О, люде, бідний! Знедолений без Бога!

А ви, проклятіі...! О,ні, не ті що з Польщі, чи Росіі...!

А ви, проклятіі!
О,ні, не ті,що з Польщі, чи Росіі
СВОЇ-убивці і кати
СВОЇ- крадуть брат в брата
СВОЇ- в повіі подались,
СВОЇ- продали маму й тата
Бо ЖАДІБНОСТІ продались,
Бо заздрість душить горло,що навкруги аж чорно
Холуйством гордість проросла
Втопила й честь, і гідність ,і свободу
Дітей у рабство віддала
Щоб не було ні імені, ні роду...

О, ЛЮДЕ БІДНИЙ!
Знедолений без Бога!
Проснись, і пробудись!
І стань на ноги
І озирнись навкруг-
До чого ти дожився,
До чого  ж докотився?
У смраді тисячі недуг
І наче сяєш і блищиш
Та світло твоє- тьма,
Ти зовні красний,
А всередині ти труна!
Наповнена ганьбі й розбрату
І ненависті сліз і катувань...
Ти викупити маєш за безцінну плату
Любов,життя, свободу сподівань!
Щоб повернутися до Бога, до вічного життя-
Прощення нам просит прийшла пора.
Щоб відновить дорогу-
Нам ІСТИНУ вернуть пора,
А істина,вона одна-
ТО БОЖЕ СЛОВО!!!
Без Нього-немає майбуття
Нема надії і любові
ВОНО Ж Є СВІТЛО КАЯТТЯ!
І СВІТЛО НАШОЇ ДОРОГИ.