Досить зітхати - час кампусувати!

Campus 3.0: ера активної молоді

У житті буває три види переломних моментів: коли тобі ламають хребет, коли хтось ламає твої стереотипи і ― що звучить найменш брутально ― коли ти вносиш зміни у своє життя. Третій вид є найважчим, бо здійснювати його доводиться самостійно, і ніхто, крім виконавця, не несе відповідальність за ці зміни.

Великі люди з великим ентузіазмом творять свої великі справи, які значно вплинуть на долю нашої держави, а ми, люди звичайні, стоїмо збоку (інакше підручники з історії не могли б умістити всіх імен), і скептично спостерігаємо за «стовпотворінням», поки не починаємо розуміти, що це важлива справа, і шкодувати, що не здогадались чи полінувались зробити її власноруч. Або ж здогадуємось про це майже вчасно, і в останню мить застрибуємо на  потяг, що вже рушив.

Для багатьох студентів і просто молодих активних людей таким потягом став Campus 3.0. Campus 3.0 ― це студентська ініціатива, створена для того, щоб «кухонні революціонери»* могли витрачати енергію на щось більш продуктивне, ніж бідкання про погане життя.

Спілкуючись із дуже відомими і зовсім невідомими політиками, я з великим подивом усвідомила, що вони також люди із плоті та крові, здатні хвилюватись, нервуватись і навіть боятись, коли їм ставлять неочікувані запитання.

Із побаченого напрошується висновок: у нас ще є шанс на гарне життя, бо ті, кого ми вважаємо соціальним дном у моральному сенсі, ще мають бодай мізерні залишки совісті.

Що ви робите зранку з будильником? Вимикаєте? Ігноруєте? Campus 3.0 ― звичайнісінький будильник, і поки що молодь України не надто хоче прокидатись. Проте він готовий деренчати довго і наполегливо, аж поки не досягне своєї мети.

Campus поєднує класичні традиційні уявлення про моральні цінності з використанням нових засобів зв’язку, звичних і зручних для молоді. Йдучи у ногу з часом, Campus має великі шанси здобути прихильність молоді, яка, власне, є майбутнім нашої держави, бо ймовірніше, що особа відреагує на те, що їй повідомлятимуть зрозумілою мовою і прийнятним для неї способом.

Campus цікавий і для зрілих людей, бо саме під час його дебатів можна почути відверті відповіді не на ті питання, про які хочуть розказати політики, а на ті, які хвилюють реальних людей.

Усе велике починається із малого. Для здійснення соціальних змін потрібно 1% активних людей. Campus має потенціал, щоб зібрати цей відсоток. І збере. Я, мої друзі, друзі моїх друзів… 1% ― не так уже й багато.

*- ті, хто йде на кухню, заварює чай і виголошує монолог на тему: "Як нам зле жити...". Цим  закінчується його революціонерська діяльність.