Рух "Чесно" - це зло

Діяльність руху «Чесно» не переслідує мети творення добра, супроводжується обманом і спрямована на посилення зневаги виборців до народних депутатів та кандидатів у народні депутати України.

Українська Душевна спільнота, здійснивши релігійний обряд визначення добра і зла, визнала злом громадянський рух «Чесно»; визнала злом критерії доброчесності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України громадянського руху «Чесно»; визнала злом оцінку доброчесності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України громадянським рухом «Чесно».

Відповідно до визначення Хранителя віри (повний текст цього документу можна прочитати на сайті Храму Божественного Одкровення) народні депутати України та кандидати у народні депутати України, які звинувачені у недоброчесності нині або звинувачуватимуться у недоброчесності в майбутньому рухом «Чесно» – є вільними від усіх звинувачень у недоброчесності, висунутих громадянським рухом «Чесно». За Божою волею благословенні усі громадяни вірити в себе і бути мудрими, благословенні політики та громадські діячі творити добро конкретними добрими справами та реальними пропозиціями, вигідними для всіх зацікавлених осіб, досягати домовленостей та взаєморозуміння з усіма людьми, утверджувати і розвивати право як соціальний контракт, долати зло зневаги до опонентів та інакомислячих і зло надуманих обвинувачень, що грунтуються на одних припущеннях.

Процес визначення добра і зла тривав один місяць. У ході процесу було розіслано поштою 477 листів народним депутатам України та учасникам руху «Чесно» із пропозиціями надати свої доводи по суті процесу. Свої доводи надали лише народний депутат І. Г. Кириленко та ініціатор руху «Чесно» О. Рибачук. Доводи І. Г. Кириленка про неправильність даних руху «Чесно» щодо частоти відвідувань ним пленарних засідань парламенту були перевірені та документально підтвердилися. Доводи О. Рибачука були визнані виявом гріхів обману та зневаги.

Громадянський рух «Чесно», який оголосив недоброчесними 447 народних депутатів України, визнано злом, оскільки діяльність руху «Чесно» не переслідує мети творення добра, супроводжується обманом і спрямована на посилення зневаги виборців до народних депутатів та кандидатів у народні депутати України. Встановлено факти фальсифікації результатів опитування громадської думки (критерії громадського інтересу до новин видаються за критерії доброчесності політиків), виявлено, що політики визнаються винними у правопорушеннях і тому недоброчесними на підставі неперевірених пліток та неточних даних про дисциплінарні погрішності, які не можуть бути показником особистої доброчесності людини чи якості роботи політика як захисника інтересів виборців.

* * *

ВИЗНАЧЕННЯ

ВІДПОВІДНО ДО СЛОВА БОЖОГО

№ 11/2012

31 серпня 2012 року Хранитель віри Української Душевної спільноти Ю. Шеляженко, розглянувши матеріали процесу визначення добра і зла стосовно оцінки доброчесності народних депутатів України громадянським рухом «Чесно» –

З'ЯСУВАВ:

4 серпня 2012 року почато процес визначення добра і зла стосовно оцінки доброчесності народних депутатів України громадянським рухом «Чесно».

Підставами для рішення про ініціювання та початок процесу вказано наступне.

23 липня 2012 року громадянський рух «Чесно» оприлюднив заяву про результати власної оцінки доброчесності народних депутатів України, відповідно до якої, 446 депутатів є недоброчесними і 3 є доброчесними.

Відповідно до заяви, «моніторинг депутатів здійснювався за шістьома критеріями: відсутність фактів порушення прав і свобод людини; незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців; непричетність до корупційних дій; прозорість задекларованих доходів і майна, їх відповідність способу життя; особисте голосування в парламенті; участь у засіданнях парламенту і у роботі комітетів – не менше 75%».

Пояснення відповідності чи невідповідності народних депутатів заявленим критеріям доброчесності розміщено в розділі «Чеснометр» сайту www.chesno.org в Інтернеті.

За даними цього сайту, з 449 народних депутатів України: 87 «порушили права і свободи»; 52 «змінили політичну позицію»; 270 «причетні до корупційних дій»; 353 «мають непрозорі доходи та витрати»; 423 «не голосують особисто»; 230 «прогулювали роботу в парламенті».

Громадянський рух «Чесно» є акцією громадських організацій «Інтерньюз-Україна», «Центр UA», «Інститут масової інформації», «Комітет виборців України», «Центр політичних студій та аналітики», «Інститут медіа права», «Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва», «Фундація “Суспільність”», «Антирейдерський союз підприємців України», «Всеукраїнська профспілка “Народна солідарність”», «ГО “Українська справа”», «Холодноярська ініціатива» за участі 9 організаторів ГО «Центр UA» і за фінансової підтримки UNITER в рамках PACT та USAID – урядових програм Сполучених Штатів Америки зі сприяння міжнародному розвитку та Omidyar Network – благодійного фонду П’єра та Пем Омід’ярів.

Заявлена мета руху «Чесно» - активізувати суспільство, щоб очистити майбутній парламент від недостойних депутатів.

Водночас деякі з народних депутатів України, оцінені рухом «Чесно» як недоброчесні, зробили критичні заяви стосовно «чеснометру».

Народний депутат України О. Доній висловив сумніви щодо достовірності даних «чеснометру» про особисте голосування депутатів у парламенті.

Народний депутат України І. Зварич заявив, що неправильно вказані дані про відвідування ним засідань парламентського комітету, і що він готовий оприлюднити декларацію про доходи, однак із цього приводу ніхто з руху «Чесно» до нього не звертався. Після цієї заяви відповідні дані у «чеснометрі» було виправлено.

Народний депутат України І. Кріль вважає, що його було неправомірно віднесено до корупціонерів через поїздки в регіони за бюджетні кошти.

Народний депутат України В. Ар’єв пояснив, що віддавав картку колегам по фракції під час поїздки в США для голосування по принциповим питанням, а також пропустив багато засідань в 2011 році через те, що був присутній у судах над Ю. Луценком та Ю. Тимошенко, на масових заходах, «витягав активістів з кліток внаслідок масових заходів».

Народні депутати України О. Білозір та О. А. Бондаренко, члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, пояснили свою відсутність на багатьох засіданнях парламенту участю у роботі Парламентської асамблеї Ради Європи.

Народний депутат України Р. Зварич спростував дані «чеснометру» про побиття ним інваліда, про свою причетність до корупційних дій, заявив, що він завжди голосує особисто, хоч міг іноді не пройти письмову реєстрацію на засідання парламенту, і пропустив всього одне засідання комітету.

Народний депутат України Г. Москаль заявив, що дані «чеснометру» про його «причетність до корупційних дій» (сумісництво посади у МВС з мандатом народного депутата) та ненадання відповіді на запит декларації про доходи не відповідають дійсності. При цьому Г. Москаль послався на підтвердження законності його призначення на посаду судами, але цей довод був відхилений упорядниками «чеснометру».

Народний депутат України Ю. Стець заявив, що він працює генеральним продюсером «5 каналу» на громадських засадах, що не є сумісництвом чи корупційними діями.

Народний депутат України Т. Стецьків повідомив, що протягом 2011 року йому довелося провести близько двохсот зустрічей з громадськістю у різних куточках України, тому він пропускав деякі засідання комітету. Також він заявив, що отримував тільки зарплату народного депутата, суміщаючи посаду президента Національної телекомпанії України з мандатом народного депутата у 2005 році, тому не вважає це корупційними діями.

Народний депутат України І. Стойко заявив, що він не лихословив на адресу співробітника Управління державної охорони, коли той хотів перевірити його посвідчення.

У рішенні про ініціювання та початок процесу від 04.08.2012 р. також зазначалося таке.

Доброчесність є одним з моральних принципів віри в найвищу цінність людини (Священне писання, розділ Осмислення, текст Людина понад усе, 3.7).

