КСУ схаменувся?!

Чотири роки тому, я звернувся до Конституційного суду України з проханням дати роз’яснення, яким чином розуміти ч. 3 ст. 62 Конституції України, та яким чином цю норму права можна реалізувати пересічним громадянам. Справа була в тому, що зараз судді загальних судів вивчають незаконно отримані слідчим докази і ніхто і ніщо не може їх зупинити. Я наголошував у своєму конституційному зверненні, що не лише вирок, а й обвинувачення повинно ґрунтуватися на законних доказах, а тому суд має належно розглядати скарги на дії слідчого та за наявності підстав вилучати незаконні докази, ще до того, як їх вивчили. На мою думку це був єдиний вихід, бо вивчення незаконних доказів впливає на внутрішнє переконання судді , а це у свою чергу – на вирок. Нажаль на моє належне, законне, правильно складене звернення, я отримав відписку за підписом секретаря КСУ. Це було дуже показово - судді КСУ не бажали навіть розглядати, що я там написав, вони вивчали складні питання – конституційна реформа, повноваження кабміну, це гроші, влада і ще гроші. Хіба їм було до пересічного громадянина?! Наші судді КСУ такі самі як і районні судді, хіба що більш впливові. Вони прийшли заробляти і процвітати, тішити своє ЕГО і отримувати шану від нас з вами. «Ваша честь» так постановили звертатися їх верховні генерали. Мені завжди кортить, звертатися до судді іншою реплікою: «Де ваша честь?!».

Отримавши злочинну відповідь від секретаря КСУ я звернувся з заявою до міліції, де зазначив, що деякий секретар КСУ захопив судову владу і використовує її на свій розсуд. Та й ще, не сподіваючись на кмітливість правоохоронців, я звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про визнання дій секретаря КСУ незаконними. Ой, що тут почалося! Міліціянти у районі зникли, я їх знайти не зміг, звичайно, що й відповіді на мою заяву також. Навіть не знаю чим це закінчилося. А от Шевченківський райсуд позов з другої спроби прийняв і почав відкладати справу у будь-якій спосіб. Для чого він це робив стало зрозумілим пізніше – мені поштою прийшла ухвала КСУ за підписом дев’яти суддів Конституційного суду, в який зазначалося, що моє конституційне звернення не відповідає вимогам закону, а зазначені питання не у компетенції КСУ. Отже я домігся поваги суддів КСУ, а що стосується суті звернення - то ні.

Пройшло чотири роки і вже той самий КСУ, навіть з тим самим складом суддів, приймає рішення за поданням СБУ: Конституційний суд України вирішив, що ... положення першого речення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що звинувачення у скоєнні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних , отриманих в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженої на те особи без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також отриманих шляхом вчинення цілеспрямованих дій з їх збирання і фіксації із застосуванням засобів,передбачених законом України про оперативно-розшукову діяльність особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності " ДОЧЕКАЛИСЯ!

Радість зміняється смутою, коли дізнаєшся, чому СБУ звернулося до суду. З’ясувалося, що СБУ було невдоволено тим, що громадяни «формально проводять оперативно-розшукові заходи» і потім пропонують порушувати справи. Напевно записали не того генерала СБУ! Так от щоб уникнути відповідальності, працівники СБУ звернулися до суду. Коли одна поважна інстанція звертається до іншої виходу немає. КСУ зазначило у рішенні, що якщо хтось спрямовано збирав данні та ще й записував співрозмовника чи якісь події, то це не неналежний доказ і використовувати його для звинувачення не можна. Але й нам щось дісталося! В першій частині речення КСУ записав, що якщо правоохоронці отримали інформацію з порушенням закону, то таку інформацію також не можна використовувати. А ми й не знали. Якщо б КСУ записав яким чином судді мають встановлювати такі факти та яким чином прибирати зі справи неналежні докази, то це вже була б революція. Поки що чекаємо, можливо когось з генералів СБУ чи Генпрокуратури заарештують і той застосує важелі впливу, щоб суд такі «розтлумачив», яким чином цю незаконність встановлювати та як поновлювати порушені права громадян. Але хто наважиться заарештувати генерала та коли це станеться?!!

Кожного дня в Україні засуджують громадян на підставі незаконних доказів. Тисячі людей щороку отримують значні строки покарання лише тому, що судді з задоволенням використовують незаконно отримані докази. Хіба не зрозуміло, що судді знають що роблять, але роблять бо така система правосуддя: кожний обвинувачений має бути засудженим. Жодні рішення КСУ, жодні роз’яснення Верховного суду не змінять ставлення суддів до громадян. Поки ми не змінимо ставлення до себе, судді ніколи не захистять нас від правового беспределу правоохоронців і безладу в судах, якій коїться кожного дня і всюди по країні.