ЗВЕРНЕННЯ ДО ВСЬОГО СКЛАДУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ВСЬОГО СКЛАДУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ а також УПОВНОВАЖЕНОМУ З ПРАВ ЛЮДИНИ та ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

За дорученням Гудзь О.М. публікую дане відкрите звернення:  

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ВСЬОГО СКЛАДУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

а також УПОВНОВАЖЕНОМУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

та ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

Дружини підсудного Гудзь Івана Григоровича - Гудзь Ольги Миколаївни

Мій чоловік Гудзь Іван Григорович утримується під вартою в СІЗО №19 м. Львова, у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи по його обвинуваченню у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.121 КК України.

 Незважаючи на те, що Гудзь І.Г. має постійне місце проживання, проживав зі мною, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягався, характеризується виключно позитивно, є 62 річним пенсіонером, ветераном праці, на 30 відсотків втратив працездатність, постійно хворіє - чоловік безпідставно та незаконно утримується вже на протязі року часу.

 Він неодноразово зазначав, що на момент обрання йому запобіжного заходу, вже після затримання у матеріалах даної кримінальної справи наявні:

-     Медичні довідки, з яких видно, що у Гудзя І.Г. слабкий стан здоров’я 

-    Довідка  з якої видно що знаходився на стаціонарному лікуванні з 13.05.2010 року по 26.05.2010 року;

-    Копія витягу з медичної картки амбулаторного хворого, з якої видно що знаходився на амбулаторному лікуванні з 8.02.2008 року по 20.02.2008 року;

-    Копія повідомлення про наявне хронічне професійне захворювання;

-    Копія епікризу про перебування на стаціонарному лікуванні з 9.08.2007 року по 23.08.2007 року;          

-    Копія витягу з медичної картки амбулаторного хворого, з якої видно що знаходився на амбулаторному лікуванні з 12.09.2007 року по 24.09.2007 року.

 Згідно Довідки про медичну допомогу, під час перебування в СІЗО у Гудзя І.Г.  встановлено хронічний бронхіт у ст. ремісії.

 8.04.2011 під час перебування в ІТТ Сокальського РВ ГУМВСУ у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я вимагав надання йому медичної допомоги.

 Загалом за час перебування під вартою медичну допомогу йому спочатку надавали, проте недостатню.

 Нещодавно, лікарі СІЗО № 19 м. Львова повідомили його, що у зв’язку з важкістю стану здоров’я потребує важкої операції.

Отже йому, як видно, потрібне стаціонарне лікування.

 Він неодноразово письмово скаржився Президенту України, прокурору Львівської області та Уповноваженому з прав людини  на відсутність санітарних умов та медичної допомоги і погане самопочуття.

Однак, це нічого не дає. Відписки….

 Зараз, у нього значно погіршився стан здоров’я. Фактично він вмирає.

13.10.2011 року при  мені, на побаченні зі мною задихався в камері.

 Лікарі СІЗО в очі мені заявляють що не будуть давати йому ліків так як він на них скаржиться і вимагають від нього щоб він підписував заяви про відсутність претензій до них.

На час обрання йому запобіжного заходу, у нього був задовільний стан здоров’я.

Спочатку, і лікарі з СІЗО казали, що у нього все добре.  

Після проведеної комісії лікарів, вони самі ж визнають що у нього дуже поганий стан здоров’я.

При цьому ті хто казав, що все добре – тепер кажуть, що вважали його симулянтом.

Однак, зараз, навіть я – жінка з села без медичної освіти, бачу, що ще трохи і все…    

 Офіційно у нього встановлено,  хронічну хворобу нирок, хронічний пілеонефрит в стадії загострення, кисту лівої нирки; гіпертонічну хворобу другого ступеня, дифузний кардіосклероз, вторинний вертибральний синдром на грунті остеохондрозу поперекового відділу хребта, хронічний бронхіт в ст. ремісії (Згідно з висновком комісії лікарів ГУ ОЗ ЛОДА від 12.08.2011 року).

Комісією лікарів рекомендовано додаткове обстеження ув’язненого.  

 Однак, вважаю, що насправді діагноз значно гірший.  

Мій чоловік за станом свого здоров’я не може утримуватись в місцях позбавлення волі, а його подальше утримання  в СІЗО № 19 м. Львова загрожує його життю.

Це вже  призвело  до серйозного погіршення  здоров'я.

Наступним буде лише смерть.

Напевно, саме смерті мого чоловіка чекають лікарі СІЗО.

Бо після смерті судову справу можна закрити.

А що ж робити інакше, якщо доказів вини мого чоловіка нема!?

 У зв’язку з наведеним ВИМАГАЮ  від Народних депутатів України, на підставі Закону України «Про статус народного депутата України»:

 1.    Забезпечити надання належної медичної допомоги, що гарантовано Конституцією України;

2.    Відвідати Гудзя І.Г., як Ви відвідали колишнього Міністра Луценка Ю.В.  в СІЗО та зафіксувати його стан здоров’я;

3.    Звернутись до Міжнародної організації «Лікарі без кордонів» та до СІЗО № 19 м. Львова з вимогою про забезпечення негайного проведення повноцінного обстеження за межами СІЗО;

4.    Інформувати громадськість про грубі порушення прав людини, прав мого чоловіка Гудзь І.Г.;

 Уповноваженого з «прав людини» та Президента України, які мені тричі надсилали відписки, ПРОШУ ПОВІДОМИТИ ХТО БУДЕ ВІДПОВІДАТИ ЗА СМЕРТТЬ МОГО ЧОЛОВІКА!?

Чи готові Ви пане Президенте та пані Омбудсмен нести персональну відповідальність за його смерть!?     

  Гудзь Ольга Миколаївна, житель с. Сілець, Сокальського району, Львівської області