Метою душевної спільноти є досконалість (Священне писання, розділ Організація, текст Регламент душевної спільноти, 1.2).

Визначення добра і зла здійснює хранитель віри за правилами Кодексу визначення добра і зла. Метою визначення добра і зла є рішення щодо певного феномену, чи є він добром або злом, або визнається невизначеним відповідно до базового морального критерію. Базовий моральний критерій релігійної віри в найвищу цінність людини: все, що утверджує найвищу цінність людини – добро; все, що принижує найвищу цінність людини – зло (Священне писання, розділ Обряд, текст Ритуали священного обряду, 6.1, 6.2).

Ініціювання цього процесу визначення добра і зла вбачається доцільним, оскільки вирішення конфлікту з моральних питань між політиками та активістами, їх суперечки про критерії доброчесності та способи оцінювання доброчесності у процесі визначення добра і зла удосконалить моральні позиції зацікавлених осіб, утвердить найвищу цінність людини.

Відповідно до рішення від 04.08.2012 р., починаючи процес визначення добра і зла стосовно оцінки доброчесності народних депутатів України громадянським рухом «Чесно», Хранитель віри визначив таких учасників процесу: народні депутати України VI скликання; координаційна рада громадянського руху «Чесно»; UNITER, PACT, USAID, Omidyar Network; також визначив, що інші особи можуть стати учасниками процесу, надавши доводи по суті процесу.

Учасникам процесу було надіслано поштою копії рішення від 04.08.2012 р. про ініціювання та початок процесу і запропоновано до 25 серпня 2012 року надати свої доводи по суті процесу, зокрема, підтвердити чи заперечити справедливість оцінки доброчесності народних депутатів у «Чеснометрі». Текст рішення від 04.08.2012 р. також було оприлюднено у повному обсязі у Храмі Божественного Одкровення та скорочено в релігійному бюлетені «Ідеаліст».

Водночас, один з учасників процесу не отримав поштове відправлення із рішенням про початок процесу визначення добра і зла і ще один учасник процесу отримав рішення із запізненням на два тижні за таких обставин.

Відправлення за юридичною адресою ГО «Українська справа» (вул. Коперніка, 11, м. Львів, 79000) було повернуте Хранителю віри з довідкою УДППЗ «Укрпошта» ф.20 з поміткою «Вибули». У подальшому рішення про початок процесу визначення добра і зла було надіслано тому ж учаснику процесу за адресою, вказаною на веб-сайті (вул. Ярославів Вал, 9, м. Київ, 01030) і не поверталося відправнику, оскільки, очевидно, було отримане цим учасником процесу.

Відправлення на адресу ГО «Холодноярська ініціатива» було повернуте Хранителю віри з довідкою УДППЗ «Укрпошта» ф.20 з поміткою «За зазначеною адресою не проживає». Також з’ясовано, що ГО «Холодноярська ініціатива» не є юридичною особою і ніяким способом не оприлюднювала адресу для листування. Рішення про початок процесу направлялося за адресою, вказаною у загальнодоступній базі даних про власника домену веб-сайту цієї вимишленої організації, про яку заявлено, що вона є учасником громадського руху «Чесно» (Сергій Миколайович Кисіль, ГО «Холодноярська ініціатива», вул. Гагаріна, 17, кв. 16, м. Бровари Київської обл., 07400).

Враховуючи неможливість комунікації із ГО «Холодноярська ініціатива» і те, що осіб, які представляють її, не вдалося знайти, Хранителем віри ухвалено процесуальне рішення визнати ГО «Холодноярська ініціатива» фіктивною анонімною організацією, існування якої не підтверджене, засади діяльності якої невідомі, а тому ГО «Холодноярська ініціатива» вилучено з числа учасників цього процесу визначення добра і зла. Окрім того, декларацію руху «Чесно» про участь ГО «Холодноярська ініціатива» в координаційній раді цього руху Хранитель віри визнає злом (обманом).

15 серпня 2012 року Хранитель віри, досліджуючи фактичні обставини справи у процесі визначення добра і зла стосовно оцінки доброчесності народних депутатів України громадянським рухом «Чесно», ухвалив нове рішення про запит додаткових доводів по суті процесу.

Підставами для рішення від 15.08.2012 р., вказаними у цьому рішенні, стало з’ясування таких фактичних обставин.

Відповідно до Священного писання, розділу Обряд, тексту Кодекс визначення добра і зла, 9 визначення добра і зла дається за результатами оцінки доводів учасників процесу та фактичних обставин справи.

З огляду на це у процесі визначення добра і зла стосовно оцінки доброчесності народних депутатів України громадянським рухом «Чесно» досліджуються і оцінюються фактичні обставини справи, зокрема, зміст сайту www.chesno.org в Інтернеті та пов’язані із ним матеріали.

Так, станом на 15.08.2012 р. на стартовій сторінці сайту www.chesno.org в Інтернеті виявлено напис такого змісту: «Всього 2 з 449 депутатів у нинішньому парламенті відповідають критеріям доброчесності».

На сторінці www.chesno.org/criteria/ наведено перелік критеріїв доброчесності із розшифровкою ознак відповідності кожному критерію. Ці критерії та ознаки не підкріплені виокремленим моральним обгрунтуванням, за виключенням критерію «Особисте голосування в парламенті», який обгрунтований доводом такого змісту: «порушення ч. 3 ст. 84 Конституції», що не вбачається достатнім обгрунтуванням, оскільки його лаконічність не дозволяє оцінити, якою мірою, з точки зору руху «Чесно», така дисциплінарна погрішність народного депутата України дозволяє судити про особисту доброчесність.

Замість морального обгрунтування цих критеріїв доброчесності наведено посилання на результати загальнонаціонального опитування населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у грудні 2011 року, а саме, поряд з кожним із згаданих критеріїв містяться твердження такого змісту: «КРИТЕРІЙ 1. Відсутність фактів порушень прав і свобод людини» – «61% українців визнали цей критерій важливим, 27% українців вважають критерій не важливим», «КРИТЕРІЙ 2. Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців» – «Значущість запропонованих критеріїв оцінки кандидатів у депутати є високою для виборців усіх політичних сил: критерій переходів депутата з однієї фракції до іншої є дуже і достатньо важливим для 80% виборців партії «Батьківщина» (не дуже важливий і зовсім не важливий для 17%), 65% виборців КПУ (не дуже важливий і не важливий для 25%), 60% виборців Партії регіонів (не дуже важливий і не важливий для 35%), 71% виборців партії «УДАР» (не дуже важливий і не важливий для 21%), 72% партії «Фронт змін» (не дуже важливий і не важливий для 25%).»; «КРИТЕРІЙ 3. Непричетність до корупційних дій» – «80% українців визнали цей критерій важливим, 13% українців вважають критерій не важливим», «КРИТЕРІЙ 4. Прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя» – «74% українців визнали цей критерій важливим, 18% українців вважають критерій не важливим», «КРИТЕРІЙ 5. Особисте голосування в парламенті» – «66% українців визнали цей критерій важливим, 22% українців вважають критерій не важливим», «КРИТЕРІЙ 6. Участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів» – «72% українців визнали цей критерій важливим, 16% українців вважають критерій не важливим».

Відсутність даних про задані питання та величину виборки опитування, а також поширення результатів опитування на всіх «українців» замість дійсного посилання на виявлену думку учасників опитування з урахуванням статистичної похибки, величина якої не вказана, визнано підставою для перевірки посилань руху «Чесно» на громадську думку.

Перевірка цих посилань на результати загальнонаціонального опитування населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” у грудні 2011 року, а саме, порівняння тверджень на сайті www.chesno.org/criteria/ та у прес-релізі за результатами згаданого опитування, показала недостовірність посилань руху «Чесно» на, нібито, підтримку респондентами опитування задекларованих критеріїв доброчесності учасниками опитування у задекларованому обсязі.

