Проект економічного розвитку країни

Люди, вибираймо ідеї, а вже далі - обличчя.

Для виконання державою своїх основних обов’язків перед громадянами, а саме:

забезпечити громадян працевлаштуванням, відповідно до вимог сьогодення заробітною платою, справедливі соціальні виплати, гарантії та пільги, виконання пенсій -

ПРОПОНУЮ провести три послідовні ЕТАПИ:

1.     Впровадити в українську економіку БУ(біогазова установка) (це дасть можливість зняти з країни газову залежність від РФ, та забезпечить населення та промисловість сировиною у вигляді дешевого енергоресурсу – газом);

2.     Створити на базі БУ та паралельно з приватними підприємствами державні підприємства ( забезпечить повну зайнятість населення та забезпечить населення і державу прибутком, за допомогою якого виникне фінансове підґрунтя для проведення народних економічних реформ у всіх галузях народного господарства держави);

3.     Промислові підприємства, які становлять геостратегічний потенціал нації повернути в державну власність ( з метою забезпечення національної безпеки і недопущення залежності населення та держави в цілому від окремих громадян (лихо-бізнесменів).  

1) Добробут кожного громадянина, як і всього населення держави починається з проведенням владою ефективної економіки держави (наявність достатніх обсягів виробництва та матеріальних благ). Ефективну економіку держави на даному етапі її розвитку регулює ціна на енергоресурси, зокрема, нафта і газ. Саме на цих складових зав’язана українська економіка. Адже велика частина підприємств, за рахунок яких наповнюється державний бюджет, працюють на спалювані газу. Станом на сьогодні, видобутку власних енергоресурсів в Україні недостатньо, ми змушені купувати їх за кордоном, зокрема в РФ. Таким чином, наша економіка, а відтак і добробут українського народу залежить напряму від волі постачальника енергоресурсу( влада РФ напряму, або посередник). Поки ми знаходимося в такій залежності, то про проведення будь-яких дієвих ефективних реформ мови бути не може (про що так завзято розповідають політики), а лише недопустима податкова, пенсійна та ін. реформи; щопіврічне здорожчання газу; позики в МВФ необґрунтованих сум кредиту; скорочення соціальних виплат та пільг; утримання заробітної плати на нинішньому рівні на декілька років наперед і т.д.

Отже, вихід з такої ситуації на даний час, це – перш за все зняти з себе газову залежність, як інструмент маніпулювання Україною на свою користь.

 1)Розташування БУ на селі забезпечить впровадження первинного виробництва, того стовбура, навколо якого і формуватиметься подальша господарська діяльність, тобто, відродження села (адже невтішна статистика показує, що на даний час іде вимирання села, сільські населені пункти зникають з карти України).         

2)Розміщення БУ на селі та на інших переробних промислових підприємствах дасть можливість населенню як сільському так і міському мати контролюючу функцію стосовно газового виробництва і реально відчувати себе впливовою силою щодо економічної діяльності державних органів.

Отже, зі всього вищесказаного виходить простий зміст проекту, який складається з формули:

                          С -^г–  Д   -^г–  Н,П., де

Село дає газ Державі, а держава розподіляє його для Населення та Підприємств, тим самим забезпечуючи 100% зайнятість населення. При наявності значно дешевого газу собівартість продукції набагато знижується, продукція стає конкурентоспроможною, зростає обсяг виробництва продукції (яке тягне за собою збільшення робочих місць), відповідно збільшується дохід в бюджет, а відтак зростає добробут населення та якість життя.

Важливою умовою цього проекту є зосередження всього газового господарства, та підтримуючих процес підприємств (хімічної промисловості, машинобудівної, та інших) лише у державній власності (якщо не дотримуватися цієї умови, будемо мати той безлад, що наразі є).

Важливим важелем в цьому напрямку є земля – де повністю, або хоча б життєво важлива частина якої повинна залишатися у державній власності, як стратегічний об’єкт. Адже наша земля здатна нас прогодувати, забезпечити важливим для України енергоресурсом – газом, що на даному етапі розвитку нашої країни надзвичайно важливо, здатна вирішити інші кризові явища –наприклад продовольчу кризу.

Україна є промислово-аграрною державою, тобто, бюджет країни може наповнятися за рахунок промисловості і аграрного сектора економіки. Наразі картина склалася така, що весь бюджет наповняється майже за рахунок промисловості, яка є хоч як не-будь рентабельна, що не скажеш про виробництво с.г. продукції, яку вирощувати при нинішніх цінах на енергоресурси взагалі невигідно. І саме в цьому аспекті Україна за рахунок власного видобутку газу з відходів с.г. виробництва, буде покривати затрати на вирощення с.г. продукції.

