Азаров М.Я. vs терористи чи Азаров М.Я. vs народ?

Про дії нашого уряду проти народу

19 травня 2011 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Збройні Сили України» (щодо застосування зброї в мирний час) за номером 8551. І вже 06 вересня 2011 року цей законопроект було прийнято Верховною Радою в цілому.

Вищевказаним законопроектом запропоновано частину четверту статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» викласти в такій редакції: «З’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються або схвалюються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, боротьби з тероризмом і піратством, посилення охорони державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні і континентального шельфу України та їх правового оформлення, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України». Тобто, Азаров М.Я. вирішив залучити до боротьби з тероризмом і Збройні Сили України.

Пропонуємо проаналізувати необхідність прийняття такого законопроекту, а також з’ясувати цілі, які переслідує Кабінет Міністрів України, намагаючись прийняти та реалізувати такий проект Закону.

Очевидно, що необхідність прийняти новий закон чи внести зміни до закону пояснюється тим, що на даний момент правового регулювання певної сфери життя не вистачає, в результаті чого виникають проблеми, конфлікти. Для того, щоб вирішити такі проблеми чи врегулювати конфлікти і пропонуються до розгляду та подальшого прийняття нові правові норми. Вищевказана ситуація не є виключенням із правила, а тому логічно припустити, що на даний момент в Україні склалася «дуже небезпечна» ситуація із подоланням тероризму в Україні, адже протягом 20-ти років Української незалежності потреби в залученні Збройних Сил України до боротьби з тероризмом не виникало, окрім, залучення військових формувань до союзних міжнародних операцій на території інших держав.

Що змінилося за 20 років? З’явилися терористи в Україні? Відповідаючи на перше, питання, можу сказати, що особисто я, як громадянин України, не відчув загрози проведення терористичних актів в Україні. Якщо чесно, постійно дивлячись по телевізору «маски-шоу» у виконанні СБУ та Беркуту, я більше боюся українських правоохоронних органів ніж терористів. Відповідаючи на друге питання, не можу не відзначити «ідеальну роботу СБУ (і пана Хорошковського зокрема)» з виявлення та знешкодження макіївських та васильківських терористів.

Як бачимо, необхідності у залученні Збройних Сил України до боротьби з тероризмом (окрім як на території інших держав) не існує. Відповідно, пропонуючи прийняти вищевказаний законопроект, Кабінет Міністрів України переслідує інші цілі. Для того, щоб їх з’ясувати, пропонуємо звернутися до міжнародного досвіду, зокрема, досвіду США, Росії та арабських країн.

Відповідно до нормативно-правових актів США Збройні Сили використовуються лише у разі виникнення військових конфліктів та подолання військової загрози США. При цьому у випадку виникнення надзвичайних ситуацій, армія може використовуватися для надання допомоги постраждалому населенню. Боротьбою з тероризмом займається Федеральне бюро розслідування. При цьому варто зауважити, що навіть після подій 11 вересня 2001 року, приймаючи Акт патріотизму, держава не надала будь-яких повноважень Збройним Силам у боротьбі з тероризмом.

Звертаючи увагу на законодавство Росії, не можна не зауважити, що Збройним Силам РФ дозволяється приймати участь в контртерористичних операціях. Проте, я не пам’ятаю жодної успішної операції проведеної за участю Збройних Сил, проте, знаю про постійне залучення армії до розгону демонстрацій та мітингів. Більше того, нещодавні події у Тунісі, Єгипті, Лівії та Сирії дозволяють більш ясно усвідомити як використовуються Збройні Сили для боротьби з «терористами».

Якщо такий законопроект буде прийнято, скоро можна очікувати появу на вулицях українських міст БТРів та іншої військової техніки. Янукович В.Ф., Азаров М.Я. та компанія усвідомили, що сил міліції та Беркуту вже недостатньо для насадження своєї влади та стримання протестуючих мас. Прийнявши такий законопроект та оголошуючи терористичну небезпеку у місцях проведення мітингів та демонстрацій, можна буде законним способом вводити до міст військові формування і оточувати мітингувальників та демонстрантів  не просто кільцем Беркуту, а підсилювати кільце ще й армійцями та БТРами. Тобто, влада не бореться з тероризмом, а з власним народом.