ВИЗНАЧАЮЧИ ЕЗОТЕРИКУ, ЧИ ГРА В ОДНІ ВОРОТА

Езотерика, містика, магія, містицизм, окультизм, містична і магічна практика, хіромантія, спіритизм і навіть теософія дуже часто сприймаються як явища одного порядку, а часто й тотожні за формою та змістом, з якимоссь ореолом таємничого. Все б нічого, якб

Езотерика, містика, магія, містицизм, окультизм, містична і магічна практика, хіромантія, спіритизм і навіть теософія дуже часто сприймаються як явища одного порядку, а часто й тотожні за формою та змістом, з якимоссь ореолом таємничого. Все б нічого, якби цей інтерес поширювався лише на невелику групу ентузіастів таємничого, або ж групу вчених, які обрали предметом свого дослідження це «таємниче». Проте можна помітити, що в наш час до всього вищепереліченого є постійний інтерес. Значний час на центральних і місцевих телеканалах відводиться на передачі, в яких розповідають про феномени, що виходять за рамки людського розуміння. Крім того, часто й на телебаченні, і на радіо можна побачити-почути різного роду екстрасенсів, ворожок, котрі пропонують свої послуги. Газети рясніють пропозиціями допомоги: зніму порчу, поверну чоловіка, причарую коханого, поверну потенцію і т.д. І, зрозуміло, Інтернет відіграє найактивнішу роль у популяризації таємничого. Тут можна знайти розвинену інфраструктуру, є спеціалізовані сайти, орієнтовані на наукове вивчення езотеричних феноменів. На цих ресурсах ви знайдете коментаторську літературу і першоджерела; є сайти професійних об'єднань магів; сайти, на яких розміщена інформація про школи магів. Можна знайти Інтернет-ресурси, де подаються альтернативні нетрадиційні погляди про світобудову, про місце людини в цій системі і багато іншого. Наприклад, якщо вбити в пошукову систему «Google» ключове слово «езотерика», то ми одержимо близько дванадцяти мільйонів посилань, інформацію по яким навряд чи можна назвати впорядкованою: хтось ототожнює езотерику з магією, хтось – із містикою, деякі – з теософією. Можна знайти також дані, що езотерика - це спілкування і дослідження прибульців з космосу, а езотерика плюс любовна магія дасть вихід на еротичні і порно сайти. Одним словом, багатозначність слова «езотерика» породжує відсутність єдності в розумінні того, що ж це насправді. Приблизно те ж повториться, якщо ввести в пошукову систему слова «містика», «магія», «містицизм», «окультизм». В Інтернеті дуже мало ресурсів, які б запропонували чітке розмежування згаданих вище феноменів. За першим посилання через ключове слово «езотерика», звичайно ж, ми потрапляємо на вільну енциклопедію «Вікіпедія». Початок статті, де йде мова про цілі езотерики, дає деяку надію: автор статті вказує на характерні риси езотерики і Езотеризм, але нижче, коли він намагається розкрити конкретні історичні форми езотерики, починається повна плутанина.Чого тільки варта фраза: «У часи Середньовіччя такі напрямки, як астрологія, алхімія та магія були майже стандартними предметами навчального плану містично освіченого адепта того часу» [9]. Як виявляється, містична освіченість включала астрологію, алхімію і магію, і можна зробити опосередкований висновок, що містика включає вище перелічені «дисципліни», а для того, щоб стати містиком або містично-освіченим адептом, потрібно обов'язково пройти ці предмети. Де і хто вчиться, і який диплом отримує по закінченню навчання, автор статті не вказує. При читанні статті виникає запитання, а хто ж ці езотерики-містики-маги-алхіміки-астрологи-окультисти? Автор далі згадує масонів, теософію, антропософії. Як результат – у читача в голові повна мішанина: дуже багато слів, які пояснюють, що таке езотерика, але, в свою чергу, самі вимагають пояснення. Це лише один приклад, на основі аналізу найбільш відвідуваного ресурсу, адже часто доводиться чути: «а от у Вікіпедії написано ...». Мені це нагадує інтелектуальний каламбур, до якого привели книги Дена Брауна, коли мої студенти на семінарах з релігієзнавства апелювали до книг Брауна як до першоджерел.