 В цьому плані економічні функції держави повинні бути спрямовані на захист національної економіки і сприяння її розвитку через впровадження політики протекціонізму.

Сільське господарство може розвиватися завдяки розвинутій системі оренди.

2) Створити на базі БУ та паралельно з приватними підприємствами державні підприємства. Це необхідно зробити для можливості держави виконувати нею покладених на неї основних зобов’язань перед своїми громадянами, а саме: забезпечити необхідним здоровим харчуванням, мінімальною житловою площею, працевлаштуванням, виплатою пенсій, соціальних гарантій та пільг …. Адже необхідно створювати підприємства і заробляти на них, а не доїти підприємців, і цим піднімати економіку.

Запровадити в державі систему поєднання приватного бізнесу та державного господарювання (хоча в деяких сферах воно вже має місце, наприклад, медицині, освіті, юстиції та ін.), що дасть змогу громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю, отримувати прибутки, а для держави забезпечити малозабезпечених, незахищених, громадян, які знаходяться за межею бідності, працевлаштуванням, відповідною оплатою праці, пенсією, соціальними гарантіями та пільгами. Сьогодні спостерігається тенденція неспроможності забезпечення державою покладених на неї обов’язків.

Прошарки населення є різного характеру, тобто, ті що підприємливі, самостійніші, ініціативніші, здатні вести бізнес, а також потрібно враховувати ту частину населення, яка в попередньому плані слабша і потребує соціального захисту, ті які не в змозі проявляти ініціативу, менш схильні до лідерських здібностей.  А дбати держава повинна як за тих, так і інших.

Виходячи з того, що громадян необхідно розділяти на дві категорії – тих, хто здатний вести бізнес, - тих, хто не здатний вести бізнес, то нам потрібна держава і у вигляді батька, який за тих, хто не здатний вести бізнес буде все вирішувати, і така держава, яка встановить правила гри, дасть можливість тим, хто здатний вести бізнес, самим його будувати, і не вмішуватися в цей процес, слідкуючи лиш за тим, щоб усі дотримувалися правил гри.

Кожен громадянин повинен сам зробити вибір, яким шляхом хоче розвиватися. З боку держави не можна кидати своїх громадян «як можеш, так і виживай», що ми бачимо на даний час. Держава повинна забезпечити правове поле, ту площину, в рамках якої будуть створені умови для вибору кожного з нас – підприємницька діяльність, або робота на державному підприємстві. Тобто, бізнес лишається в руслі ринкової економіки, а ті громадяни, які не бажають або не мають можливості займатися бізнесом будуть забезпеченні за рахунок державних підприємств.

Тільки держава має можливість чітко визначити, що важливо для нації сьогодні, скільки треба ресурсів, як швидко вони дадуть віддачу, які наслідки дій усіх суб’єктів економічної системи. Держава має можливість підтримувати стабільне економічне зростання, свідомо виправляти похибки ринку, тобто коригувати й усувати вади саморегулювання економіки, доповнювати при цьому ринковий механізм неринковим.

Важливим завданням держави при переході до ринкового господарства є підтримка і регулювання неринкового сектора економіки, а саме підтримка збиткових галузей і підприємств, збереження яких необхідне із загально-економічних або військово-стратегічних міркувань, необхідність стимулювання розвитку науки і НТП, необхідність розвитку сфер господарської діяльності, які потрібні для суспільства і його уряду (наприклад, армія або соціальна інфраструктура), але інвестування у розвиток яких мало цікавить підприємців через великий термін окупності, або низьку прибутковість.

Саме створення на базі БУ державних сільськогосподарських підприємств на селі, та створення державних підприємств, заводів, фабрик у містах дасть можливість забезпечення сільського та міського населення працевлаштуванням і матеріальними благами (можливість нормально харчуватися, забезпечити себе житлом, та утримувати сім’ю), та створить фінансове підґрунтя для проведення народних економічних реформ у всіх галузях народного господарства держави.

