Парафраз
Ой, в нэдилю рано-вранци Иванка купала,
Та нэ в води быстрий, чыстий,
Зилля наливала.
Мыла чубчык його гарный, смыкала боридку,
Нижкы гарно обмывала,
Як тому пидлитку.
Цилувала та кохала, та в рушнык гортала,
Божэ ж мылый, чы ты бачыш, як його кохала!
Та мое сэрдэчко былось, як нэвильна пташка,
Устонькы мои палалы,
И на серци тяжко.
Що ж так тяжко, дэ ж тэ лыхо, чорнэ як неволя?
Чого плакаты хотилось
Вид своейи доли?
Чого гучно нэ смиялась та нэ жартувала?
Бо Иванка рано-вранци
В зилли я купала.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.