Євро-щоденник домогосподарки

... або самотній кіт на дереві.

День 1. «Коханий, чи не виніс ти б  сміття?» –  «Не зараз, люба  –  відкриття Чемпіонату».

День матчу Україна – Швеція. «Серце, я йду з малим до мами, там і заночую. Вечеря в холодильнику. –  «Не турбуйся, сонце,  про пиво подбає кум. Чіпси і рибу також принесе».  – «Не забудь  погодувати кота». – «Добре, кицюня, передавай вітання мамі».

Ранок наступного дня. «Любий, може тобі розсольчику?» – «Не завадить, кохана». «А хто полагодить люстру, тендітні скельця якої не витримали вашого з кумом могутнього козацького реву звитяги? До речі, де наш кіт?»  –  «Оно на дереві сидить. А люстра вже була стара. Сама ж казала – не вписується в інтер’єр». –  «А килим, що ви цигарками пропалили, теж не вписувався? А  зламані крісла і журнальний столик?»

Матч Україна – Франція. «Коханий, чи не зміг би ти матюкатись хоча б на півтона нижче:  у сусідів справа – мала дитина. Знизу під нами  мешкає бабуся, трошки скандальна і не зовсім глуха. І чи не пора б уже зняти з дерева кота?» –  «Пожежники приїдуть – знімуть.  Навіщо  я податки їм плачу? Всі ніжні  і з тендітними вухами  нехай подбають про беруші».

Другий день після матчу. «Милий, ти б не глянув, що там з пилососом?  Категорично відмовляється прибирати лушпайки від сємок». – «Та бийте, бийте вже мене ногами! То тільки ті анцихристи не  по м’ячу б’ють, а  горобцям дулі на полі роздають!»

Матч Україна –  Англія. «Коханий, кому ти там зібрався канделябром морду бить? –  «Та всім. Мадярам разом з нашими, що грали в регбі» –  «Тю, я думала, що це футбол» –   «Я теж так думав, люба. Помилявся….» –  «Коханий, а до чого тут «яструбине око»?» –   «Його не вистачає ділягам з УЭФА, щоб бачить очевидний гол. А ще – клепки».

Тиждень по тому. «Коханий, ти б побрився. То тільки триденна щетина вважається сексі. А  тиждень…  І чи не хотів би  завітати на роботу? Дзвонив твій шеф, жахливо матюкався. Він теж уболівальник?»

А тим часом нещасний,  всіма забутий  кіт, не дочекавшись крана чи  рятівної драбини, сам зліз з дерева. Голодний, з порваним вухом, він склав достойне товариство своєму  господарю.

Фіналу ще немає. Буде скоро.