Форма державного правління – це традиції політичної культури, обумовлені менталітетом населення. Але ніяк не визначачник ні рівня соціально-економічного розвитку, ні особливостей внутрішньої політики
В черговий раз заговорили про необхідність змін до
Конституції України. Про те, що ніби положення діючої Конституції України не
задовольняють потребу в істотних змінах організації та функціонування
державної влади і місцевого самоврядування. Про те, що потреба
реформування Конституції України має об’єктивний характер.
Але яка справжня мета цих змін – перехід від
авторитарної до демократичної системи державного управління, модернізація
державно-управлінських відносин, створення дієвої системи державного
забезпечення та захисту конституційних прав і свобод людини, гідних умов її
життя?
Дійсно, сьогодні експерти відзначають, що непопулярність і гучні провали у суспільному
сприйнятті запропонованих реформ свідчать саме про максимальну закритість
міністерств і відомств. Як визначає один з авторів
таких досліджень, у таких умовах за скромним визнанням тенденцій до
непрозорості криється велика небезпека того, що благодушні
формулювання стратегії реформ не зможуть подолати закритості і
забюрократизованості всієї вертикалі влади. На що це впливає? Такий стан справ в управлінні напряму пов’язаний з
соціально-економічним становищем. Відповідь дає місце країни у
світовому рейтингу, яке щорічно оцінюють різні аналітичні центри та неурядові
організації. Зокрема, рейтинг економік за щорічними даними Світового банку
показує, що країни ранжуються за легкістю умов ведення бізнесу (з 1 по 183 місце,
де перше місце – найкращі умови). Висока позиція в індексі легкості ведення
бізнесу означає, що регуляторний клімат сприяє веденню бізнесу. Індекс є
середнім показником країни за 10 індикаторами, кожен індикатор має рівну вагу.
Україна у цьому рейтингу на 152 місці, а у першу двадцятку з країн Європи
увійшли Данія, Норвегія, Великобританія, Ірландія, Фінляндія, Швеція, Грузія,
Німеччина, Латвія (усі вони мають різні форми правління).
Рейтинг конкурентоспроможності міст світу 2012
року, черговий рейтинг, в основу якого лягло порівняння економічних показників,
говорить про те, що Україні поки хвалитися нічим. Згідно з даними The Economist
Intelligence Unit та Citigroup, які представили «Індекс конкурентоспроможності
міст» (The Global City
Competitiveness Index), українське місто Київ на 108
місці з 120. З країн Європейського Союзу, форми правління яких ми досліджуємо
разом із соціально-економічним становищем, у першу десятку потрапили Лондон
(Велика Британія), Париж (Франція), Цюріх (Швейцарія) (усі вони мають різні форми
правління).
З країн Європи до категорії країни з високим рівнем
громадянських та політичних свобод зараховано Андорру, Австрію, Бельгію,
Болгарію, Хорватію, Чехію, Данію, Естонію, Фінляндію, Францію, Німеччину,
Грецію (усі вони мають різні форми правління). За показниками політичних свобод
за останні два роки, на думку Freedom House, Україна перейшла зі статусу
вільної до частково вільної і за рейтингом перебуває біля таких держав, як
Північна Корея, Катар, Оман. У дослідженні «Про стан свободи у світі», яке
підготовлено Freedom House, експерти
відзначають, що ситуація в Україні погіршується. Більше того, Україна названа
серед низки нових демократій, де спостерігаються небезпечні тенденції. А ще
донедавна, йдеться у звіті, Україна разом із Угорщиною, Південно-Африканською
Республікою та Туреччиною розглядалася як успішний приклад демократичного
розвитку. Втім, зараз демократичні здобутки кожної з цих країн виявилися під
питанням.
Рейтинг країн за рівнем економічної свободи в 2012
році показує, що Україна за рівнем економічної свободи посіла 163 місце (країна
з невільною економікою). Такі дані були опубліковані американським
дослідницьким центром The
Heritage Foundation і газетою The Wall Street
Journal у січні 2012 року. З європейських країн країни з вільною економікою –
Швейцарія, Ірландія, Данія, Люксембург, Велика Британія, Нідерланди, Естонія, Фінляндія, Швеція,
Литва, Німеччина, Австрія (усі з різними формами правління).
Серед найдемократичніших країн у минулому році
європейські країни Норвегія, Ісландія, Данія, Швеція, Австралія, Швейцарія,
Канада, Фінляндія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Австрія, Німеччина, Чехія,
Велика Британія, Бельгія, Іспанія (знову ж тати – усі з різними формами правління).
Україна у статусі «гібридного режиму» на 79 місці через політичну та економічну
нестабільність і зростання соціальних хвилювань.
Крім того, також існують рейтинги найсприятливіших
для життя країн, найбільш інвестиційно привабливих країн, найбільш соціально
відповідальних країн, рейтинг економічного оптимізму країн, найбільш
конкурентоспроможних країн світу, найбільш нестабільних держав світу та багато
інших.
Це показники того, як сучасні країни залучають
капітали, бізнес і людей та поширюють економічний, політичний і культурний
вплив. Це відображення ситуації свободи
бізнесу, торгівлі, фінансового сектору, інвестицій, праці, монетарна та
фіскальна свободи, гарантії прав власності, розмір бюрократичного апарату і ступінь
захисту від корупції.
Ефективна організація державної влади, порядок
утворення її органів та їхня взаємодія з населенням, інакше кажучи, оптимальна
форма правління держави – одне з актуальних питань і складова комплексу системи
реформ, які мають бути реалізовані в Україні найближчим часом. Але який зв’язок
між державним ладом країни, який характеризується, насамперед, формою правління
та економічним добробутом громадян?
Сьогодні відомі чотири форми правління: республіка,
монархія, країни співдружності та джамахірія. На даний час країни Європейського Союзу, на які ми рівняємося, мають різні моделі державного
устрою та різні форми державного правління. Є парламентські республіки, яких
переважна більшість, президентські та змішані республіки – їх менше, а також
декілька монархій. Більшість європейських держав (16 з 27 країн ЄС) – це
класичні парламентські республіки. У них законодавча влада є головним державним
органом. До таких країн належать Австрія, Болгарія, Греція, Естонія, Ірландія,
Іспанія, Італія, Латвія, Мальта, Німеччина, Португалія, Словакія, Словенія,
Угорщина, Фінляндія та Чехія. Практично відсутні республіканські форми
правління змішаного типу – лише Польща та Франція. А три країни – Литва, Кіпр
та Румунія – президентські республіки. Оригінальну форму правління мають Бельгія, Данія, Англія,
Швеція та Нідерланди – вони монархії, а Люксембург – Велике Герцогство.
Але, як видно з наведених вище рейтингів, місце
країн у них чітко показує, що форма державного правління – це скоріше традиції
політичної культури, обумовлені менталітетом
населення. Це ніяк не визначає ні рівня соціально-економічного розвитку, ні
особливостей внутрішньополітичного стану країн (деякі європейські монархії є
більш демократичними, ніж окремі республіки).
Та в Україні своя традиція. На жаль, не найкраща.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.