Саме з описаної вище ситуації виникає бажання прояснити і розмежувати такі феномени, як езотерика, містика, магія і їм подібні, з академічної точки зору. Паралельно ми будемо звертатися до найбільш поширеної інформації з мережі Інтернет, з метою не тільки показати некоректність деяких формулювань і визначень, але й обгрунтувати адекватний підхід до вищевказаних понять.

Термін «Езотерика» походить від грец. Esoterikos - внутрішній, прихований. Цьому поняттю протиставляється «Екзотеріка» від грец. Exoterikos - зовнішній, відкритий. Легенда розповідає, що грецький філософ і математик Піфагор поділяв територію своєї школи – зовнішній і внутрішній дворики – на дві частини, екзотеричну і езотеричну. Неофіт, проходячи етапи посвяти, переміщувався із зовнішнього дворика у внутрішній. Відповідно, езотерика - це перехід від зовнішнього до внутрішнього, від загальнодоступного до таємничого. Про подібний перехід говорить і містика, і магія, і алхімія. Відповідно, поняття «езотерика», є найбільш широким поняттям (технічний термін), до обсягу якого входять містика, магія.

«Таким чином, пропонується розглядати езотерику як:

1) родове поняття по відношенню до містики і магії, що виступає в якості видів езотерики;

2) аналітичну конструкцію, що має на меті об'єднати на основі загальних базових характеристик вищеназвані феномени. Іншими словами, езотерика не є культурно-історичним феноменом, отже, ми не можемо говорити про існування «конкретних» езотерик, що мають «власний» суб'єкт і мету »[7, с. 792].

Тобто, виходячи з етимології слова, можна побачити, що воно містить у своєму обсязі різнорідні феномени. Для того, щоб окреслити коло цих феноменів, потрібно відповісти на два питання: що є сутністю езотерики і  які характерні риси езотерики?

Вельми важливою рисою, яка дозволить нам об'єднати різнорідні феномени в межах поняття езотерики, є наявність змінених станів свідомості (ЗСС). ЗСС - це свідомість, відмінна від нормального середньостатистичного її стану, яку в контексті прийнятої нами термінології можна назвати екзотеричною свідомістю. У ЗСС інші передумови знання, почуттів, поведінки. Але якщо б ми зупинилися на визначенні езотерики лише на основі наявності ЗСС, то, наприклад, стан алкогольного сп'яніння також повинен був би відноситися до езотерики. Для того, щоб ще чіткіше окреслити зміст поняття «езотерика», необхідно позначити наступні характерні риси: 1. наявність таємних знань; 2. наявність інтенсивних переживань; 3. спрямованість езотерики на  зміну екзистенції людини, відповідно до її ідеалів [см. 8, с. 132].

Вище вже йшлося про те, що в обсяг поняття «езотерика» ми включаємо містику та магію. При простому порівнянні стає видно, що і містика, і магія вказує на необхідність наявності таємного знання, інтенсивного досвіду і зміни людини, і все це шляхом зміни свідомості. На основі цього часто роблять висновок, що йдеться про тотожні, або майже тотожні феномени (вище ми вказували на таку синонімію). І що ж ми отримуємо внаслідок такого порівняння? Що виявляються загальні риси, але виникає питання: наскільки вони є головними (сутнісними). Так, можна порівнювати і зайця, і капусту й знайти спільну основу, але цілком очевидно, що заєць і капуста в головному (сутнісно) - це щось відмінне одне від одного. Що ж є головним для містики і магії? Відповідь на це питання повинна вказати нам на достовірні критерії розмежування феноменів.

Подивимося, які варіанти пропонуються в мережі Інтернет. Пошук за ключовим словом «містика» в пошуковій системі «Google» дало нам близько чотирьох мільйонів посилань. Звертаємося за допомогою до вільної енциклопедії «Вікіпедія». Знову бачимо неповне і вельми еклектичне визначення. Чого тільки вартий такий пасаж: «Якщо метою містичної практики є безпосередній зв'язок (єднання) з Богом і божественними силами, то тоді говорять про релігійну містику. Окультизм, ворожіння і тому подібне відносять до нерелігійної містики »[3]. У статті не тільки не дається чіткого розмежування релігійної і нерелігійної містики, але й розмежування містики і релігії, а при згадці про те, чому автор статті відніс окультизм та ворожіння до містики, нехай навіть нерелігійної, взагалі не йдеться.

