"Права! Права!" - яких у нас нема

«Перед Україною стоять певні завдання, які необхідно виконати, щоб досягти того рівня, коли вона буде дійсно готова стати членом Європейського Союзу» – Жозе Мануель Пінту Тейшейра, голова Представництва Європейської комісії в Україні.

ЄС висловлював занепокоєння щодо зниження рівня поваги до засадничих свобод та демократичних принципів в Україні. Були зареєстровані випадки утискання та переслідування активістів, що борються за права людини. Що стосується свободи засобів масової інформації, то впродовж звітного періоду зросла кількість випадків насильства над журналістами та їх залякування. Громадські організації та опозиційні партії скаржились на обмеження свободи зібрань. Зокрема, опозиційні партії висловлювали незадоволення тим, що правоохоронні органи віддають перевагу прибічникам Партії Регіонів. Жахливі умови утримання у виправних закладах, зокрема тортури та нелюдське поводження, залишаються серйозною проблемою. Також продовжують надходити дані про систематичне порушення прав людини правоохоронними органами. Безкарність таких дій викликає занепокоєння.

Це лише невеличка частина того, що потрапило під пильний зір експерта з ЄС, а скільки ще порушень ми з вами спостерігаємо щодня? Основний тягар який топить надії інтеграції до ЄС – це не тільки невизнання прав та свобод, це нехотіння щось змінювати, змінювати на краще, змінювати для людей.

Хочеться звернути увагу на так звані політичні репресії проти опозиції. Гучною подією стало взяття під варту екс-прем'єр-міністра Юлії Володимирівни Тимошенко, проти неї порушили справу за фактом перевищення влади і службових повноважень під час укладення газових контрактів з Росією у 2009 році. Ще 9 червня 2011 на сесії в Страсбурзі Європарламент висловив власну оцінку, прийнявши резолюцію про ситуацію в Україні «Справи Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду». Зокрема у заяві зазначено що Європарламент «стурбований зростанням виборчого переслідування фігур політичної опозиції в Україні, а також застосуванням непропорційних заходів, зокрема, у випадках Тимошенко і пана Луценко, колишнього міністра внутрішніх справ». Європарламент наголосив на важливості забезпечення прозорості розслідувань і судових процесів, а також застеріг від будь-якого використання кримінального законодавства для досягнення політичної мети. У резолюції зазначається, що триваюче розслідування стосовно визначних політичних лідерів України не має заважати їм брати активну участь в політичному житті країни і в міжнародних зустрічах.

Сьогоднішня фаза інтеграції до ЄС зупинилася на укладенні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – це нова планова угода, яка має замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Вона характеризується створенням всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним наближенням регуляторного законодавства України до стандартів ЄС. Крім того, саме підписання цієї угоди робить нас на крок ближчими до інтеграції України в ЄС.

Як стверджували всі міжнародні науковці та політики, підписання та ратифікація угоди Україна-ЄС буде прямо залежати від результату справи Леді Ю. Скільки не попереджували та не застерігали вище керівництво держави про це – все було марно. 11 жовтня 2011 р. Печерський районний суд Києва засудив екс-прем'єр-міністра Юлію Тимошенко до семи років в'язниці. Крім того, Тимошенко заборонили займати державні посади протягом трьох років.

Міжнародне співтовариство було шоковане таким результатом. Британські правозахисники твердили, що Україна повертається до найтемніших часів, коли ніхто в країні не може бути захищеним від державних репресій; Польща вважає, що вирок Тимошенко серйозно підірвав імідж України; Франція заявила, що вирок доводить наявність політичної мотивації у справах колишніх українських високопосадовців; Німеччина наголошує, що вирок є ударом по основах правової держави в Україні. А найголовніше, це те, що Європарламент відклав будь-які дії щодо подальшого розроблення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Проблема європейської інтеграції досить актуальна наразі. Я висвітлив лише частину тих завдань, які стоять перед нами до вступу в ЄС, але вони є базисні. Міжнародні права та свободи – це той головний інструмент, який повинен в першу чергу бути відрегульованим, його засади повинні бути дотриманими всіма без винятку особами, від пересічного громадянина до керівників державного апарату.