Роздуми

20 червня 2011, 13:23
Власник сторінки
Інженер-механік
0

Меритократи

Коли проходиш неохайними вулицями міста, коли проїжджаєш його розбитими дорогами, коли спостерігаєш лани, що заросли бур’яном, по яким пролітають пластикові пакети та біліє інше сміття, коли бачиш, як з автомобілів,які проходять повз летять пачки від сигарет, я запитую себе: в якій країні я живу, хто мене оточує?

Розмовляючи зі своїми друзями і знайомими, запитуючи в них, як вони дивляться на такий стан речей, чую лише негативні відповіді, й справді, кому сподобається жити в цілковитому бруді? Й тим не  менш, ми в ньому живемо.

   Розмірковуючи міста далі, я запитую себе: від чого це відбувається, чому така велика кількість людей мого міста бажають жити в чистому та охайному домі, а мешкають недоглянутому і брудному? Зайдіть до будь-якої оселі – вас зустріне чистота і затишок, ви не побачите на підлозі недокурків або лушпиння з насіння, на кухні вам можуть запропонувати чай або каву, що будуть налиті в чистий посуд. Відповідь напрошується одна: в оселі люди почувають себе господарями, за порогом же цієї оселі почувати себе такими вони перестають.

Отже, виходячи з вищесказаного, хочу запитати: чи можем ми зробити так, щоб змінити ненормальне положення речей і дати людям відчути себе господарями міста і країни в цілому?

Ми всі дуже різні. Кожний має свій погляд на життя і на події, що відбуваються в цьому житті. Ми всі в родинному колі, в колі друзів висуваємо свій план виходу з замкнутого кола: «бідний, бо дурний – дурний, бо бідний», ми сперечаємось, погоджуємось, не погоджуємось з думкою співрозмовника, але від цього положення справ  в країні, а відтак і в нашому особистому житті не відбувається. Впевнений, нічого й не зміниться до тих пір, поки ми не зможемо зрозуміти, що сила наша в єдності. Не має значення якою мовою ми спілкуємось: головне чути і почути один одного. А коли навчимося цьому, зможемо виявити джерело наших бід.

Я бачу це джерело у владі, особливо в теперішній: банальна істина про рибу, що гниє з голови. У нашому випадку ця голова не тільки гнила – вона взагалі відсутня, тому що згнила остаточно.

             Ігор Шевченко почав велику, але незвичайно важку справу – спробу навести порядок в нашому спільному домі. Ми всі обурюємось владою і… нічого не робимо. Ігор же без зайвих слів почав діяти. Надходять люди, вони не вірять в можливість зміни ситуації, вони не вірять в благородні наміри активістів-меритократів, але самі навіть пальцем о палець не вдарять… Всі говорять про необхідність приходу якоїсь третьої сили, так може меритократи і є тою третьою силою? Давайте відкинемо надумані проблеми, які пов’язані з мовою, історією, політикою. а просто візьмемо віники і приберемо сміття з нашого загального дому з такою красивою назвою Україна, наведемо елементарний порядок, а потім будемо шукати і, впевнений, знаходити компроміси у всіх протиріччях, більшість з яких надумані.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.