На слово «магія» пошукова система «Google» відгукнулася чотирмастами сорока мільйонами посилань. Україномовна версія вільної енциклопедії «Вікіпедія» пропонує визначення без явних логічних протиріч [2], російськомовна версія взагалі не дає власного визначення, відсилаючи до думки Г.Є. Маркова, Дж. Фрезера, та інших менш авторитетних мислителів [1]. Українська версія дає приклади тільки архаїчної магії з не зовсім вмотивованим, виходячи з логіки викладу, згадуванням про фетишизм і шаманізм, а російська версія просто описує історичні форми магії без згадки  про джерела матеріалу, викладеного у статті.

Як з поняттям «містика», так і з поняттям «магія», ми бачимо повну плутанину. З нашої ж точки зору, основним критерієм розмежування містики і магії є цілі, які ставляться перед адептами.

Навіть побіжний аналіз християнської, буддистської, і будь-якої іншої містичної традиції показує загальне прагнення містиків до переживання абсолюту або абсолютного. Залежно від містичної традиції, абсолют або абсолютне розуміється по-своєму, але спільною рисою є те, що воно є самоціллю. Магія, навпаки, орієнтує своїх адептів на використання вищої сили / сил для досягнення утилітарних цілей. Але тут потрібно відразу зробити уточнення: наприклад, християнин, який молиться Богу, щоб він послав зцілення від хвороби, теж орієнтований на утилітарний інтерес, але він лише запитує дозволу, а Бог «вирішує», посилати здоров'я чи ні. Для магії Бог є непотрібним ланкою. Схема в магії проста: є мета, і є засоби її досягнення. Це дало підстави Дж. Фрезеру вказати на схожі риси магії та науки: і перша, і друга грунтуються на вичленовуванні законів і закономірностей. Це знання, яке дозволяє досягати результатів [см. 6, с. 41-49].

Містика та магія мають ряд загальних характеристик (родових ознак), на підставі яких ми включаємо їх в обсяг поняття «езотерика», але містика і магія мають відмінні характеристики (видові ознаки), які дозволяють їх розмежувати (це те, що ми позначили як цілі ). Езотерика є родовим поняттям по відношенню до містики і магії, які є її видами.

Дуже важливими, у зв'язку з нашою спробою чіткого розмежування понять, пов'язаних з таємничим, є поняття «містицизм» і «окультизм».

На запит «містицизм» Google вказав  два мільйони 870 посилань. Вільна енциклопедія «Вікіпедія» на цей раз дає досить коректне визначення. «Містицизм (від грец. Μυστικος - прихований, таємний) - філософське і богословське вчення, а також особливий спосіб розуміння і сприйняття світу, заснований на емоціях, інтуїції й ірраціоналізмі» [4]. Людину, яка пропонує таке вчення або яка його дотримується, називають містиком. Виникає питання, а чому послідовник містицизму називається містиком, якщо похідним буде «містицист», а слово «містик» є похідним від «містика». Це знову нас втягує в мовну еквілібристику. Якщо «містика» і «містицизм» є синонімами, то це можливий вихід з цієї мовної гри. Іменники із суфіксом «ізм» найчастіше вживаються на позначення вчення. Вчення - це завжди концептуальне узагальнення. Наступне питання: що узагальнює містицизм; на основі чого формується богословське або філософське вчення (про що йшла мова вище)? Узагальнюється містичний досвід, отриманий внаслідок містичного переживання. Можливо, також узагальнюється самозвіт містиків, тобто сам досвід автором не переживається, але він узагальнює те, що було йому повідано тими, хто цей досвід пережив. Тобто містицизм генетично пов'язаний з містичним досвідом, проте ми пропонуємо розмежовувати містичний досвід і містицизм, який є його концептуалізацією (узагальненням). І перше, і друге є частинами комплексного феномену, який ми пропонуємо називати містикою.

