“ПОРНОГРАФІЗАЦІЯ ЛІВИЦІ” або “Селін Бара – наш кандидат!”

У Франції парламентські вибори. Один з учасників перегонів – “ультра-ліва” партія MAL (Mouvement Antitheiste et Libertin) на чолі з харизматичною лідеркою Селін Бара та її чоловіком Кірілом

Символіка Руху, який називає себе “класовим” – червоно-чорні “революційні” кольори, п’ятикутні зірки, серп і молот та… напів-оголені груди.

В своєму промо-ролику Селін під звуки Інтернаціоналу московською мовою закликає до боротьби “проти нацизму”, за “закриття всіх церков” та “повну сексуальну свободу”.

Селін, про яку написано, що вона “французка мавританського походження”, яка зросла у “робітничих передмістях Парижу”, але "дівоче" прізвище якої чомусь Шумигай (Szumigay), не приховує свого статусу порно-зірки, яка знялася у майже 200 (!) відповідних фільмах, а навпаки пишається ним.

Зі взірцем цієї сторони її багатогранної особистости можна ознайомитися тут. Більш розлога відеотека, кому цікаво, – тут. Продюсером цих фільмів виступав, до речі, її чоловік та заступник по партії Кіріл Бара (Cyrille Bara). Веб-сторінку його “пролетарської” фірми, головним трудящим якої є власна дружина, можна побачити тут.

Але, чому я приділяю так багато уваги цій “французькій екзотиці”, чи мало, як то кажуть, у світі різних див? – Не знаю, але мені чомусь образливо за червоно-чорний прапор, освіячений за останні 180 років, починаючи від руху “Молода Італія” тисячами героїчних жертв за СПРАВЖНЮ “свободу народам, свободу людині”.

Тим часом, український суспільно-політичний рух, що називає себе “справжніми анархістами” на очах прямує нині, слідом за “загальноєвропейськими тенденціями” саме туди – на “зупинку Селін Бара”.







 
Бо ось його “інтелектуальний осередок” – нещодавно видворений, на щастя, зі Старо-академічного корпусу НаУКМА “Науково-дослідний центр візуальної культури” (втім, ці “пригноблені пролетарі” хутко знайшли собі прихисток неподалік – у колишньому кінотеатрі “Жовтень”) проводить у Києві за грошової підтримки різноманітних амбасад (!) та фінансованого переважно за рахунок Федерального Уряду Німеччини "екологічного" Фонду Генриха Бьоля чисельні імпрези, штатними учасниками яких є такі організації, як “Ліва опозиція”, “Автономна спілка трудящих”, студентська профспілка (?) “Пряма дія”, цілий жмудок “лівих” журналів, Інтернет-сайтів та “творчих об’єднань”, низка “лівих феміністичних організацій”, а також… Громадська організація “Інсайт”, котра ідентифікує себе як така, що “працює для лесбійок, геїв, бісексуалів, тансгендерів та квірів”.

Ну, от скажімо фотовиставка Своя Кімната, “присвячена повсякденному життю сучасних ЛГБТ та квір-сімей, що живуть в Україні, долаючи щоденні утиски та реальні загрози через свою сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність…”

Чим не “мистецтво, що будить класову свідомість”?

Але ж зрозуміло, що мистецькі перформанси без справжньої прямої дії – це не те. І от “наша дружна весела компанія” слідом за своєю французькою однодумницею та її “побратимами” і “посестрами” виходить “боротися проти церковного мракобісся”: чомусь саме під стіни не перетвореної на всім відоме гніздо содомії Києво-Печерської Лаври з її настоятелем Пашою-Лімузином, а до далеко не фаворизованого нинішньою московсько-маріонетковою владою т. зв. “держави Україна” Свято-Михайлівського Золотоверхого Монастиря…

Ні, “слід віддати належне” наші “ліві” все-таки якісь атрибутні ознаки свого “зв’язку з робітничим рухом” явити світу намагаються: скажімо ДО ЕВРО 2012 акцію перед іноземними телекамерами про “захист прав трудящих” провести. Але чомусь виявляється, що “робітників” на ній 1-2 (від сили – 3), в той час як всі інші – все ті ж добрі знайомі: “штатні активісти” "дуже лівого” руху – молодь з професорських родин та трохи літніші люди “буржуазного роду занятій”...

Я розумію: ПОРНО-ІНДУСТРІЯ (в тому числі, розрахована на “гейську” суб-культуру) – РІЧ ПРИБУТКОВА, і для “лівого політикуму” інституційний спонсор цілком плато-спроможний. Але, я гадаю, для “інтернаціоналістичного лівого руху” це – безумовно “передостання точка”. Далі – лише “зупинка Селін Бара”…

До речі, Ви ще не були на "квір-вечірці "Назад в СССР"? Ні? То заходьте, рекомендую...