Нектарами Каїра ночей,
Оманами овалів очей,
Червоними морями до дна
І далі з ким би не була...
Я відкривав тебе...
Спочатку сприймається приємний звук і візуальна картина.
Потім неусвідомлена і малоокреслена емоція.Визначення емоції починаєш шукати у словах,і тільки після двадцятикратного ріплею складається враження про справді якісну і добротну річ.
Так я відкривав і відкриваю цю річ.Можливо,через тиждень в ній не залишиться для мене ніяких загадок і вона стане для мене нецікавою,але якісна лірика,винесена в підзаголовок,це заперечує.
Я старію,тому стаю сентиментальним.
Дякую нестрашному Міші Страшному за раціо ідейо.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.