Адже, так як основним виробником газу буде село, то затрати на виробництво сільськогосподарської продукції, яка наразі є нерентабельна, будуть повністю покриватися вартістю газу, і державі не доведеться виділяти дотації с.г. виробникам. Процес виробництва набуде всезагального характеру, починаючи від найменшого хутора і закінчуючи столицею країни ( перший крок - забезпечення країни газом буде виключно з рослинної зеленої маси, наступним кроком – виробництво газу буде з відходів тваринництва та відходів переробленої с.г продукції).

3) Промислові підприємства, які становлять геостратегічний потенціал необхідно повернути в державну власність (а ще краще, повністю перевірити та проаналізувати приватизацію проведену в 90-х). Такі підприємства дають великий дохід у бюджет країни, який витрачається перш за все, для забезпечення населення та становлять національну безпеку держави. Недопустимо, щоб окремі громадяни, які «прихватизували» такі підприємства, ставили в залежність перед собою всіх громадян та державу в цілому. Адже «держава» створювалася для задоволення потреб громадян, а не громадяни для держави. Щоб унеможливити залежність держави від окремих громадян, пропоную лишити малий та середній бізнес, а великий приватний бізнес, збудований на геостратегічних об’єктах держави перевести у державну власність. Наразі спостерігається тенденція приходу до управління державою великого бізнесу, що тягне за собою лише спрагу нажитися, а не розв’язання соціальних проблем нашого суспільства, тобто влада не заохочена на другому, а лише спроба наживи.

Весь час за роки незалежності українська економіка не спромоглася обійтися без боргів, що свідчить про неспроможність влади до перспективного господарювання.

Взяти наприклад те, що нині держава практично не цікавиться малим та середнім бізнесом в плані надання дотацій, – лише великими холдингами, після чого слушно з’являється підозра про те, що всі ці великі холдинги є нічиїми інше, як компаніями нашої політичної верхівки, тоді навіщо нам, громадянам, давати наживатися чиновникам, доцільно перевести їх у державну власність, нехай такі підприємства дають дохід у бюджет держави.

На даному етапі розвитку країни стоїть питання енергетичної незалежності, що за певних умов може ставити під сумнів державний суверенітет держави. І тому, для забезпечення національної безпеки влада зобов’язана забезпечити країні енергетичну безпеку, саме через впровадження в економіку країни БУ. І це тільки початок таких кризових явищ, бо уже зараз ми бачимо і чуємо про кризу продовольчу.

Основні питання, які вирішуються при впровадженні даного проекту:

 По-перше:

1. Газова незалежність від РФ – є головним питанням, яке на даний час               ставить під сумнів державний суверенітет України;

2. 100% трудова зайнятість населення – такий негативний фактор, як безробіття, зникає взагалі (створення на базі БУ державних сільськогосподарських підприємств на селі, та створення державних підприємств, заводів, фабрик у містах дасть можливість забезпечення сільського та міського населення працевлаштуванням і матеріальними благами);

3. Абсолютна газифікація всіх населених пунктів України за рахунок держави (при впровадженні БУ кожен населений пункт буде задіяний у виробництві газу - починаючи від найменшого хутора і закінчуючи столицею країни);

4. Забезпечення населення України безоплатним газом (при значному видобутку газу, необхідних для населення 10 – 15% можна виділити безкоштовно);

5. Вихід держави з економічної кризи та боротьба з бідністю за рахунок проведення ефективних реформ в короткі строки (поява коштів в державі дає можливість здійснення ефективної економіки, що в свою чергу – проведення дієвих ефективних реформ), (наше завдання - визначити перелік найефективніших, найкращих для людей реформ, а не тих, які проводить влада наразі), саме такий проект дасть змогу безкомпромісно скасувати нинішні злонесучі реформи;

6. Отримання прибутку від реалізації газу іноземним державам (потенційний видобуток газу становить 200 млрд.м³);

7. Вирішення питання землі;            

8. Погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;

9. Життя в Україні не в кредит за кошти МВФ, а за власні, не від кого незалежні ресурси (за всі роки незалежності ми весь час живемо в борг – може досить);

10. Зниження собівартості української продукції за рахунок дешевого газу, яка стає конкурентоспроможною на світовому ринку;

11. Вихід підприємництва з тіні, за допомогою позбавлення тиску на підприємців (бюджет держави буде наповнятися за рахунок державних підприємств, що дасть можливість реально зменшити податкову ставку);

12. Надання широких повноважень територіальним громадам на місцях завдяки існуванню в них реального регулятора економіки держави (населення, як сільське, так і міське матиме контролюючу функцію стосовно газового виробництва і по-справжньому відчуватиме себе впливовою силою щодо економічної діяльності державних органів).