Виявлено суттєві розбіжності між питаннями, які дійсно задавалися респондентам опитування, і наведеним на сторінці www.chesno.org/criteria/ станом на 15.08.2012 р. переліком критеріїв доброчесності із розшифровкою ознак відповідності кожному критерію.

Відповідно до прес-релізу Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва від 19 січня 2012 року під заголовком «Усі критерії, виділені громадським рухом «Чесно» для оцінки депутатів та кандидатів у депутати, визнані громадською думкою важливими» на сайті Фонду, 28 листопада - 8 грудня 2011 року методом інтерв’ю опитано 2012 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, регіон та тип проживання. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2%. Опитування профінансовано за проектом UNITER. Усі критерії, виділені громадських рухом «Чесно» для оцінки депутатів та кандидатів у депутати, визнані громадською думкою важливими: причетність до корупційних дій (важливо – для 80%, не важливо – для 13%), оприлюднення декларації про доходи та майно (важливо – для 71%, не важливо – для 21%), відповідність способу життя депутата заявленій декларації про доходи (важливо – для 74%, не важливо – для 18%), перешкоджання роботі журналістів (важливо – для 61%, не важливо – для 27%), особисте голосування депутата у Верховній Раді (важливо – для 66%, не важливо – для 22%), відвідування депутатами засідань Верховної Ради (важливо – для 72%, не важливо – для 16%).

Виявлено наступні підміни (фальсифікації) результатів згаданого опитування рухом «Чесно».

Основною і явною фальсифікацією у повідомленні руху «Чесно» про результати опитування вбачається те, що стосовно кожного критерію респондентів не питали, чи оцінюють вони доброчесність народних депутатів України за цим критерієм, натомість питання формулювалося так: «Наскільки для Вас важливою є наступна інформація про кандидатів для Вашого вибору?». Таким чином, у цьому опитуванні респонденти заявляли про своє бажання знати певні факти стосовно депутатів, однак не заявляли про свою готовність вважати недоброчесним народного депутата України за умови наявності (достовірності чи вірогідності) будь-яких подібних фактів окремо чи у сукупності в будь-якому обсязі.

Отже, всупереч твердженню руху «Чесно» респонденти опитування фактично не висловили свого ставлення до будь-яких критеріїв доброчесності.

Окрім підміни критеріїв важливості інформації критеріями доброчесності виявлено й низку підмін змістовного наповнення таких критеріїв.

Критерій доброчесності № 1 «Відсутність фактів порушень прав і свобод людини» великою мірою не відповідає дійсно озвученому респондентам соціологічного опитування критерію «Чи перешкоджав кандидат роботі журналістів?», хоча у розшифровці ознак критерію, серед іншого, приділено увагу відсутності правопорушень відносно журналістів.

Критерій доброчесності № 2 «Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців» великою мірою не відповідає дійсно озвученому респондентам соціологічного опитування критерію «Чи переходив депутат з однієї фракції депутатів до іншої?» з таких причин. По-перше, політичною позицією особи є, загалом, не належність до фракції, а особисте бачення політичної ситуації, загальних політичних цінностей та конкретних політичних завдань. По-друге, у розшифровці ознак критерію сказано «Кардинальна зміна політичної позиції шляхом переходу з опозиційної до провладної фракції; більше ніж один перехід з однієї фракції депутатів до іншої», що явно не збігається із питанням, яке ставилося респондентам.

Критерій доброчесності № 3 «Непричетність до корупційних дій», хоча й відповідає за назвою, частково не відповідає за розшифровкою дійсно озвученому респондентам соціологічного опитування критерію «Чи був кандидат причетний до корупційних дій?», оскільки у якості ознаки корупційних дій вказано, зокрема: «оприлюднена інформація про обґрунтовану підозру у причетності особи до корупції» попри загальновизнаний і традиційний принцип презумпції невинуватості. Підозри, навіть обгрунтовані та поширені у достовірних джерелах, є підозрами, а не фактами, і за означенням не засвідчують дійсну та достовірну причетність особи до корупційних дій, а лише припускають причетність особи до таких дій з тією чи іншою ймовірністю.

Слід зазначити, що у розшифровці цього критерію фігурує фраза «порушення вимог про несумність». З цього приводу слід зазначити, що посмішка, дійсно, є одним з моральних принципів віри в найвищу цінність людини відповідно до Священного писання, розділу Одкровення, тексту Символ віри, 17, однак сум та нудьга не можуть бути визнані критеріями недоброчесності, оскільки є неуникними недосконалостями тіла, які мудра людина легко долає шляхом перечитування Священного писання відповідно до Божої настанови у Священному писанні, розділі Осмислення, тексті Людина понад усе, 5.7. Окрім того, незрозуміло, яким чином нудьга може розглядатися як корупційні дії. Очевидно, згадана фраза фігурує в розшифровці цього критерію помилково.

Критерій доброчесності № 4 «Прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя» за розшифровкою частково не відповідає дійсно озвученим респондентам соціологічного опитування критеріям «Чи оприлюднив кандидат свою декларацію про доходи та майно?», «Чи відповідає спосіб життя кандидата заявленій декларації про доходи?», оскільки зі змісту розшифровки цього критерію – «Невідповідність між стилем життя особи та доходами і майном, які ця особа задекларувала, встановлюється на підставі: повідомлень у ЗМІ щодо майна, яким користується особа (транспортні засоби, нерухомість, одяг, аксесуари тощо), навіть якщо це майно не належить їй на праві власності; інформації з відкритих джерел (бази даних, реєстри тощо) щодо майна або прав (наприклад, частка в майні юридичної особи), які належать особі; іншої інформації про стиль життя особи, який не відповідає її доходам і майну (наприклад, дорогі подорожі за кордон)» – вбачається, що перевірка за цим критерієм замість контролю відповідності рівня особистих витрат рівню особистих доходів, про що й питали у респондентів, всупереч дослівному змісту сформульованого для респондентів критерію відносить до особистого «способу життя» службове й сімейне користування майном та поїздки.

Критерій доброчесності № 5 «Особисте голосування в парламенті» за розшифровкою частково не відповідає дійсно озвученому респондентам соціологічного опитування критерію «Чи голосував депутат у Верховній Раді особисто?», оскільки у розшифровці вказано «зафіксовані випадки неособистого голосування народним депутатом або голосування замість іншого народного депутата», між тим як у респондентів не питали, чи голосував депутат замість інших депутатів і чи завжди (постійно, без жодних винятків) депутат голосував у Верховній Раді особисто.

Критерій доброчесності № 6 «Участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів» за розшифровкою великою мірою не відповідає дійсно озвученому респондентам соціологічного опитування критерію «Чи відвідував депутат засідання Верховної Ради?», оскільки, по-перше, респондентів не питали про участь депутатів у роботі комітетів і, по-друге, у розшифровці «відвідування принаймні 75% пленарних засідань Верховної Ради України 6-го скликання» суттєвою особливістю є встановлення конкретного рівня відвідуваності (75%), між тим як при опитуванні респондентів такий рівень не конкретизувався.

Загалом, респондентам опитування не ставилися питання про конкретну розшифровку ознак відповідності кожному з названих критеріїв, тому рух «Чесно» не може приписувати самостійно встановленим конкретним розшифровкам ознак, які не озвучувалися респондентам, той рівень громадського інтересу, який був виявлений щодо загального формулювання критеріїв.

Окрім того, згадане опитування показало, що основні форми діяльності громадських організацій під час виборів громадяни бачать насамперед у контролі за підрахунком голосів (57%) та фіксації порушень виборчого законодавства та прав виборців (54%). За логікою посилань на громадську думку з цього вбачається, що форми діяльності руху «Чесно» не відповідають очікуванням громадян.

