Як повідомили в “Українській правді”, Микола Мельниченко,
котрий тривалий час вагаючись ніяк не міг ухвалити такого рішення,
напередодні чергової річниці загибелі журналіста Георгія Гонгадзе, таки
опублікував на своєму авторизованому аккаунті в мережі Facebook
відомості щодо вбивства нардепа Євгена Щербаня в 1996 році, заявивши, що
в записаних ним розмовах замовником вбивства Щербаня називається
екс-прем'єр Павло Лазаренко, а оплату за вбивство здійснили Петро
Кириченко і Юлія Тимошенко.
"Замовником
вбивства Щербаня називається Лазаренко, одним з мотивів - отримання
контролю над Донецьким регіоном. Організатором виступає Кушнір, а оплату
за виконання проводять Петро Кириченко і Юлія Тимошенко", - говорить
Мельниченко у своєму Facebook.
"Про обставини розслідування даного
злочину мені відомо з розмов, які я чув в кабінеті Кучми. Розмови
відбувалися між Кучмою і генеральним прокурором України Михайлом
Потебеньком, Кучмою та Миколою Обіходом та інших. У мене є запис цих
розмов", - нагадав він, при цьому підкресливши, що в них чітко вказано,
як учасники розмови обговорюють докази провини Павла Лазаренка у данному
кримінальному злочині.
При цьому, Микола Мельниченко пояснив, що
12 липня 2012 року до нього звернулася сім'я Тимошенко в особі її
чоловіка Олександра Тимошенка з певною непристойною, на його
переконання, пропозицією.
“…Маючи інформацію про можливість моїх
свідчень в Америці на запит Генеральної прокуратури України, Тимошенко
запропонував мені надати завідомо неправдиві свідчення проти президента
України Віктора Януковича. Свідчити про те, що нібито саме він є
замовником вбивства Щербаня, що у мене нібито є запис цих розмов
Януковича з Кучмою", - заявив екс-майор, наголосивши, що самі записи
необхідно було створити штучно з тих оригінальних зразків їх голосів,
які в нього є.
За словами Миколи Мельниченка, Олександр Тимошенко
зробив йому цю пропозицію в Празі, де він перебуває у статусі
політичного біженця, разом із екс-міністром економіки з уряду Тимошенко
Богданом Данилишиним.
Розмова відбувалася в офісі громадської
організації "Українська європейська перспектива", яка, на переконання
екс-майора держохорони, належить декотрому українському бізнесмену
Василю Даниліву, якого заарештовано на Україні за підозрою в організації
замаху на віце-президента “Родовід-банку” Сергія Дядечке.
У свою
чергу екс-президент України Леонід Кучма, як, можливо, один із
небагатьох реальних свідків цих доповідей, про які вказав Мельниченко,
не остався осторонь цих подій, поширивши у мас-медіа провідомлення, що
причетність Юлії Тимошенко до убивства Євгена Щербаня перевірялася
прокуратурою в часи його президентства.
"У пресі було - це всім
відомо, не тільки мені - що з рахунку Юлі оплачувалося це. Прокуратура
цим займалася, а потім всі вийшли на вулицю (під час Помаранчевої
революції) та сказали, що "Юля – свята". Ви ж не дали можливості
розслідувати цей злочин", - сказав Леонід Кучма журналістам “Української
правди” у кулуарах Ялтинської європейської стратегії, при цьому ніби-то
підкресливши, що достатніх доказів провини Тимошенко у вбивстві Щербаня
на той час виявлено не було, а “…Мельниченко може казати що завгодно…”.
Здавалося
б все однозначно й зрозуміло: один намагається нагадати про себе
напередодні чергової, вже 12-ої річниці свого медіа-тріумфу, коли, разом
із Олександром Морозом, Микола Мельниченко став виключним прикладом для
всієї світової спільноти людей у погонах, яким, правда, скористався
лише всесвітньовідомий Бредлі Меннінг. Саме завдячуючи йому світ
дізнався про Джуліана Ассанжа і “Wikileaks”. Інший же, перебуваючи разом
із родиною на “крутій тусовці” світової еліти, моторно організованій
зусиллями його зятя, не дуже то й хотів щось коментувати, досі болісно
сприймаючи спогади про першу половину 2000-х та “Україну без Кучми”.
Із
часом все стає на свої місця: Україні, без Кучми та його родичів, в
Європі та США замало чого “світить”, на початку листопада виходить на
волю Павло Лазаренко, а Микола Мельниченко, доїдаючи останні хлібини на
чужині, як заправський студент користується безкоштовними соцмережами,
при наявності досить “з голочки” пошитого власного веб-сайту, що мовчить
ще із квітня.