13. Призначення на державні посади ефективних фахівців-менеджерів (нехай працюють чиновники, а не займаються папірцями – коли говорять, що держава поганий менеджер, на те їх туди призначають, а не протирати штани, не можуть – заміна найдеться);

14. Забезпечення економічної рівності усіх регіонів країни (щоб не було спекуляцій політиків на предмет економічно кращої території).

 По-друге:

Виникає важливе фінансове підґрунтя для проведення народних економічних реформ у всіх галузях народного господарства держави. (Наше завдання - визначити перелік найефективніших, найкращих для людей реформ).   При закупівлі газу в РФ ми платимо по ціні 250$ за 1000 м³, а при використанні БУ, видобуток газу становить 20-30? за 1000 м³.

 
 Приклад:

Застосовуємо БУ, яка працює на зеленій масі – це силос, трава, будь-які трав’яні рослини, в тому числі і бур’яни. Саме з зеленої маси є відносно великий вихід газу. З 1 тонни зеленої маси виходить 170 – 220 м³ газу. БУ за 1 добу переробляє 120 тонн зеленої маси і вихід газу становить 170*120=20400м³­­/добу. 20400м³/добу*1рік(365) =7446000м³/рік.

Отже, за 1 рік БУ виробляє 7,5 млн.м³ газу і виходячи з цього, щоб отримати необхідних для нашої економіки 30 млрд.м³/рік, які ми закупляємо в РФ, слід впровадити (30 млрд.м³ / 7,5 млн.м³ =) 4000 штук БУ.

2. Ціна однієї БУ-120 становить 10 млн.грн., а за рік видобуває газу по ціні 200$ за 1000 м³ на суму 14 млн.грн.. Окупність БУ ми бачимо за 1 рік – це за умови, що ціна газу 200$ за 1000 м³. Це затрати, які несе держава в рік запровадження БУ, в подальшому підуть тільки технологічні затрати, які становлять згідно розрахунку виробника БУ 20–30? за 1000 м³ газу – собівартість газу БУ, яку також можна зменшити (при потребі 30 млрд.м³ газу – при використанні БУ витрачатимемо 9 млрд.грн проти закупівельних 48 млрд.грн).

   Отже, ціна 4000 шт. БУ по комерційних цінах становить 40 млрд.грн, а ціна закупівлі щорічно у РФ 30 млрд.м³ газу по ціні 200$ за 1000м³ становить 48млрд.грн, що у 1,2 рази перевищує вартість БУ.

3. При нормальному господарюванні з 1 га можна отримати від 40 до 100 тонн зеленої маси.

Приклад. Для забезпечення 1 БУ зеленою масою в обсязі 43000 тонн необхідно використовувати 1000 га с.г. земель. Так, з 1га при вирощуванні багаторічної культури – люцерни, яка в нашому кліматі дає урожай зеленої маси в розмірі 12 – 20 тонн за один укіс, а укосів в кожному регіоні можна зробити мінімум три. Звідси отримуємо з 1000 га с.г. земель 43000 тонн зеленої маси.

4. Щоб раціонально розмістити БУ, пропоную одну БУ розміщувати на 3(три) населених пункти (села), де по статистиці на один населений пункт припадає 1333,3 га с.г. земель. Звідси 1000 га залишити на вирощування с.г. культур, а по 333,3 га - де в сумі виходить 1000 га з трьох населених пунктів (сіл) використовувати на обслуговування БУ. З такої схеми розміщення БУ залучається 10500 населених пунктів.

Цю схему можна вдосконалити шляхом: 1)використання всіх 30000 населених пунктів; 2)модернізації БУ; 3)застосуванням більш урожайних культур; 4)використання добрив, які підвищують урожайність; 5)широке використання неугідь, з метою раціонального використання земель; 6)використання відходів тваринництва та переробних промислових підприємств при їх значному розвитку.

При впровадженні даного проекту ми побачимо, що економія коштів починається з:

-         близько 40 млрд.грн. ми економимо при власному видобутку;

-         підприємства отримують газ не по 250 дол. за 1000 м³ , а по 30 – 40дол.

-         відповідно собівартість продукції набагато знижується, продукція стає конкурентоспроможною, зростає обсяг виробництва продукції (яке тягне за собою збільшення робочих місць), відповідно збільшується дохід в бюджет, а відтак зростає добробут населення та якість життя.