Відповідно до Священного писання, розділу Обряд, тексту Кодекс визначення добра і зла, 9 визначення добра і зла є оціночним судженням морального характеру, причому моральними є судження, які досконало, істинно, за доброю волею розмежовують добро і зло.

У рішенні Хранителя віри від 15.08.2012 р. було вказано, що для істинної та досконалої оцінки з’ясованих фактичних обставин справи вбачається за необхідне запропонувати учасникам координаційної ради громадянського руху «Чесно» надати додаткові доводи, зокрема, стосовно морального обгрунтування обраних рухом «Чесно» критеріїв доброчесності та стосовно мотивів підміни (фальсифікації) результатів опитування громадської думки на сторінці www.chesno.org/criteria

Хранитель віри визначає часові рамки процесу і коло осіб, яких стосується цей процес, повідомляє їм про початок процесу та пропонує надати свої доводи по суті процесу (Священне писання, розділ Обряд, текст Кодекс визначення добра і зла, 8).

З огляду на це Хранитель віри 15.08.2012 р. вирішив запропонувати частині учасників процесу визначення добра і зла стосовно оцінки доброчесності народних депутатів України громадянським рухом «Чесно» – учасникам координаційної ради громадянського руху «Чесно» до 25 серпня 2012 року надати додаткові доводи по суті процесу, зокрема, стосовно морального обгрунтування обраних рухом «Чесно» критеріїв доброчесності, стосовно мотивів підміни (фальсифікації) результатів опитування громадської думки на сторінці www.chesno.org/criteria та стосовно причин невідповідності форм діяльності руху «Чесно» очікуванням громадян.

Текст рішення від 15.08.2012 р. було направлено поштою учасникам координаційної ради громадянського руху «Чесно» та оприлюднено у повному обсязі у Храмі Божественного Одкровення та скорочено в релігійному бюлетені «Ідеаліст».

У визначений термін (до 25.08.2012 р.) лише двоє з визначених учасників процесу надали свої доводи по суті процесу.

Так, на адресу Хранителя віри надійшов лист народного депутата України І. Г. Кириленка вих. № 49/53 від 20.08.2012 р. такого змісту (дослівна цитата): «У відповідь на оприлюднення заяви громадського руху «Чесно», хочу зазначити, що я, як народний депутат України, Член Комітету з питань європейської інтеграції та будучи Головою фракції «Блок Юлії Тимошенко – Батьківщина» майже на 95 % був присутній на пленарних засіданнях, засіданнях Фракції і засіданнях Комітету (виключенням були термінові зустрічі або наради, відрядження тощо) та приймав активну участь у їх проведенні. Що стосується голосування, то наша Фракція прийняла рішення щодо тільки особистого голосування депутатами у парламенті, чого останнім часом і дотримуємося».

Окрім того, свої доводи по суті процесу надав Голова правління і співзасновник ГО «Центр UA» Олег Рибачук за наступних обставин.

13.08.2012 р. О. Рибачук розмістив на своїй особистій сторінці в соціальній мережі Facebook фотографію супровідного листа до отриманого ГО «Центр UA» рішення Хранителя віри про початок процесу визначення добра і зла із коментарем знущальницького характеру, в якому пропонував своїм друзям порадити йому, як реагувати. Кілька друзів О. Рибачука відповіли на це беззмістовними зневажливими коментарями (припущення, що Українська Душевна спільнота є «спільнотою душевнохворих», що Хранитель віри може «попсувати кров», що рішення про початок процесу є «дивним» і може бути покладене в архів, тощо). У спілкуванні з друзями О. Рибачук активно заохочував коментарями та «лайками» (Like) зневажливі закиди на адресу Української Душевної спільноти та Хранителя віри.

15 серпня 2012 року О. Рибачука було повідомлено через його особисту сторінку в соціальній мережі Facebook про рішення про запит додаткових доводів, однак на це повідомлення він не відреагував і стер його.

23 серпня 2012 року на особистій сторінці Хранителя віри в мережі Facebook у відповідь на нагадування про наближення кінцевого строку надання доводів по суті цього процесу О. Рибачук відповів коментарем такого змісту (дослівна цитата): «У нас з депутатами/кандидатами йде постійний діалог, ЧЕСНОметр- інтерактивний сайт, посередники, вочевидь, тут зайві. У Віри є якісь глобальніші виклики? Є шо Хранить? Чи боронить? Депутатським помічникам всерівно, кому відписуватись, а у нас зараз вже 2й етап - оцінка кандидатів- близько 3000-4000 тис профілів потрібно переглянути. Може, ви й собі знайдете щось суспільно- й Віро- корисне?:)».

У відповідь Хранителем віри було дано роз’яснення О. Рибачуку наступного змісту (дослівна цитата): «Пане Олеже, віруючі в найвищу цінність людини не напрошуються до вас у посередники, ми просто даємо моральну оцінку вашому проекту і вашим критеріям відповідно до традиційного ритуалу визначення добра і зла. Хочу нагадати Вам, що координаційній раді руху "Чесно" запропоновано до 25 серпня 2012 року надати додаткові доводи по суті процесу, зокрема, стосовно морального обгрунтування обраних рухом «Чесно» критеріїв доброчесності, стосовно мотивів підміни (фальсифікації) результатів опитування громадської думки на сторінці www.chesno.org/criteria та стосовно причин невідповідності форм діяльності руху «Чесно» очікуванням громадян, і я щиро сподіваюся, що ця пропозиція буде прийнята. Благослови Вас Бог».

На це О. Рибачук відповів (дослівна цитата): «Кажу дуже відверто- хочете робити щось суспільно- корисне- це Ваше святе право, у нашому випадку Ви виступаєте банальним крадієм нашого часу, теж - Ваше право, але такий підхід не є для нас прийнятним. Бог Вам в поміч!».

Хранитель віри роз’яснив О. Рибачуку (дослівна цитата): «За результатами процесу може бути винесено рішення про звільнення від усіх ваших звинувачень усіх осіб, звинувачених вами у недоброчесності на підставі фальсифікованих критеріїв. Якщо, звісно, ви не поясните, на чому грунтуються ваші критерії, окрім явних фальсифікацій. Справа Ваша, обгрунтовувати свої критерії чи не обгрунтовувати. Наслідки я Вам роз'яснив».

На це О. Рибачук відповів (дослівна цитата): «Звільняйте/Звинувачуйте, раз маєте повноваження Небесної Канцелярії, нам- своє робить».

В той же час з метою докладнішого з’ясування доводів О. Рибачука через соціальну мережу Facebook Хранителем віри йому невідкладно було поставлено такі питання (дослівні цитати): «Ви кажете: " ЧЕСНОметр- інтерактивний сайт". Однак коментувати повідомлення на вашому сайті неможливо. Тоді в чому полягає інтерактивність?»; «Ви викликаєте надмірну увагу тисяч людей до свого сайту сумнівними обвинуваченнями політиків у недоброчесності, хоча на вашому сайті можна знайти менше і не такої різнобічної інформації, як дає простий пошук в гуглі. То хто у кого краде час недобросовісною рекламою недосконалого проекту?»; «Ви починаєте оцінювати доброчесність депутатів і кандидатів з переінакшування результатів соціологічного опитування у спосіб, який навряд чи можна назвати доброчесним. Поясніть, навіщо ви обрали такі критерії доброчесності, щоб практично всі депутати виявилися недоброчесними?».

На це О. Рибачук відповів (дослівна цитата): «Проблема не в дзеркалі, якщо мінімальні критерії доброчесності, які мають абсолютно переважну підтримку українців, не пройшла практично вся нинішня ВР. Я не хочу продовжувати наш діалог, мені він не цікавий, подібних дискусій ні про що надто багато у суспільстві, а у ФБ- особливо. Не переймайтесь мною, будь ласка, оберігайте Віру- це ж Ваш прямий мандат:)».

