Значення митної діяльності та законодавство про неї. Проблеми контрабанди.

Обравши дану тему я мала на меті розкрити важливість митної діяльності для країн, яке величезне значення вона відіграє в загальному стані країни, та який вплив здійснює на інші сфери в країні. Для тог

Актуальність даної теми полягає в тому, що незважаючи ні на що, митна діяльність, вірніше порушення її цілісності, викликає ряд негативних факторів, які в подальшому впливають на всі сфери діяльності країни: економічну, політичну, соціальну тощо.  Даний вплив пояснюється тим, що в результаті порушення митної діяльності до бюджет країни не надходить левова частка доходів, відповідно бюджет перерозподіляється, оминаючи злободенні питання з причини недостатньої кількості коштів. За умови що порушеннями митної діяльності в основному є такі, які мають на меті перевезення шкідливого, або небезпечного товару. З цього випливає, що національна безпека країни та безпека її громадян також знаходяться під загрозою.

В роботі розглянемо основні теоретичні поняття, що стосуються митної діяльності та законодавства про неї, потім визначимо, що таке контрабанда та наведемо приклади для більш ілюстративного ефекти. Також зробимо висновки: що саме необхідно зробити державам в сучасних умовах, щоб уникнути дестабілізуючих факторів митної діяльності.

 Теоретичні аспекти митної діяльності та законодавство про неї.

Успішність будь-якої країни залежить від її економічного розвитку, та здатності захистити інтереси населення.  Отже, одним з таких заходів є митна справа. Цікавим є те що митна справа насправді впливає практично на всі сфери функціонування держави: політичну, економічну, соціальну, культурну тощо. Для нормального функціонування країни, необхідно мати налагоджену та право врегульовану митну діяльність, що на сьогоднішньому етапі розвитку є не досить легкою справою.

Отже, якщо розглядати теоретичну складову митної діяльності, то Міжнародне митне право є складовою частиною системи міжнародного права, яке в свою чергу не входить до жодної національної системи права. Оскільки міжнародне митне право представляє собою частину міжнародного права, то ми можемо говорити про нього як про систему міжнародно-правових норм, узгоджених суб’єктами міжнародного права для регулювання відносин з митних питань, що виникають між ними.

Таким чином, міжнародне митне право – система правових норм, що регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права в процесі їх співробітництва та взаємодопомоги в митних і пов’язаних з ними питань міжнародних економічних, торговельних, транспортних зв’язків і туризму.

Оскільки норми міжнародного митного права, як результат узгодженості волевиявлень його суб’єктів з тих чи інших питань міжнародних митних відносин є договірними та, рідше, звичаєвими, то такі джерела як міжнародні конвенції (міжнародні договори) та міжнародні звичаї розглядаються у якості основних, загальновизнаних та універсальних джерел міжнародного митного права.

Не торкаючись тут, природно, всього масиву норм міжнародного митного права, назвемо лише декілька найвагоміших міжнародних договорів у цій галузі міжнародного співробітництва: Конвенція про створення Ради Митного Співробітництва 1950 р., Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Конвенція Кіото або Кіотська Конвенція) 1973 р., яка з 3 лютого 2006 р. згідно з Протоколом про зміну Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 26 червня 1999 р. діє у новій редакції, Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 9 червня 1977 р. (Конвенція Найробі).

Окрім власне митних договорів до джерел міжнародного митного права слід також відносити пов’язані із митними відносинами норми міжнародних економічних (торговельних) договорів (як приклад, положення Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1947 р.), та ряд двосторонніх договорів про взаємні поставки товарів, про товарообіг, про врегулювання питань ліцензування, квотування, контингентування на окремі види товарів, тощо.

В сучасному міжнародному праві міжнародний звичай відіграє значну роль як джерело права, як форма відображення норм міжнародного права і як процедура створення таких норм. У разі відсутності конвенційного регулювання звичай заповнює відповідні прогалини. Часто він регулює міжнародні відносини паралельно з міжнародним договором, трапляються випадки, коли ця практика передбачається в самих договорах (наприклад. Преамбула Віденської конвенції про право міжнародних договорів, 1969 р.). Цьому сприяє також міжнародно- договірна практика, яка свідчить, що лише 30% міжнародних договорів, які підлягають ратифікації, ратифікуються державами. Міжнародний звичай є основним регулятором відносин між державами – не учасницями міжнародного договору і державами – учасницями міжнародного договору.

 Контрабанда, як основний дестабілізуючий фактор митної діяльності зокрема та економіки країни загалом. Методи боротьби з контрабандою.

Для того щоб побачити яке значення відіграє митна діяльність в суспільному житті держави необхідно розглянути певну прикладну складову. На сьогоднішній день яскравим прикладом порушення цілісності економічного стану держави є контрабанда, що в свою чергу висвітлює проблеми у функціонуванні митної справи.

У більшості національних законодавств світу контрабанда є злочином, за здійснення якого передбачене відповідне покарання.

Контраба́нда (італ. contrabando, від contra «проти» і bando «урядовий указ») — незаконне перевезення (та ін. переміщення) товарів або/та інших предметів через митний кордон (державний кордон).

У Росії та Білорусі, на відміну від України контрабанда може бути кваліфікованим злочином. Сучасне українське кримінальне право здебільшого кваліфікує контрабанду як окремий вид злочину (детальніше нижче; виняток — наркотики, що втім є колізією права), тоді як у більшості законодавств світу «окремі» контрабанди виступають різними злочинами.

