"Українське тіло" — порно чи політика?

Тут читати про виставку "Українське тіло".

Ти стоїш і дивишся. Обличчя мимоволі перетворюється в незадоволену гримасу. Власне простоявши так хвилини дві розумієш чому виставка "Українське тіло" не сподобалась президенту Києво-Могилянської академії Сергієві Квіту і чому її тримають під замком.

Більша частина виставки — фото та малюнки. Інсталяцій зовсім не багато — всього п'ять екземплярів. Майже усюди оголені статеві органи людини, які показані в дуже огидній формі. Фотографія має викликати в людині емоції. І ці світлини викликають. Щоправда тільки негативні.

Вже з перших хвилин відчувається якийсь неприємний осад. Але згодом звикаєш, все здається менш гидким. Однак все одно не розумієш що до чого, і нащо власне було робити виставку з гаслом "Моє порно — моє право". Під жодним з експонатів немає опису, і це значно ускладнює сприйняття того "месседжу", що хотів донести в своїй роботі автор.

Трохи роз'яснити ситуацію змогла куратор виставки, яка пояснила, що в більшості робіт є прихований політичний мотив. Наприклад, на одній зі стін висить два екрани: на першому зображено оголений статевий орган жінки в який швиденько заходить печиво у вигляді тваринок, на іншому — засідання Верховної Ради. Цим автор хотів показати, що, можливо, друге більш огидне, ніж перше, хоч спочатку все здається навпаки.

Або ж скульптури зі шкіри тварин (саме у цьому випадку — курки). В соціумі нині панує час коли все старе рахують за непотріб. І йдеться не тільки про речі, а й про людей. Їх викидають на смітник навіть не задумуючись.

"Виставка має право існувати, але за декількох умов. Тут є декілька робіт де написано "Моє порно — моє право". Це гасло внутрішньо суперечливе. Що таке порно? Яке його поняття? Я не знаю наскільки це можна оприлюднювати без пояснень. Якби я був ректором, я би дозволив цю виставку, але примусив би їх (авторів) пояснювати що тут є. Тому що прийде проста людина, і скаже: "о, порно можна", і буде посилатися на це", — коментує виставку Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження".

Можна сказати, що автори не впорались з поставленою цілю. Роботи мають аматорський вигляд низького рівня. "Месседж" не можливо вловити без пояснень. Тема не розкрита повністю.

Нагадую, що виставка "Українське тіло" була відкрита 7 лютого, але невдовзі зачинена за наказом Сергія Квіта. Наразі проводяться прес-покази, про які завчасно повідомляється на сайті Центру візуальної культури Києво-Могилянської академії.