У кожного на землі є особлива місія!
Дмитро Костирко народився в місті Прип’ять Київської області в родині будівельників-атомників. Батько був одним з керівників будівництва на Чорнобильській атомній електростанції. Дмитру виповнилось 6 років, коли через катастрофу, спричинену вибухом четвертого енергоблоку АЕС, родину було евакуйована в місто Київ. Батько Дмитра повернувся в Прип’ять, де займався ліквідацією електростанції, за що його було нагороджено орденом «Дружби народів».
Як і всі евакуйовані жителі Прип’яті родина Костирків залишила своє житло і була змушена розпочинати життя з нової сторінки. В столиці Дмитро пішов до першого класу, а після 9 класу вступив в Суворівське училище, теперішній Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Після закінчення навчання Дмитро вирішив не здобувати вищу освіту «для годиться» і розпочав шукати себе в різних сферах -- займався спортом, започаткував власну справу. В цей період він зайнявся благодійницькою діяльністю. Сьогодні Дмитро Костирко -- благодійник з 9-річним досвідом. Очолюючи Вінницьке представництво благодійного фонду імені Потопаєвої, Дмитро допомагає людям у скрутних ситуаціях, підтримує тих, хто цього потребує. Каже, що навчився бачити біль сторонніх людей, відчувати їхні біди своїм серцем. Мабуть, через це його роботу й було відмічено на національному рівні -- в 2011 році Дмитро став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Благодійник року».
З дружиною Оленою Дмитро познайомився на роботі -- вона була юристом благодійного фонду. Але лише після 4-річного спілкування вони зрозуміли, що створені один для одного. Дітей у подружжя поки що немає.
В 28 років Дмитро нарешті визначився зі справою, якій, окрім меценатства, він хоче присвятити життя і вступив на філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дмитро Костирко вже шостий рік опановує спеціальність політологія -- цьогоріч він закінчує магістратуру і нарешті йде працювати за освітою – у велику політику.
Цікавий факт: двоюрідна тітка Дмитра Костирка -- заслужена артистка СРСР Людмила Сосюра – дружина сина великого українського поета Володимира Сосюри. Вона знімалась у таких шедеврах українського кінематографа, як «Назар Стодоля» та «Максим Перепелиця».
Сьогодні Дмитро Костирко балотується до ВР по округу №12.
Восьмирічний Віталик Пилипенко навіть подумати не міг, що той день для його життя стане вирішальним. Маленький хлопчик лежав у кімнаті в будинку звичайної багатодітної родини ледь притомним. Ніхто його не тривожив, адже всі знали – він важкохворий, у нього вроджена вада серця. Для того, щоб його вилікувати, потрібні шалені кошти, котрих у малозабезпеченої сім’ї не було. В хлопчика був постійно високий тиск, його життя згасало на очах.
Просити у когось допомоги батьки не зважувалися, не вірили, що хтось може допомогти. Адже таке буває хіба що в казках, - думала родина.
Того дня Дмитро Костирко разом з дружиною Оленою та працівниками соціальної служби проводили об’їзд малозабезпечених сімей, аби традиційно подарувати дітям гостинці: продукти харчування, солодощі та іграшки.
У будинку Пилипенків гостей зустріли радісні діти, котрі з нетерпінням чекали дарунків. Але у вічі благодійникам впав саме той, хто не міг щиро радіти цьому. То був хворий безпомічний хлопчик. Побачивши Віталика, Дмитро з Оленою не змогли обминути його своєю увагою. Дізнавшись про важку хворобу дитини, вирішили будь-що знайти необхідні кошти.
Так і сталося, вже зовсім скоро для лікування хлопчика Дмитро Костирко з дружиною все підготували: знайшли лікарню, домовилися з лікарем. Віталику зробили операцію на аорті в одному з кращих кардіологічних центрів у Києві. Зараз хлопчик у чудовому стані і навіть не підозрює, що його врятувала одна лише мить – момент зустрічі з добром.
Дмитро Костирко благочинністю займається більше восьми років, три з них саме у Вінниці, адже до цього він проживав у Києві. Наразі є директором Міжнародного благодійного фонду Н.Потопаєвої. Минулоріч Дмитро отримав престижну нагороду «Благодійник року - 2011». Своєю увагою не обминає ні дітвору, ані людей старшого покоління. Традиційно до свят вітає ветеранів міста і району, яких у його списку налічується більше 200. Постійно опікується багатодітними, малозабезпеченими та кризовими сім’ями. Так, зовсім нещодавно за підтримки Вінницької обласної організації Партії регіонів Дмитро Костирко провів благодійну акцію «Збери дитину до школи». Більше 80 вінницьких дітей отримали необхідні для навчання в школі канцелярські товари.
- Нам потрібно розуміти, що наше майбутнє залежить від того, наскільки ми будемо уважними до проблем молоді. Діти з кризових сімей найбільше потребують нашої уваги, любові та опіки, і ця турбота повинна бути постійною і не обмежуватись лише подарунками. Вірю, що у кожного на цій землі є особлива місія, призначення всього життя. Свою місію бачу у служінні людям, допомозі у вирішенні їхніх проблем, захисті прав та відстоюванні інтересів тих, хто цього потребує. Впевнений, що людина має бути найвищою соціальною цінністю в Україні, але не формально, а реально!
Серед системних проектів Дмитра Костирка є постійні консультації, з різних питань, сімей, котрі знаходяться у важких життєвих обставинах, навчання молоді, вітання дітей інтернатів, лікарень, малозабезпечених сімей зі святами. Також особливу увагу благодійник приділяє пропаганді здорового способу життя та занять спортом. Тільки цього року відповідні лекції на тему здоров’я охопили більш ніж 1200 молодих людей з університетів та шкіл як Вінниці, так і району. Про те, чому саме вирішив допомагати людям, Дмитро відповідає просто: «Коли ти сам проходиш важкий життєвий шлях, долаєш складні життєві перепони, тоді перестаєш бути байдужим і починаєш просто допомагати».
Сьогодні Дмитро Костирко, окрім активної благочинної діяльності, почав займатися політикою. На парламентських виборах він балотуватиметься від Партії регіонів по 12-у округу.
- Коли я приїхав до Вінниці, то одразу почав шукати з ким співпрацювати. Саме від Партії регіонів я відчув найбільшу підтримку в реалізації проектів. Ця команда найбільш відкрита і працює винятково на благо суспільства, і мені це рідне.
На майбутнє у Дмитра Костирка -- ще море нереалізованих проектів, котрі планує поступово втілювати. Головне, щоб і тих, хто хоче залучитися до благодійності, теж більшало, адже тоді добрі вчинки можна буде робити частіше.
Очолюючи Вінницьке представництво благодійного фонду імені Потопаєвої, Дмитро допомагає людям у скрутних ситуаціях, підтримує тих, хто цього потребує. Каже, що навчився бачити біль сторонніх людей, відчувати їхні біди своїм серцем. Мабуть, через це його роботу й було відмічено на національному рівні -- в 2011 році Дмитро став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Благодійник року».
З дружиною Оленою Дмитро познайомився на роботі -- вона була юристом благодійного фонду. Але лише після 4-річного спілкування вони зрозуміли, що створені один для одного.