Проблеми з навчанням дітей - нестача часу на формування навиків

навчити дітей рахувати-читати реально у віці 2-4 років?

  Люблю пересуватися по країні потягом. Багато цікавих людей можна зустріти, ще більше життєвих історій почути. Адже кожна людина унікальна, а її життя - криниця цінної інформації, устигай тільки осмислювати.      Ось і в цю поїздку познайомилася з колегою з сусідньої області. Оскільки обоє працюємо в школі , скоротали час за розмовами саме про дітей, виховання, проблеми, причини великих проблем у навчанні власних учнів, ті, які бачимо ми. Повідала вона мені про те, як можна  навчити дитину  читати й рахувати  ще в найніжнішому віці.

 Про те записала і ділюсь з тими, кому цікаво. 

"Воно, певно, приємно, коли люди цікавлячись успіхами моїх дітей.  Але моїм дітям, дійсно дуже допомогло уміння рахувати, виконувати невеликі завдання, читати в досить ранньому віці(3-4 роки). 

Ось вже декілька років я спостерігаю за своїми учнями і приходу до висновку, що глибоко сумніваюся в тому, що мої власні діти, незважаючи на їх навички в навчанні, змогли б освоїти матеріал шкільної програми без додаткових занять.

Часто зустрічаю на шпальтах газет та в інтернеті інформацію про зниження рівня  знань  школярів та студентів.

 Та і як же йому не опускатися?  Постійно проводяться життєві  паралелі. Здавалося б - яка паралель може виникнути між раннім навчанням дітей і знаннями учнів звичайної школи?  Висновки, що отримала, невтішні.

  Трохи про можливість навчити дитину рахувати в межах 20 до 3 років, в межах мільярда - до 5 (але тут - кожному своє).

Усі ми, батьки, агукаємо з малюками з перших моментів знайомства. Ми ж в родині розповідали дитині про все, що могло потрапити у поле зору маленького чоловічка. Якщо висіла одна червона куля, то саме це і вимовлялося чітко і ясно: "ОДНА ЧЕРВОНА КУЛЯ. ТРИМАЙ  ОДНУ КУЛЮ" Через певний час малюк засвоював поняття " один" і без проблем з купи іграшок вибирав саме ОДНУ. І лише переконавшись в тому, що це ВЖЕ не випадковість можна  подібну гру з поняттям " два" : "Візьми двох мишенят, дай ДВІ ляльки…» 

Лише після того, як дитинка з десятка іграшок простягає мамі ДВІ,  рухаємось далі. Оскільки у віці 0-3 розум дитини налаштований на сприйняття нової інформації- проблем не виникало ні з сином, ні з дочкою.

 До чого усе це? Якби, не дивлячись на величезне бажання вкласти в голову людинки подібні знання, навички, уміння оперувати числами і поняттями для вирішення дитячих задач в іграх ми користувалися тією часовою складовою, яка виділена учням 5-6 класів для оволодівання матеріалом, у нас, батьків, точно б нічого не вийшло. 

 Чому? Та тому що часу на формування навичок програма просто не залишає. Оскільки працюю в маленькій сільській школі, можу говорити про дітей, батьки яких не можуть дозволити собі проплачувати репетиторів. Так от ці діти ЗДАТНІ засвоювати матеріал, якщо витратять на нього не 1-2 години, як того вимагає програма, а хоч би 8. Знаю напевно, бо часто дехто з учнів, в очікуванні автобуса, що повезе у сусіднє село, приходять по допомогу у виконанні домашнього завдання. Поки я в класі, то і додатково розв*язують щось, якщо на вулиці погана погода і вони не летять поганяти на дворі.

 Мені можуть заперечити, привівши в приклад школярів міста. Але ж постійні розмови об те, що діти на ЗНО показують результати з кожним роком гірше і гірше, вони адже не з повітря беруться.  Адже програмний матеріал 5-6 класів є ключ до успіху в майбутньому. 

 Чому? Діти в основному " сідають", починаючи з 7 класу. Навіть якщо дитина і запам'ятає формули скороченого множення, але, починаючи перетворення, не встигнувши в 6 класі сформувати навички роботи з раціональними числами, постійно робить помилки. Ось тут і НЕМАЄ ЗАДОВОЛЕННЯ від зробленої  роботи. Виникає стійкий негатив до виконання будь-яких математичних вправ.  Перебороти цей негатив учитель не може, оскільки більше часу займатися з дитиною він не може, та й  у дітей не лише математика в розкладі, а значить і на це необхідно звертати увагу.

Ось тому і думається про зменшення смислового навантаження на програмний матеріал задля збільшення часу на глибоке засвоєння учнями тем, що мають стати ФУНДАМЕНТОМ  у вивченні предмету.» 

   Із висновками колеги погоджуюсь повністю. От тільки не переконана, що навчити дітей рахувати-читати  реально в тому віці, про який  вона розповідала . Але – то вже справа тих, хто спробує.