Реформа судової системи. Чому це неможливо.
02 серпня 2011, 20:21
Погляд на реформування судової системи України.
Реформувати, тобто перебудувати, змінити, можна те, що існує. Те, чого не існує, реформувати неможливо. Для того, щоб реформувати судову систему в Україні, то перш за все її слід створити. Та система, що існує на сьогодні, є інституційною фантасмагорією, жахливим переродженням радянської судово-каральної системи в іншу, ще більше цинічну, облудну систему завдяки якій існує взагалі сьогоднішня система влади в Україні. Сучасна судова система в Україні існує в паралельному світі, перебуваючи на утриманні влади, вона стала надійним захистом для невеликого відсотка населення України, що гордо іменує себе елітою нації, жиючи за рахунок більшої частини населення України.
За реформу судової системи України сказано дуже багато, а пороблено ще більше. Реформувати судову систему брались ще за часів Кучми, але вона витримала всі законодавчі нововведення і стала ще… корупційнішою та недоступнішю для людей, ніж була до реформування.
По суті реформування судової системи зводилось лише до підняття рівня матеріально-технічного забезпечення судів, соціального та матеріального рівня суддів та розширення структури судів, - створили ще як би адміністративні суди, чим начеб то наблизили себе до Європи та стали «європейськнішими».
Але кількість судових справ, де відповідачем є органи державної влади України та їх посадові особи зростає з кожним місяцем, і навіть не роком, в геометричній прогресії. Судова система паралізована вказаною категорією справ, Європейський суд завалений позовами від України, переважна більшість яких виграється позивачами, а віз і нині там, де і був. Громадяни України в абсолютній більшості не довіряють судам, а судді не дуже переймаються такою обставиною, і лише піднімають «ставки».
Новий Президент України, як і годиться, також виявив бажання реформувати судову систему, і почав реформування з того, що кілька разів протягом 2010 року змінював підсудність для «пенсійних справ», поскорочував строки позовної давності в адмінсудах, і загалом обмежив цілий ряд процесуальних прав в судовому процесі, починаючи від скорочення строків оскарження рішень і закінчуючи правом залучити представника на підставі усної заяви. Для того, щоб у громадян відбити бажання взагалі судитись, наш Президент зі своєю свитою вже вигадали новий Закон України «Про судовий збір», по якому розмір судового збору збільшився в багато разів, в т.ч. і по адмінсправам, а по таким справам, як розлучення взагалі був введений. Чорнобильцям та іншим пільговикам судовий збір був взагалі введений, тобто пільг вони більше мати не будуть. Всупереч вимогам ст.. 22 Конституції України, яка забороняє звужувати зміст та обсяг прав і свобод громадян при прийнятті нових Законів.
Загалом, реформування судової системи від Януковича є не тільки гіршим за реформування від Кучми та Ющенка, а і більш брутальнішим. Подібного знущання над тим, що має назву судова система України, як в останні півтора роки, Україна ще не бачила. Реформування стосується лише простих смертних, яким взагалі обмежили право на судовий захист. «Суди для багатих», - це вже не приказка, а сувора сучасна реальність.
Складається враження, що судові новації від Януковича в особі молодих перспективних юристів-запроданців від БЮТу, які перебуваючи в оргазмічному творчому злеті від того, що пацанам з Донбасу по барабану ці судові реформи, мають можливість робити з судовою системою все, що завгодно.
Сьогодні, в силу складності ситуації навколо реалізації права кожного громадянина на судовий захист, коли вже представники колишньої влади, які в свій час «забили на реформування судової системи», лементують про несправедливість суддів та корупційність судової системи, особливо загострилось дане питання. Як реформувати судову систему? Простота вирішення даного питання полягає в тому, що реформувати її неможливо, її можна лише створити з нуля, причому поступово, без методів «шокової терапії» шляхом реалізації наступних положень.
1. Початковий етап.
- провести позачергову атестацію всього складу суддівського корпусу комплексним методом: оцінка інформації про роботу судді ( кількість скасованих рішень, відводів, скарг і т.д.), здача екзамену ( тестування), збір інформації про роботу конкретного судді в межах територіальної громади та перевірка кожного наданого факту;
- протягом місяця після проведення атестації враховуючи її результати перевести всіх суддів ( здійснити ротацію) місцевих та адміністративних судів на аналогічні посади суддів в межах території України після чого перейти до реалізації другого етапу.
2. Прийняття нових Законів України «Про адвокатуру», «Про статус суддів», «Про судоустрій», одного процесуального кодексу України замість чотирьох існуючих, що забезпечить реалізацію наступних принципів судової системи:
- повинен бути один суд, якому будуть підсудні всі справи, як цивільні і адміністративні, так і кримінальні та господарські і військові, внаслідок чого один суд буде обслуговувати одну адміністративно-територіальну одиницю, що забезпечить доступність судової системи;
- повинен бути один процесуальний кодекс, який буде встановлювати однакові правила в судовому процесі для всіх категорій справ з окремим особливостями щодо справ 9 кримінальних, адміністративних, цивільних та військових);
- судді повинні мати ліцензію на зразок водійських прав, в якій будуть визначені категорії судових справ, що має вести суддя, що буде спонукати суддю до професійного зросту та відповідно від умов ліцензії та кількості відкритих «категорій справ» буде залежати і оплата праці судді;
- судді повинні обиратись, а не призначатись відповідними радами строком на 5 років: судді місцевих судів - місцевими або районними радами, судді апеляційних судів – обласними радами, судді Верховного суду України – Верховною радою України за умови успішної здачі тестів, відповідності критеріям, визначеним Законом, що буде засвідчуватись відповідним свідоцтвом. Після цього кожний кандидат зможе взяти участь у відкритому конкурсі, - виборах на одну з вакантних посад на всій території України. Таке ж право надається судді, який вже працює на посаді судді. Рішення ( голосування) та обрання суддею приймає відповідна рада, яке є представницьким органом територіальної громади, та відповідно наділена повноваженнями представляти інтереси всіх жителів адміністративно-територіальної одиниці;
- після закінчення повноважень відповідна рада повинна прийняти рішення про продовження повноважень судді ще на 5 років за умови проходження успішної атестації та здачі тестів, у випадку прийняття негативного рішення суддя підлягає звільненню з посади судді, що надає йому право взяти участь у виборах на одну з вакантних посад по всій території України або оскаржити рішення відповідної ради;
- обрання суддів на керівні посади відповідного суду відбувається на загальних зборах цього суду строком на 2 роки, одна і та ж особа не має права бути на одній з керівних посад даного суду більше ніж 10 років ;
- статус адвоката набувається після успішного проходження тестування, відповідності критеріям, встановленим Законом та отримання свідоцтва, після чого особа має право обрати чи працювати адвокатом чи взяти участь в виборах на посаду судді. У випадку успішного обрання суддею, особа втрачає право працювати в майбутньому адвокатом. Аналогічно адвокатом не мають права працювати (отримати свідоцтво) особи, що працювали в органах прокуратури або мають близьких родичів ( чоловік, дружина, діти, батьки) серед суддів;
- тестування ( суддів, адвокатів) проходить в акредитованому центрі тестування (питання обираються програмним забезпеченням з переліку більше як 100 тисяч питань шляхом випадкового відбору;
- справи, в яких бере участь відповідний орган місцевого самоврядування, який обрав суддю, не підсудні відповідному суду, а розглядаються в іншому суді, найбільш наближеному територіально.
А поки що цього не сталось, судова влада діє у нас за єдиним принципом: «у кого грошей пуд, за тим тягне й суд».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.