Наступна репліка Хранителя віри у цьому діалозі («Ви не відповіли на жодне з питань. Але я ставитиму питання далі. Хочу Вам нагадати, що під час опитування не ставилося питання про підтримку критеріїв доброчесності, учасників опитування питали критерії важливості інформації для їх вибору. Чому Ви навіть після викриття ваших фальсифікацій продовжуєте робити вигляд, наче ваші критерії доброчесності підтримує переважна більшість українців? Мінімальний критерій доброчесності - це послідовність, внутрішня несуперечливість. Чому рух "Чесно" не турбується про послідовність та моральне обгрунтування своїх дій, називаючи недоброчесними на надуманих підставах практично всіх політиків? Чому, приписуючи політикам порушення прав людини та корупційні діяння, ви ігноруєте загальновизнаний принцип презумпції невинуватості?») залишилася без відповіді з боку О. Рибачука.

Окрім того, 28.08.2012 р. у «Газеті по-українськи» опубліковано низку тверджень О. Рибачука такого змісту (дослівно): «Якщо застосовувати критерії ЧЕСНО до кожного депутата, то виявиться, що їм ніхто не відповідає»; «Це говорить не про якісь там недоробки критеріїв чесності. Ми вибрали такий масштаб карти, який показує дуже загальні речі. Починаєш уважніше придивлятися і картинка стає ще менш весела. Коли береш найпростіші критерії, і простіше них вже неможливо підібрати, починаєш їх прикладати до кожного депутата, виходить дуже неприйнятна картина. Це означає, що проблема не в критеріях, не в упередженості експертів, чи ще чогось. Ми якимось чином створили таку еліту, яка не відповідає нашим базовим критеріям»; «У нас була методологія така: якщо ми не знаходимо на народного депутата якусь інформацію, то ми стверджуємо, що він не відповідає критеріям. Ми взяли за принцип презумпцію невинуватості і нас за це найбільше критикують. Зараз ми зробили такий висновок: якщо ми зараз не знаходимо доказів відповідності кандидата якимось критерям, кажемо, що ми не володіємо інформацією»; «Люди обурюються і депутати кажуть один про одного далеко не кращі слова»; «Ми так змінили критерії Томенка. Якщо там хтось почне ще більше аналізувати, то виявиться, що один чи два, яких ми визнали найчеснішими, насправді такими не є. Я говорив із народними депутатами, які пробули там вже 4 чи 5 скликань. Запитував - там хтось насправді працює як депутат? Сказали, що працюють осіб 30-40. Це менше 10%. Це загальний мій висновок, що являє собою нинішня Верховна Рада. Всі інші депутати дуже далекі».

Зі слів О. Рибачука вбачається, що винуватістю особи, на думку О. Рибачука, є наявність претензій до неї у руху «Чесно» та (чи) самого О. Рибачука, а не дійсний злий намір цієї особи, об’єктивно підтверджений злими діями, грішність яких встановлена на підставі досконалих моральних оцінок.

Окрім того, порівняння цих тверджень О. Рибачука із численними матеріалами сайту www.chesno.org показує непослідовність (плутанину) у використанні ним та на сайті руху «Чесно» поняття «відповідність критеріям».

Так, на сайті руху «Чесно» «відповідністю критеріям» визнається відсутність інформації про недоброчесність депутатів (наприклад: «Відсутність фактів порушень прав і свобод людини. За результатами аналізу наявної в Руху ЧЕСНО інформації щодо відповідності народного депутата України Яценюка А.П. Критерію його причетності до порушень прав і свобод людини згідно з методологією Руху встановлено не було. Таким чином, Яценюк А.П., на думку Руху ЧЕСНО, відповідає Критерію»).

О. Рибачук, навпаки, називає «відповідністю критеріям» наявність інформації про недоброчесність депутатів (дослівно: «якщо ми не знаходимо на народного депутата якусь інформацію, то ми стверджуємо, що він не відповідає критеріям. Ми взяли за принцип презумпцію невинуватості і нас за це найбільше критикують. Зараз ми зробили такий висновок: якщо ми зараз не знаходимо доказів відповідності кандидата якимось критерям, кажемо, що ми не володіємо інформацією»).

Перекручене тлумачення О. Рибачуком поняття презумпції невинуватості у застосуванні до «критеріїв» руху «Чесно» свідчить, що у розумінні О. Рибачука «відповідність критеріям» є винуватістю.

Зі слів О. Рибачука, з урахуванням виявленої непослідовності (плутанини) у застосуванні поняття «відповідність критеріям», вбачається, що метою так званих критеріїв доброчесності, встановлених рухом «Чесно», є висунення звинувачень народним депутатам України, а не якісна оцінка їх життя та діяльності, досягнень, виконання зобов’язань перед виборцями.

Також у рамках встановлення фактичних обставин справи Хранителем віри було вивчено персональні записи стосовно народних депутатів України VI скликання на сайті www.chesno.org у розділі «Чеснометр», який, як було встановлено, є базою даних про публікації компрометуючого характеру стосовно народних депутатів України.

Виявлено, що рухом «Чесно» Деревляний Василь Тимофійович та Лановий Володимир Тимофійович визнані доброчесними, а решта народних депутатів України VI скликання визнані недоброчесними.

Виявлено, що рух «Чесно» протиставляє народних депутатів України громадянському суспільству, розпалюючи ненависть до політиків у суспільстві та планує оцінювати доброчесність кандидатів у народні депутати України без суттєвих змін критеріїв доброчесності, за таких обставин.

29 серпня 2012 року на сайті «Українська правда» опубліковано статтю Ірини Бекешкіної, Вікторії Сюмар, Сергія Тарана, Світлани Заліщук під заголовком «ЧЕСНО: Ми, Вони, ЗМІ та спільне майбутнє».

У цій статті Вікторія Сюмар, ініціатор руху ЧЕСНО, директор Інституту Масової Інформації, стверджує: «На 22 році української незалежності можемо констатувати: між суспільством та більшістю політиків у країні не просто дистанція. Між нами – прірва»; «ВОНИ живуть ніби в іншій країні з іншими проблемами. ВОНИ не помічають лікарень зі з’їденим грибком стінами, бо лікуються в Австрії чи Німеччині. ВОНИ не бачать обдертих під’їздів та непрацюючих ліфтів, поганих харчів у школах, якими годують дітей. Не бачать пенсіонерів, які живуть, рахуючи досі кожну копійку. ВОНИ не виконують закони, які ж самі ухвалюють для нас. ВОНИ уже часто використовують владу не на користь своїх виборців, а як доступ до велетенського державного ресурсу. Це прірва недовіри, не подолавши яку країна не має жодного шансу на зміни, бо зміни творяться лише тоді, коли народ підтримує владу, яку обирає. Але для цього політики як елітний клас мають демонструвати приклад інших підходів до політики і життя загалом. Ми запропонували політикам діалог про ці проблеми. Цей діалог мав на меті донести те, як виглядає українська політика "з іншого боку екрану" та розмову про необхідність змін. Розмова сподобалася не всім. У першу чергу через те, що вона була не абстрактною "про долю країни", в стилі ток-шоу, а цілком конкретною – про персональну відповідальність кожного політика – народного депутата, а також тих, хто хоче ними бути» – чим протиставляє народних депутатів України громадянському суспільству, розпалюючи ненависть до політиків у суспільстві та виявляє гріх обману, оскільки не було і не могло бути ніякого запрошення до діалогу депутатів (кандидатів) з виборцями на засадах демонстративного відчудження політиків від народу та безпідставного покладання на невизначене коло політиків персональної відповідальності за невизначене коло соціально-економічних проблем, які турбують народ України.

