Ми втрачаємо чарівність

Світ завойовує нове покоління емансипованих жінок!

Нема, напевно, зараз на Землі людини, яка не зустрічалася б у своєму житті із суперечками, які ведуться між багатьма людьми довгий час, на які не існує й донині єдиної думки – суперечки про «чоловічу» і «жіночу роботу», про призначення чоловіка і жінки, про їхні права і обов’язки.
Як не існує єдиної думки з цього приводу, так не існує й однакового відношення до жінок у різних країнах. Напевно, не має сенсу говорити про те, яке відношення до жінок у країнах Азії, де жінка дотепер не має рівних із чоловіком прав, але, з іншого боку, варто подивитися на США з їхніми завзятими захисницями емансипації… Що говорити, якщо навіть проста ввічливість (відкрити перед дамою двері, пропустити вперед, поступитися місцем у суспільному транспорті і т.д.) розцінюється як сексуальне домагання, за що існує стаття у кримінальному кодексі.

Згідно з думкою більшості вчених, перші прояви емансипації виявилися ще в епоху еллінізму, однак тоді їм не дано було розвитися. Всерйоз же проти становища жінки «боса, вагітна і на кухні» повстає лише свідомість європейця кінця XVIII – початку XIX століть. У Росії боротьба жінок за свої права в XIX столітті є важливою складовою частиною боротьби за загальну соціальну справедливість.

Чоловіки із труднощами розстаються зі звичною картиною жінки-дружини, дружини – домогосподарки. Є у чоловіків своя правда: процес жіночої емансипації пішов таким чином, що соціально-економічне звільнення жінки нерідко призводило до появи «нових жінок», позбавлених звичної жіночої чарівності.

Доречно наголосити, що саме такі жінки стають успішними в кар’єрі, добре почувають себе у чоловічому колективі, нерідко бувають «акулами бізнесу». Якщо спостерігати з цього боку, то рівноправ’я між чоловіком і жінкою має позитивні сторони, але, з іншого боку, саме такі жінки нерідко нещасливі у коханні. Досить легко пояснити чому. Чоловіки звикли до того стереотипу, що жінка повинна готувати, прибирати, доглядати за дітьми – одним словом бути відмінною домогосподаркою. Вони ж (мається на увазі чоловіки) мають тільки приносити додому гроші. Такий розподіл обов’язків започатковано ще за часи мамонтів. Але в наш час, як би так правильно виразитися, все навпаки: жінка заробляє гроші у родину, а чоловік зазвичай має або меншу зарплатню, або просто-напросто сидить вдома. Така жінка переймає усі чоловічі риси характеру. Вона стає більш агресивною, грубішою і звісно менш жіночною. Саме це і відлякує наших бідних чоловіків. Тоді кожний чоловічий погляд на жінку розглядається як на посягання на жіночу честь.

І що ж тепер? З однієї сторони представниці жіночої статі набули нових прав і чоловіки більш-менш почали зважати на ідеї і думки жінок, але з іншого боку жінки втратили свою чарівність, привабливість, тобто стали деякою подобою чоловіків. Тому треба замислитися, чи варто такою ціною боротися за рівноправ’я, адже, на мою думку, все одно ніколи жінка не буде стояти на одному щаблі з чоловіком.