Хвороба української міліції - патологічне зловживання владою.

Завжди з повагою ставився до працівників міліції які чесно виконують свою, інколи не вдячну, роботу, шукаючи та ловлячи покидьків, які заважають нам спокійно жити .

Але останній  «кумедний» випадок , що стався зі мною, на жаль, лише навіює сумні думки.

Третього лютого цього року мені прийшов  поштовий лист, відкривши якого я довго не міг зрозуміти, що хоче від мене Начальник міліції громадської безпеки Дніпровського РУГУ м. Києва пан Клименко Г.М. .

 Адже в листі знаходилися Постанова № 56954 за справою про адміністративне правопорушення від 17 січня 2012, згідно якої мене притягнуто до адміністративної  відповідальності за !!! куріння тютюнових виробів в заборонених місцях, а точніше на автобусній зупинці по вул. Гагаріна 3 в м.Києві.

Подив викликає навіть не та обставина, що в Постанові  вказані мої паспортні дані та домашня адреса, а те що я більше чотирьох років взагалі не палю (не курю тютюнових виробів) !!!, а так само не стою на автобусній зупинці, оскільки пересуваюсь по місту на авто.

 Сумно від того, що міліцію до сих пір преміюють в залежності від кількості притягнутих до адміністративної та кримінальної відповідальності осіб .

 Отож , якщо поважному полковнику Клименку Г. не хватає коштів на прогодування сім’ї і він заради цього йде на злочинне зловживання владою - це одне.

Але якщо міліція заради  розкриття будь-якого злочину хватає першого ліпшого громадянина, засовує йому пальці в двері  та таким чином покращує показники власної діяльності - це інша історія.

 Все це називається одним словом – зловживання владою.

 Мораль цієї історії проста -  нехай міліція займається охороню громадського порядку, а не підвищенням показників власної діяльності .

А розгляд справ про адміністративні правопорушення - це прерогатива суду.

P.S. До суду йти не збираюся – не маю часу та бажання.