У цій статті Сергій Таран, учасник руху ЧЕСНО, стверджує: «Українські медіа не є вільними. Ми розуміли, що за нинішніх умов будь-яка громадська ініціатива майже неминуче наштовхуватиметься на фільтри політичної цензури, "джинси" та прагматизму власників медіа імперій. Але нам вдалося прорвати інформаційну блокаду. Про діяльність руху ЧЕСНО повідомляли фактично всі ЗМІ, тому що наше бачення надто точно відповідає баченню людей, воно резонує із запитами суспільства»; «Те, що нам вдалося достукатися до людей, є, насамперед, заслугою сотень журналістів, які не згоджувалися бути гвинтиками своїх медіа імперій. Нашими однодумцями стали журналісти й цілі редакції."Українська правда", "ЗІК", "Кореспондент", ТВi, 5 канал, "Телекритика", "Дзеркало Тижня" – вони доводять, що в Україні є ЗМІ, які розуміють запит аудиторії і хочуть поширювати реальну інформацію про стан країни та стан політикуму» – таким чином виявляючи гріхи зневаги та непослідовності, оскільки голослівно зневажливо називає власників засобів масової інформації та журналістів не вільними, що ставить під сумнів їх суверенітет особистості, тобто, принижує їх як людей, що є злом, і водночас називає журналістів та редакції, які діють за уповноваженням засновників (власників) засобів масової інформації, своїми «однодумцями».

У цій статті Світлана Заліщук, ініціатор руху ЧЕСНО, виконавчий директор ГО Центр ЮЕЙ, стверджує: «якщо запропонувати суспільству зміни, попрощатися з олігархами, взяти відповідальність за болючі реформи, якщо побудувати фінансову прозорість, і головно інструменти демократичної передачі влади – прихід до влади втрачає сенс для сучасної політичної еліти. ЧЕСНО – це одна зі спроб почати обирати владу і свою країну, почати обирати їх і обирати свідомо. Це наша спроба – активістів, волонтерів, журналістів, експертів, які вийшли з режиму очікування й поставили оцінку діючому парламенту. Далі ми пропустимо через фільтр ЧЕСНОметру всіх кандидатів, які мають найбільше шансів перетнути виборчий бар'єр» – чим виявляє гріх непослідовності, оскільки пропонує визнати суб’єктивне негативне оцінювання персоналій політиків учасниками руху «Чесно», нібито, суттєвими суспільними змінами, попри те, що таке оцінювання не сприяє розвитку суспільства та влади в Україні; С. Заліщук підміняє вибір шляхів розвитку довільним приписуванням вини у всіх негараздах політикам, олігархам, тощо та вимогами до них понести персональну відповідальність за невизначені дії у невизначеному обсязі.

У цій статті Ірина Бекешкіна, ініціатор руху ЧЕСНО, директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, стверджує: «Ми не віримо політикам. Верховна Рада – вищий законодавчий орган, що обирається нами, українцями, для того, аби формувати закони – стабільно не користується довірою тих самих громадян, які його обирають»; «Звідси з’явилися 6 критеріїв доброчесності кандидатів у депутати для перевірки політиків на певний стандарт якості, якого від них чекаємо всі ми»; «У грудні 2011 року Фонд "Демократичні ініціативи" провів загальнонаціональне дослідження громадської думки, яке дозволяє нам доказово стверджувати, що усі критерії, виділені громадських рухом ЧЕСНО для оцінки депутатів та кандидатів у депутати визнані громадською думкою важливими»; цим І. Бекешкіна протиставляє народних депутатів України громадянському суспільству, розпалюючи ненависть до політиків у суспільстві і перекручує результати згаданого дослідження громадської думки, видаючи власну оцінку громадської думки за громадську думку як таку, оскільки відповідно до прес-релізу Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва від 19 січня 2012 року стосовно кожного критерію респондентів не питали, чи оцінюють вони доброчесність народних депутатів України за цим критерієм, натомість питання формулювалося так: «Наскільки для Вас важливою є наступна інформація про кандидатів для Вашого вибору?». Таким чином, у цьому опитуванні респонденти заявляли про своє бажання знати певні факти стосовно депутатів, однак не заявляли про свою готовність вважати недоброчесним народного депутата України за умови наявності (достовірності чи вірогідності) будь-яких подібних фактів окремо чи у сукупності в будь-якому обсязі.

Оцінюючи з’ясовані обставини справи та доводи учасників процесу, Хранитель віри

ВСТАНОВИВ:

З’ясовані обставини справи дають підстави визнати злом громадянський рух «Чесно», критерії доброчесності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України громадянського руху «Чесно», оцінку доброчесності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України громадянським рухом «Чесно» з таких причин.

Базовий моральний критерій релігійної віри в найвищу цінність людини: все, що утверджує найвищу цінність людини – добро; все, що принижує найвищу цінність людини – зло. Те, що не може бути визначено як добро чи зло, відповідно до цього кодексу визнається невизначеним (Священне писання, розділ Обряд, текст Кодекс визначення добра і зла, 1).

Відповідно до Священного писання, розділу Осмислення, тексту Діалог, 47-48, приниженням людини є будь-яка недосконалість; бездушність; відсутність доброї волі; будь-яка зла воля; спроби підкорити душу матеріальним законам, що приречені на невдачу, бо тіла живуть і мають жити за матеріальними законами, а душі доброю волею Бога звільнені від недосконалості матеріального світу, природи та суспільства; будь-яка дискримінація душі за матеріальними ознаками: за ознакою матеріальності чи нематеріальності носія душі; за ознакою числа, однини чи множини душі; за ознакою належності до тих чи інших множин; за будь-якою відмінною рисою носія, включаючи те, чи є живий носій, за ознаками масовості, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками тіла та свідомості; за ознакою недосконалості носія душі, бо така недосконалість не позбавляє досконалості саму душу; вплив на тіло душі з марними сподіваннями підкорити, пошкодити, знищити душу; насильство, обман і самообман, брехня, наклеп, зневага, ворожість, знущання, калічення, тортури, вбивство, душегубство, богохульство, агресивність, самозакоханість, нетерпіння, неуцтво, неуважність, некрасивість, незручність, непослідовність, свавілля, безперспективність, ницість, безвір’я, помилки, примхи, безумство, безвілля, хвороби, муки, смерть, тощо.

Зло іноді набуває оманливих форм. Зло може об’єднати двох чи більше людей, розчинити їх особистості, отруїти їх душі жагою приниження (Священне писання, розділ Одкровення, текст Символ віри, 23-24).

Метою діяльності руху «Чесно» вбачається особисте приниження народних депутатів України у спосіб визнання їх невідповідності критеріям доброчесності руху «Чесно».

Діяльність руху «Чесно» не переслідує мети творення добра, супроводжується обманом і спрямована на посилення зневаги виборців до народних депутатів та кандидатів у народні депутати, нівелювання особистих уявлень виборців про доброчесність політиків та популяризацію формальних, маніпулятивних, спрощених і загалом недосконалих підходів до оцінювання доброчесності політиків.

Рух «Чесно» виходить з того, що почуття недовіри та ненависті до політиків, поширені серед українців, є достойною підставою для дій із збирання та поширення відомостей, які посилять відчудження політиків та суспільства, укріплять стереотип про злочинний характер діяльності народних депутатів України та кандидатів у депутати.

Почуття – це реакція тіла, частина природи, недосконалого матеріального світу. Тому почуття можуть нести зло. Людей характеризують не почуття, а добра воля душі, розумність, фантазія і бажання змінювати життя на краще. Доброю є спільнота, благословенна Богом, коли Бог об’єднує людей у співпраці. Безумному об’єднанню, стадності, властива недосконалість. Бог допомагає нам долати стадність (Священне писання, розділ Осмислення, текст Діалог, 54).

