Андрій Березюк: Українська книжка: не завдяки, а попри все.

Українська асоціація видавців провела системний аналіз економічного стану галузі. . І нинішній рік демонструє падіння купівлі української книги серед населення ще на 20%

У Львові минув 19 Міжнародний форум видавців. Він стартував попри всі численні проблеми і перешкоди. Стартував завдяки титанічним зусиллям організаторів. Загальний бюджету цьогорічного заходу для видавців становить 2,5 млн грн. За словами Президента ГО «Форум видавців» Олександри Коваль, більше половини вони зароблять самі, на продажі місць в наметах і виставкових площ, ще частину виділила Львівська обласна та міська ради, а також дещо профінансували спонсори. «Таким чином у бюджеті утворилася дірка розміром у 300 тисяч гривень, їх не вистачає», – додала президент Форуму, - «а обмеження фінансування дуже сильно вплинуло на нього і організатори відчують це ще й після закінчення».

Виникає питання, чому все так складно? Чому в місті, яке неофіційно називають «книжковою столицею України», а її популяризація потрібна лише купці ентузіастів? А от прийти «на готове» хочуть всі. Вміють лише на словах любити українську книжку, дбати про неї.

Українська асоціація видавців провела системний аналіз економічного стану галузі. І нинішній рік демонструє падіння показників відвантаження та купівлі української книги серед населення ще на 20% менше, ніж минулого року.

 Така проблема взагалі не стоїть в більшості країн світу. Там, само собою зрозуміла підтримка всього національного на рівні держави. А у нас? У нас все навпаки. «Для того, щоби українська мова набула більшого поширення, знадобилося 20 років. Маленькими кроками мова відвойовувала собі місце. Процес цей хоч і повільний, але еволюційний. Тепер все різко змінилося – можна не говорити українською, не писати нею в офіційних документах», – зазначила Олександра Коваль.

Невже не зрозуміло, що знищуючи хоч одну з ознак національної ідентичності, ми знищуємо себе, стаємо неповноцінними. Це ненормально, коли українська влада виступає проти всього українського. Таке явище виникає тоді, коли політична еліта, якщо в нашому випадку її можна так назвати, є інтелектуально слабкою. Вона не вважає пріоритетним підтримувати те, що не приносить грошей, а моральна, духовна, культурна деградація нації її не цікавить. Навіть навпаки, «тупими», неосвіченими, неідентифікованими та безідейними легше маніпулювати, управляти.

Перші особи міста, області, держави хизуються тим, що Львів залишається культурною столицею країни, що на книжковий Форум їдуть видавці та письменники з 16 країн світу. А яких зусиль доклала наша еліта, щоб цього досягти? Спочатку віддали Будинок книги в оренду комерційним структурам, а тепер закликають усіх допомогти відновити його. Чи може ліквідація податкових пільг для видавничої справи з 1 січня 2013 року зробить конкурентноспроможною українську книжку?

Аби теперішня ситуація покращилась потрібні кардинальні зміни з боку кермачів держави, необхідно усвідомлення владою, що це теж проблема, важливе питання і його потрібно вирішувати на законодавчому рівні. Крім того, потрібно популяризовувати читання серед дітей та молоді шляхом оновлення застарілого фонду та створенням сучасних електронних бібліотек, що будуть загальнодоступними для всіх, фінансовою підтримкою молодих авторів. Важливим є відкриття книгарень в містечках і приваблива податкова політика для них.

Якщо ці ідеї почати втілювати вже зараз, то через кілька років це дасть плоди і тоді зможемо гордо сказати про себе, що ми - прогресивна і освічена нація.