Власник сторінки
Врач-патологоанатом, юрист
Українську-радянську міліцію не треба "реформувати", натомість держава мусить наново створити сучасний та професійний правоохоронний орган.
Сьогодні о 15 годині у сесійній залі Верховної Ради України відбудуться парламентські слухання "Про реформування системи органів Міністерства внутрішніх справ України і впровадження європейських стандартів". Хоча до початку засідання залишається лише кілька годин, але вже можна прогнозувати лише кілька десятків народних депутатів відвідають указані слухання, тому МВС України спішно підтягує до сесійної зали "масовку" з числа курсантів міліцейських академій та інститутів, та діючих офіцерів міліції.
Ще можна створити ілюзію цікавості до промов генералів-пенсіонерів та міліцейських очільників, проте неможливо примусити громадян повірити, що українську міліцію реально реформувати, адже сьогодні міліція сприймається населенням не як правоохоронний орган, а як постійна загроза життю, здоров'ю, власності громадян та інструмент для корупційного збагачення.
Внаслідок закритості, надмірної мілітаризованості, відсутності будь-якого ефективного парламентського та громадського контролю за формуванням та діяльністю міліція фактично втратила функції органу, який зобов'язаний підтримувати громадську безпеку, та професійно протистояти злочинності. Натомість – міліція катує людей, обслуговує замовлення рейдерів, кришує нелегальну міграцію та торгівлю людьми, експлуатує проституток, торгує зброєю танаркотиками. Пересічні міліціонери, які патрулюють у формі вулиці українських міст, вражають громадян своїм хамством, неосвіченістю, поганими звичками, неохайністю. Попри хронічні нарікання на недостатнє бюджетне фінансування достатньо увійти у 
будь-яку міліцейську установу, аби побачити, що дуже багато офіцерів міліції страждають від ожиріння, багато палять та хронічно зловживають алкогольними напоями. Можна скільки-завгодно підвищувати заробітну плату міліціонерам, але поки критеріями для відбору на службу в міліцію залишатиметься строкова служба в армії та схильність до насильства та до проявів патологічної лояльності вищому керівництву жодна інтелігентна людина навіть в кошмарних мареннях не буде уявляти себе членом міліцейської спільноти.
Таку міліцію, яка сьогодні існує в Україні реформувати неможливо! Державі потрібен новий професійний орган, який буде забезпечувати громадську безпеку та протидіяти злочинності. Його можна назвати як завгодно, але він має бути побудований за європейськими принципами діяльності поліції. Ці принципи мають бути визначені спеціальним законом, наприклад Законом України "Про національну та муніципальну поліцію".
Головними особливостями нового правоохоронного органу мають бути:
1. Демілітаризованість. Лише офіцери, які безпосередньо задіяні до підтримки громадського порядку, можуть носити спеціальну форму та підкорятися дисциплінарним статутам, слідчі та оперативні працівники (детективи) мають залишатися цивільними особами, які залучаються до виконання своїх функцій виключно на професіональних засадах.
2. Підзвітність та прозорість. Діяльність правоохоронного органу, в тому числі оперативно-розшукова повинна постійно контролюватися відповідним органом парламентського контролю, а також прокуратурою та омбудсманом. Органи місцевого самоврядуванню мають отримати дієві важелі для оцінки діяльності правоохоронців на своєму рівні, необхідно запровадити звітування місцевих керівників правоохоронного органу перед відповідними громадами. Законом мають бути визначені показники діяльності правоохоронного органу, які оцінюються незалежною парламентсько-громадською комісією і публікуються щороку.
3. Реальна деполітизація. Кадрова політика та ключові призначення у правоохоронний орган повинні здійснюватися за допомогою процедур, що повністю виключають вплив будь-яких факторів, крім професіоналізму та успіхів у попередній діяльності.
4. Подолання безкарності. Усі повідомлення про катування та перевищення службових повноважень співробітниками правоохоронного органу повинні перевірятись прокуратурою, а не підрозділами внутрішньої безпеки за участю громадськості відповідно до порядку, визначеного законом. Усі співробітники, за заявами на дії яких порушено кримінальні справи, повинні бути негайно відсторонені від роботи до закінчення розслідування. Структура, що розслідує заяви громадян про порушення прав людини правоохоронцями не повинна мати жодного зв'язку із системою МВС, та регулярно звітувати перед громадськістю про результати своєї роботи. Повноваження цієї структури (органу) повинні бути визначені спеціальним законом.
5. Процесуальні гарантії. Необхідно невідкладно ухвалити новий Кримінально-процесуальний Кодекс України, з урахуванням рекомендацій, наданих Венеціанською комісією, при цьому неможливо відкладати введення в дію цього кодексу до 2017 року, перехідний період повинен тримати не більше півтора року. Час затримання особи до моменту оцінки затримання судом не повинен перевищувати 48 годин. Відео та аудіо моніторинг місць попереднього тримання системи МВС має бути обов'язковим, загальним та постійним.
6. Кадрова політика. На службу (роботу) в органи внутрішніх справ повинні прийматися особи з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, вступний та поточний психологічний контроль співробітників має здійснюватися органом, незалежним від МВС України.
Усі проекти з "реформування міліції", які будуть обговорені на парламентських слуханнях 2 жовтня, спрямовані лише на консервацію існуючої системи, адже їхніми авторами є нинішні і колишні співробітники радянської-української міліції, органу який заслуговує на ганьбу, висміювання та зневагу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.