Садовніченко Яни 4гр.
Книга В. Ковальчука
«Злочин без кари» - це великої ціни надбанок у вивченні історії українського
народу. Жодного читача не залишать байдужим рядки,наповнені стількома
почуттями.
Події досить відомої нам операції
«Вісла» по новому доводяться автором
до нашої свідомості. На прикладі
власної родини передає всі страхіття, пережиті його рідними «Лемками» у тяжкому
1947-му післявоєнному році. Рідне село Злоцьке… Скільки ж людей відірвано було
від рідних домівок, від рідної землі і відправлено на чужі краї, на невідомі
території! Василь Ковальчук на сторінках своєї історії вказує, як тяжко
довелося його власній родині. З болем згадує,скільки шляхів довелося їм
обходити доки знайшли нарешті притулок у селі Мар'янське на Дніпропетровщині.
Від свого власного імені Василь
Петрович розповідає про дійсніні події реальних людей, підкріплюючи це уривками
з розповідей самих Лемків, інтерв'ю, статей та авторських віршів . Композиційно твір складається з невеликих уривків, які присвячені
героям або історичним подіям. Дуже різноманітний, складний за
будовою,але в той же час дуже легкий для сприйняття.
Автором другої частини
книги є дружина В. Ковальчука, Лідія
Стойкова, де вона описує важку долю й життя її батьків, яких
вважали злочинцями, ледве не ворогами народу. Листи матері надзвичайно
символічно вливаються в загальний текст як вічна пам'ять про рідну неньку, яка
була закатована тогочасної владою.
Людям, яким
не байдужа доля й бутя рідної країни варто
прочитати цю книгу. Вона може бути як
повчальною, так і науковою. І, будемо сподіватися, що старання Василя Ковальчука не даремні, мине ще багато часу і нарешті
знайдеться відповідь на питання автора: "Чи будуть покарані винні у
стражданнях невинних людей?"...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.