А мені золота не тре…
01 листопада 2011, 07:29
31.10.2011 року
А мені золота не тре…
Нехай буде все супостату,
Нехай розкошує, жиє,
Будує собі палац-хату.
Нехай боїться і живе,
Свій сон безсонням схороняє,
Нехай «згниває на корню»,
Думками сам себе вбиває.
Тому я злато віддаю,
Можливість жерти при кориті.
Я українець. Я живу.
Живу, як божий син на світі.
Живу по божески. Люблю.
Бо як же світ цей не любити,
І хоч кидає на стерню
Життя. А босі ноги в житі.
Хоч інколи на хліб нема,
Але мине лиха година.
І промінь сонця дасть життя,
І буде хліба повна скриня.
Я знаю. Ми пережиєм.
Ми переможемо незгоди.
І пісня залунає знов,
Бо з нами Бог, бо він з народом.
Ми єсть народ. Ми живемо
Не боїмось ми засинати,
Тому нам золота не тре…
Все віддаємо супостату.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.