Рецензія на книгу Д. Чайковського "Хочу жити"

Жити — значить боротися, боротися — значить жити. П. Бомарше

Книга  «Хочу жити» належить перу видатного українського письменника, журналіста, політичного і громадського діяча, а також педагога  Данила Чайковського.  Книга вперше вийшла друком у 1946 році у Мюнхені, але тоді автор вирішив використати псевдонімом О. Данський. Це був перший опублікований твір про весь жах концентраційних таборів, що без сумніву робить книгу дійсно особливою. Адже навіть сьогодні  цю сторінку історії оминають письменники, кіносценаристи, віддаючи перевагу описанню героїзму на фронтах, забуваючи про витримку, мужність та незламність тих людей, які були за колючим дротом. Окрім цього ця книга сміливо заперечує всі плітки про співпрацю українських націоналістів з німцями.  

Данському як нікому іншому вдалося змалювати всю жорстокість та знущання німців над людьми. Тут навіть у найменшому уривку твору можна побачити окрім болю та жаху ще й безкінечний героїзм, любов до батьківщини наших співвітчизників, які були вимушені, зціпивши зуби, терпіти муки. Безперечно, ця книга є важливим історичним та політичним документом.  Автор акцентує увагу читача також на стосунках  між в’язнями,  показує кохання, турботу, жаль, повагу  до жінки та багато іншого.  Для прикладу,  цей уривок дозволить гарно уявити собі, як ставилися у концтаборах до жінок: «Старий Качке підійшов до жінок і швидко протягнув одній чорнявці свій клуночок. Тут підійшов Майк і запитав: «А що це ви передали їй?»  «Я дав їй тільки кусень хліба з учорашнього нашого додатку, адже нам ліпше ніж тим жінкам. Хоча вони нічого не роблять, сидять на блоку, їх не б’ють так, як нас, але їм сто разів гірше. На них роблять досліди, а коли закінчать, то їх спалять у крематорії.»

Отже, ця книга являє собою своєрідне сплетіння людських переживань та історичних фактів того часу. Це робить її цікавою як для психологів, істориків, так і для будь-якого звичайного українця, який просто цікавиться історією та подвигами свого народу. Книжка написана простою, зрозумілою мовою, та, незважаючи на гнітюче враження, читається досить легко. Це робить її доступною для кожного. Безперечно, читаючи «Хочу жити», так чи інакше зміниш погляди на власне життя. Назва книги говорить сама за себе, а я маю надію, що надихнула вас ознайомитися з цією важливою пам’яткою літератури та історії нашого народу. Адже, як казав видатний французький письменник Еміль Золя, весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше.