Медицина в Германії і в Україні
Живе у нас у сусідньому будинку такий собі "дядя Ваня", років за 60, в Германії він живе років з 20, ніколи не працював, німецької мови не знає, отримує соціал (а може пенсію) в розмірі мінімум 400 Євро (цього абсолютно дастатньо для життя). Йому нічого робити днями, ходить пляшки порожні збирає, квіточки десь в місті на клумбі викопає, у нас в дворі посадить. Корочше кажучи - займається чим хоче, чим може.
У нас через містечко проходить автобан, правда із обмеженням швидкості автомобілів в 50 км/год. Так от, кілька днів назад цей дядя Ваня черговий раз назбирав пляшок і пішов здавати (кожна пляшка коштує від 8 до 25 євроцентів). Правда, як будь який "Саветский чєловєк" старої закалки він полюбляє переходити дорогу не на переході, а там, де йому забажалося. В один "прекрасний" день потрапив він під фуру...., причому дуже серйозно потрапив.
Як ви думаєте, що сталось далі? А далі сталось наступне - через 2-3 хвилини після аварії автобан був перекритий, на місці пригоди була швидка допомога і поліція, а через 15 хвилин цього дядю Ваню вертольотом забрали в інше місто на операцію.
Що було далі? Не знаю, оскільки він і зараз лежить в тій лікарні. До чого це пишу - прочитав на днях на Корі статтю про те як наша швидка відмовилась приїжджати до підлітка, який катаючись на велосипеді пробив черевну стінку.
Сумно. Після цього, я ще раз впевнююсь, що правильно зробив, що переїхав жити в Германію з України. Тут я впевнений, що б зі мною, моєю дружиною і дітьми не сталось, мені швидко і якісно нададуть медичну допомогу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.