Хранитель віри оцінює прагнення руху «Чесно» спиратися у своїй діяльності на негативні почуття мас як гріх стадності.

Таким чином, учасники руху «Чесно» об’єднані жагою особистого приниження політиків, прагнуть скористатися наявною у частини виборців подібною жагою приниження для заволодіння довірою суспільства з метою здіснення політичного впливу на народ України від імені об’єднаного жагою приниження населення у цілях, які, на відміну від власне намірів здійснювати вплив, учасниками руху «Чесно» не конкретизуються, посилити та закріпити зневагу виборців до політиків та прищепити таку жагу приниження всім виборцям в Україні. Тому рух «Чесно» слід визнати злом.

Критерії доброчесності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України громадянського руху «Чесно» є злом, оскільки не мають морального обгрунтування, спеціально вимишлені для особистого приниження політиків та пропагуються у спосіб обману.

Так, ані учасниками руху «Чесно», ані на сайті руху «Чесно» не наведено належних моральних обгрунтувань критеріїв доброчесності народних депутатів України. З цього вбачається, що критерії доброчесності політиків, вимишлені рухом «Чесно», не мають морального обгрунтування.

Критерії доброчесності політиків руху «Чесно» вбачаються такими, що спеціально вимишлені для особистого приниження політиків, з огляду на те, що, по-перше, ці критерії не передбачають виявлення, оцінки та врахування досягнень (творення добра) політиків та передбачають виключно перевірку наявності оприлюдненої інформації про можливе допущення ними певних погрішностей, в тому числі, у формі чуток та припущень, без перевірки достовірності такої інформації та без перевірки наявності злої волі політика; по-друге, аналіз повідомлень «чеснометру» про відповідність депутатів критеріям «відсутність фактів порушень прав і свобод людини» та «непричетність до корупційних дій» показує, що під невідповідністю цим критеріям рух «Чесно» розуміє оприлюднення будь-ким у певних засобах масової інформації на адресу депутата (кандидата) довільних обвинувачень, незалежно від того, чи цілком відповідають ці обвинувачення букві закону та принципам моралі, чи були об’єктивно перевірені ці обвинувачення, чи було дійсно достовірно встановлено факти вчинення корупційних та інших правопорушень; по-третє, критерії «незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців», «прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя», «особисте голосування в парламенті», «участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів» є суто дициплінарними і не дозволяють судити про особисту доброчесність народних депутатів України, допоки такі дисциплінарні вимоги не будуть приведені у відповідність до базових принципів моралі, враховуючи повагу до переконань та доброї волі, суверенітету особистості кожної людини, включаючи народних депутатів України.

Оскільки на час дослідження персональних записів стосовно народних депутатів України VI скликання Хранитель віри дійшов принципового висновку про недосконалість критеріїв доброчесності руху «Чесно», це дослідження було вибірковим. Зокрема, вивчався виключно зміст розділів «Відсутність фактів порушень прав і свобод людини» та «Непричетність до корупційних дій», оскільки інші критерії руху «Чесно» були визнані такими, що мають суто дисциплінарний процедурний характер і не дозволяють судити про особисту доброчесність народних депутатів України з огляду на невизначеність ступені досконалості (людяності) установлених в Україні демократичних процедур. При цьому Хранитель віри виходив з того, що систематичність порушення людьми установлених процедур свідчить про неуникність такого порушення, недосконалість установлених процедур. Порушення людьми недосконалих процедур не може визнаватися злом (недоброчесністю), в такому випадку злом слід вважати недосконалі процедури.

З огляду на принцип презумпції невинуватості Хранителем віри розцінювалося як зло (обман) визнання народних депутатів України «причетними» до корупційних та інших правопорушень на підставі підозр та припущень, а також визнання народних депутатів України недоброчесними на підставі внесення ними тих чи інших спірних законопроектів, спірні публічні виступи та інші законні дії, зокрема, на захист прав та інтересів тих чи інших фізичних чи юридичних осіб, оскільки професія політика передбачає здійснення спірної громадсько-політичної діяльності у недосконалих інтересах виборців загалом і, зокрема, лідерів громадської думки, що впливають на формування інтересів виборців. Доброчесне представництво політиком недоброчесних інтересів виборців слід визнати неуникною недосконалістю професії політика, яка є самоочевидною і не може бути досконалою підставою для закидів у особистій недоброчесності на адресу політиків. Таким чином, відповідно до логіки презумпції невинуватості Хранитель віри виходив із того, що спірність діяльності політика сама по собі не є гріхом.

Хранителем віри розцінювалося як зло (обман) звинувачення у недоброчесності народних депутатів України, що перевищили встановлені кошторисом Верховної Ради України норми витрат одного народного депутата України на безоплатний проїзд, оскільки право народного депутата України на безкоштовне транспортне забезпечення, передбачене статтею 23 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до закону не обмежене нормами витрат, встановленими кошторисом Верховної Ради України.

Хранителем віри не бралися до уваги звинувачення у недоброчесності народних депутатів України на підставі їх благодійної діяльності, оскільки благодійність є традиційним доброчесним способом здобуття популярності.

Моральними є судження, які досконало, істинно, за доброю волею розмежовують добро і зло (Священне писання, розділ Обряд, текст Кодекс визначення добра і зла, 2).

Дослідивши персональні записи стосовно народних депутатів України на сайті руху «Чесно» з урахуванням викладеного, Хранитель віри дійшов висновку, що вони не містять досконалих підстав для визнання недоброчесними цих депутатів.

Цей висновок підтверджується і тим, що повідомлення про, нібито, корупційні та інші правопорушення депутатів на сайті руху «Чесно» уточнюються застереженнями, що наведена інформація не є підтвердженням вини народного депутата.

У розділі «Юридичні засади» сайту руху «Чесно» зазначено (дослівно): «Рух “Чесно” не робить тверджень щодо доведеності фактів неправомірної або неетичної поведінки (наприклад, щодо порушення особою прав людини чи невідповідності стилю життя особи її задекларованим доходам)»; «Рух “Чесно” не робить тверджень щодо доведенності вини особи у вчинені правопорушення, крім випадків, коли така вина встановлена судом».

Водночас Хранителем віри не виявлено тверджень руху «Чесно» про винуватість депутатів із посиланнями на рішення суду. Більше того, виявлено, що народного депутата України Р. Ахметова рух «Чесно» визнав недоброчесним на підставі того, що Ахметов подав позов до Високого Суду Правосуддя у Лондоні проти інтернет-видання «Обозреватель» і суд присудив йому грошову компенсацію у розмірі 100 000 доларів США. Рух «Чесно» стверджує, що звернення особи до суду з позовною заявою проти засобу масової інформації чи журналіста з вимогою сплати значної грошової компенсації свідчить про недоброчесність особи. Таким чином, попри власні запевнення, рух «Чесно» не визнає авторитету суду з питань встановлення відповідальності за вчинення правопорушень, що є гріхом обману та не відповідає загальноприйнятим уявленням про необхідність поваги до суду. Характерно, що при цьому рух «Чесно» усувається від критичного аналізу справедливості, законності, обгрунтованості рішення суду, покладаючи вину на позивача за реалізацію ним загальновизнаного права на доступ до правосуддя, що оцінюється Хранителем віри як гріх непослідовності руху «Чесно».

Зміст доводів учасників процесу підтверджує висновки Хранителя віри про недосконалість оцінки діяльності народних депутатів України рухом «Чесно».

Перевірка доводів народного депутата України І. Г. Кириленка про некоректність даних руху «Чесно» щодо відвідування ним пленарних засідань Верховної Ради України виявила хибність методики руху «Чесно» з обчислення відсотка пленарних засідань, які відвідав народний депутат України у 2011 році.

