Прочитайте вірш посланіє Тараса Шевченка, та передайте іншому!

Давайте робити Українську Культурну Еволюцію!

Вiрш Тараса Шевченка "І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє" (1845).

Вірш можна знайти тут http://www.t-shevchenko.name/uk/Kobzar/1845/IMertvymIZhyvym.html
чи тут http://litopys.org.ua/shevchenko/shev140.htm

Мета, привернути увагу до поезії Шевченка, та звернути увагу українців та неукраїнців на актуальність саме цього вірша до подій які відбуваються на сьогоднішній день в Україні. Якщо перечитаєте, то відчуєте самі.

Перечитайте та передайте іншому!

Як передавати виберіть самі. Зачитайте голосно, друзям, родичам, на площі, чи на кухні, e-mail, форуми, сайти новин, соціальні мережі, флеш моби!
Що таке флеш моб? Це коли група людей домовляється зустрітися в одному місці та зробити щось дивне та незподіване для оточуючих людей, а потім так само незподівано зникає.
Домовляетесь зустрітися, у одному місці, один час.
Кожний приходить і читає самостійно (кожний "сам по собі"). Виберіть будь-яке доступне місце, не порушуючи порядку! Можна просто у натовпі читати. Читати можна напам'ять чи з розпечатаної сторінки чи книжки.Як читаємо? Голосно! Не звертаючи уваги на інших читачів, тобто один на одного, і на те, хто де стоїть. Може вийти так що люди читатимуть один біля одного, то буде такий стерео ефект з ехом! Це буде дуже вражати і захоплювати оточуючих!

І будь ласка, достатньо нам революцій, давайте робити Українську Культурну Еволюцію!
Досить підтримувати політиків!
Давайте підтримувати та розповсюджувати нашу українську культуру!

 
Прочитайте вірш посланіє Тараса Шевченка, та передайте іншому!

Тараc Шевченкo "І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє" (1845). Уривок.

...Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Заміс[т]ь пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. за науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата.
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитай[те],
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників, кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!