Новітня історія України в коровах
10 вересня 2011, 10:07
Власник сторінки
Пенсіонєр
Недавна прачитав в Ескваєрі замічатєльний тєкст про Ближній Восток, описаний з пазиції старого анікдота про 2 корови. Не то шо я постояний чітатєль журнала, душка заставила прачитать, зі словамі "Учісь як нада писать!". А статья мєні очінь понравілась і я
Недавна прачитав в Ескваєрі замічатєльний
тєкст про Ближній Восток, описаний з пазиції старого анікдота про 2
корови. Не то шо я постояний чітатєль журнала, душка заставила
прачитать, зі словамі "Учісь як нада писать!". А статья мєні очінь
понравілась і я рішив, а чого б не написать і про Україну.
1991 рік.
Незалежність. Україна має 2 корови, які їй дісталися від Радянського
Союзу. На виборах голови калхозу побєдив старий голова, який вчасно
успів надіть вишиванку. Коровам надівають на шию жовто-блакитний стяг і
під звуки нового гімну перестають кармить.
1992-1993 рік.
Корови молока не дають та їх ніхто і не доїть. Всі заняті дєрібаном
складських приміщень калхозу і вивозом тєхніки. Каждий сабі старається
урвати шо може. Коров замість сіна, кормлять купонами, яких таді було
хоч лопатою греби.
1994 рік. Галава калхозу зі словами
"маємо те шо маємо", віддає 1 корову. В обмін на обіщанія про великий
мир і дружбу. Після цього майже 20 років ходить по пірідачам і
разпавідає, як він вигодно БЕСПЛАТНО отдав корову.
1994 рік.
На виборах галови колхозу, побєдив дірєктор Южмаша. Дірєктор всім
доказував, що молоко дуже близька для нього тема, бо він кались в
молодості пакував згущонку в тюбіки для космонавтів.
1996 рік.
Після пару лєт запоя, тракторісти і мєханіки колхозу прийняли
Інструкцію по догляду за коровою. Корова здивована, але кормить її краще
не стали.
1999 рік. На очірідних виборах галави калхозу,
старий голова з лозунгамі "Головне щоб не було сказу"неспадівано виграє
сам у себе. Потому што конкурентів не було. Адного ще задовго до
виборів переїхав трактор, інший був прастим вчителем історії КПСС і
молоко бачив тільки на картінках.
2000 рік. Після важких
виборів галава калхозу запросив до роботи молодого бухгалтєра, який
разом з дояркою начинає наводить порядки. Для начала він продав всі
електричні стовпи і навіть трохи помив корову, яка вже смерділа. Після
такої уборки бухгалтер попадає в передачу "Село і люди" і займає 4-місце
серед агрономів району.
2001-2003 рік. В калхозі всі
пьянствують. Всьо молоко від корови іде зятю галави калхоза. В пєрєриве
мєжду пьянкою галава калхозу пише монументальну працю "Корова, не
коза."
2004-2005 рік. Доярки востали протів тракторістів і
механіків. Три тижні сиділи на полі і нічого не рабили. Корова не
доїлася і перепуганий галава калхозу віддав сваю посаду бухгалтєру. На
корову відразу наділи вишиванку і заставили вчить історію УПА. Всьо
молоко іде на фінансування кніжок про Голомодор.
2006 рік. Перша
молочна війна. Сосєдній калхоз залупив ціну на комбікорм. Голова
калхоза разом з тракторістами вазмутився. Послє 3-х дневного запоя,
сторони прийшли до згоди, що комбікорм буде постачать одна швейцарська
компанія, зарегістрована на 4-м етаже общєжитія тракторного завода.
Корова як стояла в гівні, так і стоїть, тільки задні ноги оказалися в
офшорах.
2009 рік. Калхозом почала управлять доярка. Молоке іде неізвєстно куда, но доярка ходить в костюмах Луі Віттона і каже шо вона працює.
2010 рік.
На вибораз галави калхозу, побєдив автомеханік з Донбаса. Все молоко
іде на Межигірья. Корову пачинають годувати за новою дієтою. Порції
стають всьо менше і менше, а надоїв требують больше. Таму що реформи.
2011 рік.
Корову оберігають 2 автобуси з Беркутом. Молока майже нема. Однак
голова колхозу постійно розказує про збільшення надоїв молока. На
Межигірьї зявляється мода, приймать вани з молока. Калишню доярку за
розбавлення молока водою, саджають в сарай.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.