Так, рух «Чесно» станом на 31.08.2012 р. стверджує: «Протягом 2011 року було проведено 82 ранкові та вечірні пленарні засідання парламенту, щодо яких на офіційному веб-сайті Верховної Ради України наявні дані письмової реєстрації народних депутатів. Згідно з цими даними, народний депутат України Кириленко Іван Григорович був присутній на 61 ранковому та вечірньому пленарному засіданні парламенту, тобто на 74% пленарних засідань Верховної Ради України, проведених у 2011 році».

Водночас Хранителем віри виявлено шляхом порівняння даних «Письмова реєстрація депутата» та «Хронологія виступів депутата» на персональній сторінці народного депутата України Кириленка Івана Григоровича на сайті Верховної Ради України, що дані письмової реєстрації І. Г. Кириленка не є достовірними даними про відвідування пленарних засідань народним депутатом України І. Г. Кириленком.

Зокрема, за даними письмової реєстрації депутата 31 травня 2011 року на ранкове засідання І. Г. Кириленко – «Незареєстрований». З точки зору руху «Чесно» це свідчить про відсутність І. Г. Кириленка на ранковому засіданні 31 травня 2011 року.

Водночас І. Г. Кириленко був присутній на ранковому засіданні 31 травня 2011 року, що підтверджується не тільки даними хронології виступів І. Г. Кириленка (виступ з трибуни о 10 год. 53 хв. 57 сек., виступ з місця о 11 год. 02 хв. 10 сек.), але й текстом стенограми ранкового пленарного засідання 31 травня 2011 року на сайті Верховної Ради України, в якій наведено повний зміст відповідних виступів народного депутата України І. Г. Кириленка.

Отже, всупереч позиції руху «Чесно», дані письмової реєстрації народних депутатів не є достовірним показником рівня відвідуваності пленарних засідань народними депутатами України. Таким чином, дані руху «Чесно» щодо відвідування пленарних засідань народними депутатами України обчислені помилковим методом, їх застосування для оцінювання доброчесності народних депутатів України є гріхом обману.

Доводи Голови правління і співзасновника ГО «Центр UA» О. Рибачука на користь руху «Чесно», його критеріїв, його оцінок доброчесності політиків Хранитель віри оцінює як системне цинічне виявлення гріхів обману та зневаги.

Не можна погодитись із доводом О. Рибачука «мінімальні критерії доброчесності, які мають абсолютно переважну підтримку українців, не пройшла практично вся нинішня ВР», оскільки, по-перше, ніякі критерії доброчесності не були предметом опитування громадської думки, в межах руху «Чесно» проводилося лише опитування щодо критеріїв важливості певних категорій інформації для виборців, і оскільки, по-друге, критерії руху «Чесно» не є мінімальними, бо свідомо були вимишлені таким чином, щоб кожен народний депутат України міг бути визнаний недоброчесним, про що сам же Рибачук зізнається і що підтверджено розшифровкою цих критеріїв (зокрема, не може вважатися «мінімальним» критерієм винуватості політика у правопорушеннях оприлюднення нічим не підтверджених припущень, навіть на загальновідомих сайтах та телеканалах, і також не може вважатися «мінімальним» рівень відвідування пленарних засідань та засідань комітетів 75%, тощо), і оскільки, по-третє, не можна вважати «підтримкою» радикальних заяв про недоброчесність практично всіх українських політиків пасивні емоції виборців, почуття розчарування та зневіри, часто пов’язані із нерозумінням виборцями ані політичних, ані економічних, ані культурних, ані правових процесів та із сліпим безумним прийняттям на віру радикальних заяв, беззмістовної критики, співзвучної злу негативних емоцій.

Не можна погодитись із доводом О. Рибачука «ми взяли за принцип презумпцію невинуватості», оскільки рух «Чесно» систематично та свідомо визнає народних депутатів України недоброчесними на підставі одних припущень про їх причетність до корупційних та інших правопорушень. Презумпція невинуватості передбачає те, що особа визнається невинуватою у злому діянні, поки не буде доведено її вину (має бути доведено і факт злого діяння, і злі наміри чи відсутність необхідної доброї волі, що спричинили зло). Відповідно до принципу презумпції невинуватості, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях.

Загалом, непослідовність, зневажлива форма доводів О. Рибачука та його агресивно-насмішкувата реакція на справедливу критику є доказом відсутності у лідерів руху «Чесно» доброї волі до самовдосконалення та діалогу з інакомислячими.

Ті, кого об'єднує жага приниження, сліпо й нерозумно творять зло. Тих, хто цінує себе, об'єднує Бог, щоб творилося добро (Священне писання, розділ Оповідання, текст Перемога, 16-17).

За результатами з’ясування та оцінки Хранителем віри фактичних обставин справи і доводів учасників процесу вбачається, що феномен оцінки діяльності народних депутатів України рухом «Чесно» слід визнати злом, як цілеспрямоване особисте приниження людей з мотивів колективної (стадної) жаги приниження із помилковим та непослідовним застосуванням недосконалих, морально не обгрунтованих критеріїв.

Якщо феномен визнано злом, визначення може містити пропозиції щодо його подолання (Священне писання, розділ Обряд, текст Кодекс визначення добра і зла, 4).

Віра та мудрість перемагають зло безумства, утверджують найвищу цінність людини; такою є воля Бога, яку я знаю і виконую – творити добро! (Священне писання, розділ Одкровення, текст Божественне одкровення, 32).

Відповідно до Священного писання, розділу Осмислення, тексту Діалог, 48, 68, зло не принижує людську душу, священну суть найвищої цінності людини. Душа людини абсолютно досконала. Бог благословив людей творити добро, долати зло, спокутувати гріхи.

Враховуючи викладене, подолання зла оцінки діяльності народних депутатів України рухом «Чесно» можливе у спосіб визнання вільними від звинувачень у недоброчесності, висунутих громадянським рухом «Чесно», народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України, які звинувачені у недоброчесності нині або звинувачуватимуться у недоброчесності в майбутньому рухом «Чесно». Окрім того, слід за Божою волею благословити усіх громадян вірити в себе і бути мудрими, благословити політиків та громадських діячів творити добро конкретними добрими справами та реальними пропозиціями, вигідними для всіх зацікавлених осіб, досягати домовленостей та взаєморозуміння з усіма людьми, утверджувати і розвивати право як соціальний контракт, долати зло зневаги до опонентів та інакомислячих і зло надуманих обвинувачень, що грунтуються на одних припущеннях.

Заради утвердження добра, відповідно до волі Божої Хранитель віри

ВИЗНАЧИВ:

Громадянський рух «Чесно» – це зло.

Критерії доброчесності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України громадянського руху «Чесно» – це зло.

Оцінка доброчесності народних депутатів України та кандидатів у народні депутати України громадянським рухом «Чесно» – це зло.

Народні депутати України та кандидати у народні депутати України, які звинувачені у недоброчесності нині або звинувачуватимуться у недоброчесності в майбутньому рухом «Чесно» – є вільними від усіх звинувачень у недоброчесності, висунутих громадянським рухом «Чесно».

За Божою волею благословенні усі громадяни вірити в себе і бути мудрими, благословенні політики та громадські діячі творити добро конкретними добрими справами та реальними пропозиціями, вигідними для всіх зацікавлених осіб, досягати домовленостей та взаєморозуміння з усіма людьми, утверджувати і розвивати право як соціальний контракт, долати зло зневаги до опонентів та інакомислячих і зло надуманих обвинувачень, що грунтуються на одних припущеннях.

Це визначення може бути переглянуте у разі продовження процесу визначення добра і зла у зв’язку з новими обставинами за ініціативою Хранителя віри або за зверненнями зацікавлених осіб в порядку, встановленому Священним писанням.

Хранитель віри                                                                         Ю. Шеляженко