Залишилось прояснити ще один важливий теоретичний аспект проблеми, пов’язаний з  терміном «окультизм». У пошуковій системі «Google» на це слово було проіндексовано 664000 посилань. Вільна енциклопедія «Вікіпедія» дає таке визначення. «Окультизм (від лат. Occultus - таємний, потаємний) - загальна назва містичних вчень, що визнають існування прихованих сил в людині, і в космосі, які стверджують існування прихованого зв'язку людини з потойбічним світом» [5]. Знову очевидна помилка у визначенні: окультизм визначається як загальна назва містичних вчень. У статті це словосполучення оформлено як гіперпосилання, яка відсилає до статті про містику, де окультизм відноситься до переліку, так званої, нерелігійної містики (вище ми вже відсилали до цієї статті). Можна провести наступну аналогію: якби дві футбольні команди вийшли на поле і почали забивати м'яч в одні ворота, через кілька хвилин гра б стала фарсом. Так і в нашому випадку: визначаючи містику, нас відсилають до окультизму, визначаючи окультизм, - до містичним вчень. Можливо, така плутанина пов'язана з етимологією цих слів. Містика (від грец. Μυστικος - прихований, таємний); окультизм (від лат. Occultus - таємний, потаємний). Те, що по-грецьки містика,  на латині – окультизм, і навпаки. Але якщо простежити слововживання поняття «окультизм», то чітко простежується зв'язок з магічною практикою: окультизм - це спроба розкрити закони світобудови для того, щоб отримати знання і впливати на світ і людину. З нашої точки зору окультизм - це концептуалізація (узагальнення) магічної практики – безпосередньо, якщо узагальнюючий є практиком, або на основі самозвітів тих, хто практикує. Окультизм генетично пов'язаний з магічною практикою і є від неї похідним. Магічна практика і окультизм включаються до об’єму більш загального поняття «магія». Остання є ще одним терміном, який може внести плутанину. Ми маємо на увазі термін «магізму», і, якщо провести повну аналогію з парою містика - містицизм, то потрібно було б вживати в парі з терміном «магія» термін «магізму» - як концептуалізація магічної практики. Проте ми завжди вказували, що крім етимології слова важливо звертатися до історії слововживання. Так от, термін магізму як концептуалізація магічної практики зустрічається вкрай рідко. Магізм найчастіше трактується як сила, якою наділений маг. Вживання понять «окультизм» і «магізм» як синонімів зустрічається вкрай рідко.

Все вище зазначене можна представити у такий таблиці

У даній статті ми спробували систематизувати вище перелічені споріднені феномени. Езотерику ми запропонували розуміти як найбільш загальне поняття - родовим по відношенню до містики і магії, які є її видами. Вказали на видові особливості містики і магії, що допомогло нам чітко розмежувати ці феномени і вказати на їх специфіку. Містику ми запропонували розуміти як загальне поняття по відношенню до містичного досвіду і містицизму. Відповідно, магію - як те, що в обсяг свого поняття включає магічну практику і окультизм. Притому ми вказали, що містичний досвід і магічна практика є первинними по відношенню до містицизму і окультизму відповідно.

Звичайно, ми розуміємо, що запропонована нами теоретична розробка потребує демонстрації на основі конкретних історичних форм містики і магії, що і передбачається в подальших публікаціях.

Використані джерела:

1.                   Магия. Википедия, свободная энциклопедия [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Магия (29.08.2010).

2.                   Магія. Вікіпедія, вільна енциклопедія [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Магія (29.08.2010).

3.                   Мистика. Википедии, свободная энциклопедия [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Мистика (29.08.2010).

4.                   Мистицизм. Википедия, свободная энциклопедия [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Мистицизм (29.08.2010).

5.                   Оккультизм. Википедия, свободная энциклопедия [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Оккультизм (29.08.2010).

6.                   Фрезер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и религии. – Т.1. М.: Политиздат, 1980. – 285 с.

7.                   Хромец В.Л., Титомир Е.Г. Систематизация эзотерики: к постановке проблемы // Четвертые Торчиновские чтения. Философия, религия и культура стран Востока: Материалі научной конференции. С.-Петербург, 7-10 февраля 2007 г. / Сост. и отв. ред. С. В. Пахомов. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, С. 792-798

8.                   Хромець В.Л. Теорія та методологія релігієзнавчого дослідження езотерики // Мірча Еліаде як класик світового релігієзнавства.- К.: Вид. Парапан, 2007. – С. 130-142.

9.                   Эзотерика. Википедия, свободная энциклопедия [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Эзотерика (29.08.2010).