Версій Дніпропетровських вибухів буде безліч – не зрозуміємо чому вірити. Чи будуть покарані винуватці – покаже час. Але вже зараз стає очевидним – свою політичну мету дніпропетровські теракти досягли

Після теракту у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року світ побачив обличчя тероризму — його символом став Осама бен Ладен. Після виходу документального фільму Майкла Мура «Фаренгейт 9/11» світ побачив, що тероризм і політики можуть мати спільні інтереси. Саме після цих подій світова громадськість почала припускати неприпустиме: влада організовує терористичні акти, щоб створити вигідну їй суспільну думку.

Джордж Буш

«Це більше ніж теракт, це пряма воєнна агресія... Ворог напав віроломно, обравши своєю метою беззахисних людей, і боягузливо сховався... Ворог думає, що він у найнадійнішому укритті, і ми його не знайдемо. Але він помиляється США використають усі ... ресурси, щоб знайти його і викорінити те зло, яке він несе... З нами - все миролюбне світове співтовариство»

12 вересня 2001

Після «отруєння» Віктору Ющенку вдалося стати Президентом України. За час його Президентства так і не було знайдено достатніх доказів цього злочину. Він, обіймаючи найвищу посаду в країні, не зміг розкрити злочин проти самого себе. Що дало підстави говорити, що все це — передвиборча технологія...

Віктор Ющенко

«Я дуже хотів би, щоб ми отримали відповідь, хто це зробив і хто цей вбивця. Але ви добре знаєте, хто цей убивця. Убивця – це влада!»

21 вересня 2004

Чому в мирній Україні гримлять вибухи? Яка мета? Чому Президент говорить про те, що в країні скуповують зброю і закликають до революції?

Віктор Янукович

«Є заклики до революціїї.Мені правоохоронні органи кажуть, що зараз йде скупка зброї і підготовка до збройних нападів на органи державної влади...Люди втратили страх і совість. Хто це організовує? Не ті, кому найважче живеться. Ті, кому найважче – вони мовчать, чекають, терплять»

2 листопада 2011 року.

Причини невідомі, але тепер у високопосадовців з’явиться більше підстав стверджувати про це. Прем’єр вже почав інформаційну кампанію на Фейсбуці — натякаючи, що це вигідно противникам влади...

Микола Азаров

«(Це) вигідно тим силам, які зацікавлені в дестабілізації ситуації в країні, які діють за принципом "чим гірше, тим краще", чим гірше простим людям від цієї ситуації, тим більше можна звинувачувати чинну владу й отримувати на цьому якісь дивіденди».

«Їм дуже не подобається, що вся країна нарешті стала виходити з кризи, у країні підвищуються пенсії, зарплати, стабільні ціни на продукти харчування, будуються підприємства і т.д. Їм треба зробити все, щоб життя в країні стало тривожним»

«Але вони глибоко помиляються. Ми не допустимо жодної дезорганізації, і країна буде й далі стабільно розвиватися, а поліпшення соціального захисту людей у нас стояло й буде стояти на першому місці»

27 квітня 2012

Над причинами минулорічного теракту в Мінському метро, жваво розмірковував увесь світ. З боку соціалістичних Куби та Венесуели прозвучали заяви, що Білорусь стала жертвою тероризму західних держав, в першу чергу - США

Кубинський посол Альфредо Ньєвес Портуондо:

«Коли я їхав до Білорусі півтора роки тому, все говорили мені, що я прямую в саму спокійну та стабільну країну в світі. Очевидно, що такими діями їх виконавці й ті, хто за ними стоїть, хочуть дестабілізувати обстановку в цій країні»

«США давно застосовується одна і та ж стратегія по підпорядкуванню собі тієї чи іншої держави...Врешті-решт, всі ці дії завершуються прямою агресією проти того чи іншого народу. Так США поступили з Кубою 50 років тому, так же спробували вчинити з Венесуелою рівно дев'ять років тому»

13 квітня 2011

Західна преса (The Guardian, Independent, Los Angeles Times) припустила, що «теракт зіграє на руку керівництву країни, яке може використовувати його як привід для подальшого наступу на супротивників влади»

Після теракту в Мінському метро почалися масові звільнення в силових структурах Білорусі. Білоруські блогери підмітили, що вибух стався тоді, коли країна потерпала від фінкризи і в суспільстві назрівав протест. Серйозно обговорювалася версія організації теракту білоруськими спецслужбами.

До речі, теракт у Мінську від сьогоднішнього теракту у Дніпропетровську відділяє трохи більше року. В обох випадках теракти відбулися поруч з громадським транспортом. У Мінську — метро, у Дніпропетровську – трамвай.

Теракти вже перестають когось дивувати. Вони виникають у цілком мирних країнах. Вони стають буденністю. Суспільство все більше зневірюється в «офіційних версіях» терактів. Люди на роботі, вдома, в товариській компанії все частіше припускаючи, що теракти можуть розроблятися з політичних міркувань як влади, так і опозиції. Йде охота за суспільною думкою – вже мало просто вказати на ворога пальцем. Треба переконати суспільство, що ворог справжній і лише він винен в усіх суспільних негараздах. Хто керує суспільною думкою, створює його психологічний настрій, той керує ним та має над ним владу.

Наш народ завжди тримали за лохів. Може варто це припинити? Адже ті, хто прагнуть влади: чи отримати її, чи залишитися в ній – не будуть гребувати засобами – мета виправдовуватиме все.