І хто зрадник? Ющенко чи ми?

Цього тижня ледь не по всіх українських ЗМІ поширилась інформація про те, що Віктор Ющенко має намір отримати дозвіл на проживання в США, а згодом і громадянство.

Принаймні, так запевняв в інтерв’ю телевізійників  нардеп Геннадій Москаль.  Чому тільки  пан Ющенко зажадав бути громадянином, а не вся велика родина? Насправді, дуже просто: за інформацією, дружина та діти Віктора Андрійовича вже є громадянами  США. Ще в  далекому 2008 році пан Жванія заявляв "Українській правді" : «Я хочу, щоб мої діти були українцями, а в Ющенка діти – американці, тому що їх мамою була громадянка США. Зверніться до посольства Америки і запитайте – вони вам це підтвердять». Також Жванія додавав, що  згідно з офіційним повідомленням, Катерина Ющенко отримала громадянство України в березні 2005,  про що заявила тоді журналістам прес-секретар екс-президента Ірина Геращенко. Вона також додала, що «найближчим часом відповідні державні відомства зроблять публічну заяву з цього приводу». Проте цього не трапилося. Також нічого не повідомлялося і про вихід дружини Ющенка з громадянства США і про приналежність їх дітей.  При сьогоднішній ситуації  дуже цікаво виходить.  Ющенко не захотів повторювати долю  Юлії Тимошенко у СІЗО,  не захотів  поїхати на полювання, як Євгеній Кушнарьов, а має намір повторити долю пана Лазаренка і Л.Черновецького (у народі "Лені Космоса").  Для кожного українця , особливо із західної України, такий хід подій не лише збиває з пантелику, а й спричиняє біль. Біль за народ, за зрадництво і просто за те, що кожен,  хто був  учасником  "Помаранчевого майдану ,  надіявся на краще майбутнє для своєї держави, зрештою для своїх дітей.

Що відбувається в Україні сьогодні? Знову  ж таки, "западенці"  виїжджають цілими сім’ями  за кордон шукати заробітку. А чиновники тікають  у свої  шикарні вілли  в США на відпочинок.

Чим буде займатись Ющенко  в США? Навряд чи працювати! У нього самого і його дітей вже забезпечене світле майбутнє. Писати мемуари – так, рекламувати американську піцу, як це свого часу робив ще один герой радянського союзу Михайло Горбачов,- можливо. Тобто,  лише тепер пан Ющенко житиме в своє задоволення.  А його дружина більше не згадуватиме онкоцентр для лікування важкохворих дітей, зібраних коштів все не можуть знайти, документи на будівництво ще й досі не оформлено, вже мовчу про будівництво. Не одна мати мала надію на цей центр, адже лікування за кордоном таке дороге для дітлахів. Але кого вже тепер це цікавить. У нашій країні виходить так, що кожен за себе.  І байдуже чужі проблеми.  

 Якщо ж "помаранчеві" вожді тільки  починають тікати з України, то прихильників  Ющенка  на долинщині  вже давненько не видно. Пригадую, Володимира Січка біля стін Будинку техніки з агітаційками, потім головою адміністрації Долинської РДА був призначений. Сьогодні,  пан Січко піднімає економіку Америки чи Канади, байдуже, але вже точно не України.  

В рядах друзів Ющенка був і долинянин пан Кощинець, донедавна Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань.  Навіть резонансна справа про вбивство дівчини його крутеликом- сином (версія матері вбитої Гошовської Галини Василівни) не змогла посадити його пасинка за грати. Досі не відомо, що сталося  на прогулянці у лісі з дівчиною Іванкою, яка приїхала навідати мати з Італії.  За ініціативи матері покарати винних, слідчий відділу СУ УМВС в області Г.Литковець перекваліфікував "злочинні дії невідомих осіб" із хуліганських на умисне вбивство.

 Ще донедавна про цю справу мовчали. Колегам з львівських та обласних  газет погрожували не друкувати матеріали про стрілянину.  Та все таємне стає явним. 

  Вже давненько не видно "мажорного" сімейства, власників бази відпочинку, торгового комплексу "Гермес" у Долинському  районі. Не часто з’являється в  Прикарпатському університеті і ректор учбового закладу пані Кощинець. Будемо надіятись, що мати загиблої доб’ється правди і винні будуть  "у тюрмах". Пригадуєте знайомі лозунги "помаранчевої революції".

 Тому, добре осмисливши гучні заяви на виборах, гучні та резонансні справи, після виборів, боягузтво наших політиків, можна себе запитати : "Хто зрадник для нашої держави: втікач Ющенко чи ми, хто його обирав?".