Взаємоповага

Завжди кажуть, що люди у віці мудріші, спокійніші, завжди вислухають і підтримають. Ми повинні брати з них приклад. Ви дійсно так вважаєте? Відповіді немає.

Завжди кажуть, що люди у віці мудріші, спокійніші, завжди вислухають і підтримають. Ми повинні брати з них приклад.

Ви дійсно так вважаєте? Відповіді немає. Тоді в кого ж нам вчитися взаємовідносинам і людяності?

Але... І це "але" буде майже в кожної молодої особи, бо майже кожен може згадати як...: "Сиділа вагітна дівчина в метро, а біля неї стояла жінка (бабусею язик не повернедся назвати), і дідусь ліз через весь вагон, щоб сказати дівчині, що вона дурна і невихована. І лише хлопець, сидівший навпроти, заставив відчипитися старигана. Загалом розповідь на тему "Дурепа" тривала хвилин 15, або ж: "Трамвай, літо, спека... Стоїть дівчина в джинсах і короткій футболці. Бабуся на весь вагон видає: "Оце стала тут, барило вивалила, вдяглася як "простітутка"."

Таких прикладів безліч. У більшості знайомих їх по 5-6. Я, наприклад, і досі боюся вступати місце дідусям, після того, як один сказав: "Ти що, вважаєш, що я немічний?" А знайомий, після того як вступив бабусі місце, а вона посадила "онучка" (кілограм 90, не менше), а потім почала чіплятися до дівчини, яка сиділа поруч - принципово не вступає місце нікому крім вагітних жінок.

Цікаво, старі люди коли-небудь замислюються над тим, який приклад вони  нам, молоді, подають? І чи не будемо ми, розлючені, відповідати їм тією ж монетою. І взагалі, чи є старість ознакою мудрості і чемності. Чи вони вважають, що "лужона глотка" - це основне у взаємовідносинах.

Можливо їм важко? Так, вірю. Але давайте по-совісті. Чи не важко хлопцеві, в якого маленька дитина ночами спати не дає, в день на роботі, а ввечері, коли він мимоволі заснув у метро, якась бабуся починає йому читати довгу і нудну прововідь на тему "Хам".

Чи дівчину, яка вчиться і працює, а ввечері вже ледве тримається на височезних (це святе) підборах? 

Не жаль? Чомусь, нас з дитинства вчили, що старість потрібно поважати, жаліти. А хто буде поважати і жаліти нас? Хто НАС буде розуміти? І чи не є взаємоповага основою адекватної поведінки людини.