Криміналізація наклепу: очима юриста

"Немає такого закону, який задовольняв би усіх"... (Катон Старший)

Законом України Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України доповнено статтею 151-1 такого змісту:«Стаття 151-1. Наклеп- «Наклеп, тобто поширення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, -…»

В ЗМІ активно обговорюється дана тема, зокрема подають цю інформацію як посягання на святе – свободу слова. Пропагують, що криміналізація наклепу спрямована на обмеження діяльності журналістів, що матиме наслідком цензуру. Але чи дійсно це так? І чи хоч один із авторів подібних статей читав цей Закон? Мабуть, що ні.

Необхідно звернути увагу, що відповідальність за наклеп в принципі може нести спеціальний суб’єкт, а саме «службова особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище». Деталізація таких осіб міститься в статті 25 Закону України "Про державну службу", тобто особи віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. А службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в частині першій статті 9 Закону України "Про державну службу", та особи, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до першої та другої категорій.".

Тобто, ні журналіст, ні редактор газети та «інший простий люд» не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за такий злочин. Та й в принципі, щоб притягнути до відповідальності державного службовця, необхідно спершу подати позов до суду загальної юрисдикції про захист честі, гідності та ділової репутації. У разі, якщо суд постановить рішення, яким визнає, що службова особа завдала шкоди Вашій діловій репутації, то на підставі такого рішення можливо притягнути службову особу до кримінальної відповідальності.

Цей закон спрямований на ситуації, коли наприклад, представники органів державної влади ще до постановлення обвинувального вироку судом відкрито заявляють Петров, Козлов злочинець. Для початку, це порушення принципу презумпції невинуватості, а по друге – наклеп.

Шановна громадськість, читайте закони. Не раз, не два, а раз десять, щоб зрозуміти їх суть, значення і мету.

Звісно, що українським менталітетом, на духовному рівні будь-яке обмеження всього, що стосується слова, мови та друку сприймається вкрай гостро. Але передісторія не дозволяє на весь світ демонструвати низьку правосвідомість.