Парламентські вибори 2012. Передвиборчі Інтернет-технології.

Офіційна виборча кампанія розпочнеться в кінці липня 2012 року. Однак у всесвітній павутині вибори до Верховної Ради України вже розпочалися.

Офіційна виборча кампанія розпочнеться в кінці липня 2012 року. Однак у всесвітній павутині вибори до Верховної  Ради України вже розпочалися. З огляду на це я вирішив написати кілька слів стосовно впливу Інтернету на результат парламентських виборів.

Після ряду революцій у арабських країнах та після подій навколо виборів у Російській Федерації українські політики почали ще серйозніше усвідомлювати необхідність активного використання Інтернет-технологій у своїй політичній діяльності. Саме тому більшість прогресивних політиків мають власні сайти, сторінки у соціальних мережах чи ведуть блоги. Однак для дійсно зайнятих і впливових людей постійна присутність у мережі є доволі проблемною, тому цю роль часто покладено на членів команди. Хоча представники опозиційних сил, які на даний момент мають більше вільного часу ніж владна частина політикуму, все-таки доволі багато працюють у всесвітній павутині.

Про те, що така активність є цілком виправданою, свідчать дані про постійне зростання в Україні кількості Інтернет–користувачів. За даними Київського Міжнародного Інституту Соціології, станом на лютий 2012 року аудиторія користувачів Інтернету склала 43% від загальної кількості населення України. З яких  63% користувачів Інтернет – люди, що молодші за 40 років; 55% користувачів мають вищу та незакінчену вищу освіту; 59% користувачів мають вищий за середній рівень доходу; 84% користувачів Інтернет проживають у містах.

Наведені цифри не в повній мірі репрезентують реальний стан справ, оскільки далеко не всі користувачі мережі є досвідченими та активними(хоча навчання відбувається доволі швидко).

У цій статті, я хочу звернути увагу на людей, які щодня бувають у мережі, для яких Інтернет уже став невід’ємною частиною життя. Саме ці люди активно протестували проти закриття сайту ex.ua (Екс.Юей), у тому числі здійснюючи атаки на урядові та провладні Інтернет-ресурси. Ці люди є активними користувачами соціальних мереж та читачами новинних сайтів, тематичних форумів і т.п.

Завдяки спілкуванню та доступній у Інтернеті інформації ця частина формує в Україні громадянське суспільство, яке з кожним днем активніше захищає свої права. Прикладами такого захисту є робота форумів автомобілістів, де водії діляться інформацією, як протидіяти незаконним діям інспекторів ДАІ, власників АЗС та СТО.

Також зазначена категорія користувачів є достатньо обізнаною політично і у різний спосіб висловлює своє ставлення до тих чи інших подій у державі.

Черговим каталізатором для мобілізації юзерів стали вибори до Верховної Ради, які відбудуться 28 жовтня 2012 року. Інтриги цьому процесу додало повернення до старої - змішаної виборчої системи. За останні 10-ть років багато з діючих депутатів і політиків не працювали у регіонах і зараз перед ними стоїть завдання заручитися підтримкою виборців у тому чи іншому окрузі. Часто виборці бачитимуть таких кандидатів уперше, і тут на допомогу останнім може прийти Інтернет, який дає змогу доволі швидко зібрати базову інформацію про кандидата.

На даний момент ряд сайтів уже проводять опитування стосовно підтримки потенційних кандидатів у мажоритарних округах, які діяли у 2002 році.

Одним з найбільших позитивів цього процесу є те, що виборці уже сьогодні мають змогу побачити вірогідних кандидатів.

Щоправда результати цих опитувань у більшості випадків є результатом «накрутки голосів», яка здійснюється на замовлення виборчого штабу кандидатів.

Причиною «накруток" є відсутність надійних способів захисту від повторних голосувань, оскільки значна кількість українських користувачів отримують доступ до мережі, не маючи постійного ІР-адресу. А ІТ-спеціалісти за невисоку винагороду можуть доволі швидко вивести необхідного кандидата на перше місце, не зламуючи при цьому сайт, на якому розміщене опитування.

Подібна ситуація і в опитуваннях, які проводяться у соціальних мережах  або за їх допомогою, однак «накрутки» голосів у них дещо ускладнені.

Тим не менше такі опитування – це спосіб привернути увагу реальних виборців до того чи іншого кандидата, який має як переваги, так і недоліки.

Якщо сайт  чи сторінка в соціальній мережі, на якій розміщене опитування, збере достатньо велику і постійну аудиторію, то будь-яка інформація(компромати, фальшивки і т.п.), розміщена на ньому, буде миттєво поширена серед читачів. Хоча реальної відповідальності за таке поширення ніхто нести не буде.

Резюмуючи написане вище, хочу звернути увагу читачів, членів виборчих команд та самих кандидатів на наступні речі.

1.    Даючи вказівку проголосувати за когось у опитуванні, Ви, як правило, розкручуєте ресурс, який не контролюєте.
2.    Більшість результатів, які відображаються на таких сайтах, не відповідають дійсності.
3.    Варто мати власні сайти, блоги, сторінки у соціальних мережах і активно їх просувати.
4.    Потрібно відслідковувати та захищатися від появи клонів.
5.    Власні сайти варто реєструвати та розміщати на закордонних площадках.
6.    Для отримання реальної соціології слід користуватися послугами авторитетних соціологічних агентств.