Юне покоління не байдуже!

Якщо в країні підростає така молодь, у неї є майбутнє.

Вчора, перегортаючи свої папери, зняйшов вірш, написаний дочкою мого друга. Вірш написаний в час "помаранчевої революції", але і досі дуже актуальний. Його написала на той час студентка-майбутнє нашої країни.
Хочу щоб цей вірш достукався до кожної людини та громадянина нашої країни-України.

---

Політика

У мене часом виникає думка

Що краще самогубство ніж ганьба

Бо ми ж не є дурного люду купка

МИ Є НАРОД, це не прості слова.

 

Навколо утиски, свавілля влади

Вони забороняють вільний зліт

О Боже! Але в чім ми винуваті?

Що боремось? Що не байдужий світ?

 

Вони нас хочуть змусити мовчати

Та нам грошима не затулиш рот

Я хочу вільно дихати і знати

Що владі буде вірити народ.

 

Я хочу знати що вони не вкрадуть

У слабшого останні копійки

Мені набридла ця держави зрада

Й що Україна рветься на шматки

 

Я прошу об'єднатись і змагатись

Я закликаю до рішучих дій

І разом ми їх змусим поважати

Наші права, країну і думки.

 

Ганьба — віддати голос за злочинця,

Ганьба — іти шляхом чужих країн.

Я вірю у свідомість українця

Ми виведем країну із руїн.

Якщо в країні підростає така молодь, у неї є майбутнє.