"ОЧКО" ДОНЕЦЬКА

ЦВК перерозподілила округи, після чого на Донбасі, у Донецькій області, останніх виявилося найбільше – 21. Те, що це фабрикація для забезпечення перемоги «на мажоритарці» кандидатів ПР, навіть не обго

ДОНЕЦЬКУ  -  ОЧКО!

Довідка: очко або  Pontoon поширений картярський термін –  гра на зразок Blackjack , в яку грають вісьма колодами по 52-карты. Мета гри - отримати здачу карт, максимально наближену до 21 очка, але без перебору.

ЦВК перерозподілила округи, після чого на Донбасі, у Донецькій області, останніх виявилося найбільше – 21. Те, що це фабрикація для забезпечення перемоги «на мажоритарці» кандидатів ПР, навіть не обговорюється. Для Донбасу округа «шили» для своїх наче костюмчики у кравця.  

У Києві їх буде 13,  Дніпропетровській області – 17, в Криму – 10, Чернігівській, Сумській, Миколаївській по 6, Чернівецька - 2  і тд. Відчуваєте різницю? Ті, хто проектував таку перебудову округів для парламентських виборів 2012 гарно пожартував над всією Донецькою областю, символічно наділивши її 21-им округом. У картярів – це «очко», тобто переможна комбінація карт у грі. Але у народному фольклорі є і інші значення цього слова. ПР має призадуматись.

Але в розрізі цього перерозподілу я хочу підняти іншу важливу проблему, а саме майбутню конкуренцію на округах між  владою і опозицією, а ще боротьбу влади та опозиції проти незалежних кандидатів, представників громадських організацій та рухів, політичну корупцію в партіях.  

У простих людей багато питань до влади та опозиції. Чому опозиція, монополізуючи право висувати кандидатів не запропонувала суспільству участь у їх обговоренні, де хоча б розмови про праймеріз? Чому кандидатів від опозиції погоджують якісь її спеціальні таємні комісії, а не прості люди? Чому не прозоро та корупційно, без чітких принципів формуються списки партій? Чому так довго і складно йдуть переговори про об’єднання? Яке майбутнє цих союзів, які плани, ідеологія окрім помсти за Тимошенко та Луценка? І де відверті і чіткі відповіді на питання який опозиційний проект курує кожен поверх Банкової? Чому та сама ПР не починає внутрішньопартійну дискусію, адже половина її членів усвідомлює, що партія стоїть на електоральній мілині та погрузла в брехні й помилках?  Зате обидві політичні сили одностайні у тому, що кожен, хто йде не від них – ворог влади або опозиції. Відбулася якась дивна монополізація політики, і як результат українцям пропонують тільки дві страви – вчорашній і позавчорашній борщ. В рамках антикорупційного дослідження TransparencyInternational 29,7% опитаних бажали б, перш за все, зменшити корупцію у політичних партіях, 13,7% – в судах, 11,5% – у поліції,. Отже, низька довіра до парламентів пов’язана з корупцією у політичних партіях, зокрема на рівні висування кандидатів на виборах.

Навряд чи дві або три партії зможуть проковтнути, без наслідків, статуси опозиції та влади. Наївність політиків схожа на спробу «здійняти бурю у стакані води». Соціологія говорить, що прості люди вже давно визначились із своїм ставленням як до влади так і до існуючих партій вцілому. За дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи» й Центру Разумкова, найменше довіри українці виявляють саме до політичних партій  (–38%), міліції (–37%), прокуратури (–36%). найвищий рівень довіри серед усіх соціальних інституцій має Церква (+52) та ЗМІ (+35).

Це призводить до небезпечних наслідків для опозиції. Громадяни в один голос говорять – її не існує. У Фейсбуці, на своїй сторінці, я поставив питання до користувачів мережі: «кого ви вважаєте наступним потенційним лідером опозиції?». Голосування тривало два дні, у ньому взяли участь більше тисячі учасників. Ось результати: «опозиції не існує, вона і її лідер з’явиться пізніше» – 66%; «за збірну опозиції» - 34%. Тепер про «наступників» Тимошенко, поіменно: «лідер з’явиться  згодом» - 55%; А. Яценюк – 18%; О. Тягнибок -14 %; В. Кличко – 13%;. Це в соціальних мережах, де рівень довіри має бути втричі вищим ніж у селах, містах, райцентрах вцілому. Це політичний дефолт, суцільна ерозія довіри, глобальне банкрутство партій і лідерів.

Чому політики позбавляють можливості простого громадянина обрати свого представника із середовища якому він довіряє? Чому партійні боси знову за вуха «тягнуть у ВРУ» українське ГМО: грабіжників, мажорів та олігархів? В усьому світі, навпаки, показник довіри до неурядових інститутів та неполітичних об’єднань (церква, ЗМІ, профспілки) є вищим, ніж до політичних партій та інститутів державної влади.

Рейтинг довіри до соціальних інститутів і суб’єктів у світі (згідно дослідження міжнародного соціологічного проекту «Латинський  барометр»)

Отже, згідно українських та міжнародних соціологічних досліджень, у списках партій та на мажоритарних округах, мають бути лідери рухів, вчителі, лікарі, журналісти, профспілкові лідери та правозахисники. Світ змінюється і Україна має відповідати цим трендам. Міжнародна спільнота усвідомила, що партії і політики за останні роки перетворилися в банальні фінансово-промислові групи, що грабують народи. Вихід у новому якісному витку самоорганізації населення, революції у самоврядуванні.

В рамках підготовки  національної ходи що була оголошена Рухом простих людей, лідером якого я є, перші 2012 кілометрів з заходу на схід України, РПЛ пройде під лозунгом  - «Україна без ГМО: грабіжників, мажорів, олігархів» (блог). Завдання – звернути увагу на небезпеку захоплення влади останніми, й, закликами дати шанс лідерам громадянського суспільства, моральним авторитетам, журналістам. Такі самі вимоги до «збірної опозиції» висувала Юлія Тимошенко.

Політична корупція в партіях, переписування виборчого закону та округів напередодні виборів, важкі переговори про об’єднання, «погреби» та «обухови» свідчать про небезпеку програшу виборів опозицією. Адже, для контролю над країною необхідна чітка та безапеляційна перемога по усім фронтам – як мажоритарному так і на одномандатному. Сьогодні, на квітень 2012, для цього немає жодної, підкреслюю, жодної передумови. Ми щиро віримо, що у опозиційному таборі почнуться радикальні зміни та принципове форматування, в те, що лідери дослухаються простих людей, експертів, світову спільноту і Луценка з Тимошенко.

Однак, якщо глухі лідери програють у 2012 році Україну, у мого народу залишиться один сценарій – створення позапарламентської опозиції народної довіри, парламенту народної довіри. У такому тіньовому інтелектуально-партизанському органі буде зібрано нову еліту, тих, хто готовий віддати своє життя і працю заради своєї Батьківщини. Це буде парламент без ГМО – без грабіжників, мажорів, олігархів. Це буде парламент простих людей – журналістів, вчителів, медиків, представників церкви, лідерів профспілок та рухів. Цей парламент вимагатиме фактичного пере заснування України, люстрації, справедливого суду. Мільйони українців припинять терпіти знущання над своєю долею і змінять прописку сьогоднішніх нардепів, вигнавши останніх на вулицю і запросивши до праці нових справжніх вірних Україні людей.