В англо-американському праві термін контрабанда має відповідник англ. smuggling (синонім англ. trafficking «переміщення»), який є набагато ширшим за поняття «контрабанда» в українському кримінальному праві і охоплює взагалі незаконне переміщення як предметів, так і осіб. Тобто «покриває» велике число інших злочинів за українським кримінальним законодавством — незаконна торгівля людьми, незаконна імміграція, «незаконні фінансові переміщення», тобто відмивання грошей, напр. з метою уникнення оподаткування та деякі інші.

Як відомо з останніх досліджень, одним з найбільш поширених об’єктів контрабанди – є тютюнові вироби (сигарети). Незважаючи на всі спроби зменшити дану кримінальну діяльність, статистика тютюнових перевезень щорічно зростає. Контрабандисти вигадують все нові методи перевозу шкідливих виробів, і з року в рік уникають відповідальності, заробляючи гроші на людських слабкощах та не досить ефективному правовому регулюванні митної діяльності країн.

За даними всесвітньої митної організації, кожна десята сигарета, викурена в наші дні, є контрабандною. Їх загальна кількість складає близько 600 млрд. шт. в рік, з яких 58% - не розмитнений товар, а 42% - підробки відомих брендів.

Проблемами тютюнової контрабанди можна визначити наступні:

-              Зменшення акцизних надходжень до бюджету країн (причому навіть при збільшенні квот на тютюнові вироби, та в очікуванні збільшення надходжень, країни стикаються з оберненим ефектом, а саме зменшення виплат та збільшення контрабанди);

-              Збільшення кількості курців, внаслідок завозу більш дешевої (доступної) та низькоякісної продукції (внаслідок цього погіршується здоровя населення та навіть екологічна складова);

-              Внаслідок першої проблеми виникає дефіцит виплат на підтримання здорового способу життя, та заходів щодо комплексного оздоровлення нації.

Уряди держав зазначають, що основним методом боротьби з контрабандою тютюнових виробів є підвищення податків на ввіз даних товарів та на акцизні марки, проте особисто я не згодна з обраною політикою. На мою думку акцизи необхідно піднімати для того щоб знизити чисельність курців та оздоровити націю, навіть незважаючи на зростання контрабанди. А відповідно, методом боротьби з контрабандою мають бути:

-              Налагоджена діяльність митних служб;

-              Удосконалене законодавство, та нормативно-правова база регулювання митної діяльності;

-              Організована служба для ефективної боротьби з контрабандою.

Отже, боротися необхідно не з причинами виникнення даного явища, а конкретно з наслідками та проявами. Можливо це є не досить правильним судженням, проте на сьогоднішній день 100% уникнути причин, які спонукають певні верстви населення на вчинення незаконної діяльності, неможливо, тому необхідно хоча б уникати їхнього прояву, та знижувати.

Проте, на сьогоднішній день контрабандисти  мають настільки удосконалені методи своєї діяльності, що інколи в це важко повірити. Яких тільки способів не вигадують контрабандисти для того, аби нелегально переправляти через кордон різні товари та людей! Особливо фантазія зловмисників проявляється з методами перевезення тютюнових виробів. Уже навіть ніхто й не говорить про те, що легковики розбирають на деталі й усі менші-ліпші порожнини запаковують цигарками – це вже навіть не цікаво. Закарпатські хитруни намагаються переправляти контрабанду через річки – плотами й надувними човнами. Якось, кажуть, і у водолазні костюми напакували, а торік навіть дельтапланом та ще чимось подібним переправили через кордон партію тютюну. Подейкують, що на Великоберезнянщині навіть птахів були видресирували таким чином, аби вони з прив’язаними до лапок пачками цигарок кордон перелітали…

Ще одним з яскравих прикладів креативності контрабандистів є нещодавна подія, яка мала місце на кордоні України та Словаччини.

На околиці Ужгорода знайшли тунель, яким з України до Словаччини переправляли контрабанду і можливо, нелегальних мігрантів. Підземний прохід довжиною у 700 метрів та майже метровий у діаметр. Усю ніч спецслужба прочісувала територію вздовж кордону у пошуках зловмисників. Вулиця Запорізька - остання в Ужгороді перед державним кордоном з Словаччиною. Уже за кілька метрів починається контрольна смуга. Цю ділянку посилено охороняють. Втім, як виявилось, зловмисники таки змогли перехитрити прикордонників. 

Тим часом словацькі правоохоронці встановили, що тунелем користувалися щонайменше два роки. "Підземка" була обладнана електрикою, рейками, вагонетками. Зі словацького боку вихід із тунелю знаходиться на території приватної фірми, обгородженої високим парканом. З українського – на території приватного будинку по вулиці Запорізькій в Ужгороді. Також зазначають: його діаметр - 90 сантиметрів - дозволяє переправляти й нелегальних мігрантів. 

Отже, як ми бачимо, контрабандисти вдаються до все нових заходів, впроваджуючи свою діяльність. Для того щоб уникнути її розвитку необхідно вжити ряд заходів. Одним з найважливіших, на мою думку, є переосмислення ролі митниці. Тобто, якщо раніше її функцією було збирання мита, то на сьогоднішній день дана територія переповнена злочинними угрупуваннями, контрабандистами тощо, які прагнуть за будь-яких умов перетнути кордон,  з мінімальними витратами. Отже, функціональна наповненість митних служб протягом декількох останніх років значно диферсифікувалася. Ще одним заходом є перегляд законодавчої бази та її удосконалення. Але, основним я вважаю є перехід від традиційного митного контролю до так званої «електронної митниці», що з одного боку, спростить процедуру переходу через кордон, а з іншого буде досить ефективним методом контролю над здійсненням митної діяльності, і стане перепоною для хабарництва та контрабанди.

 Висновки:

Митна діяльність – це діяльність, неврегульованість якої досить істотно впливає на стан економічного, політичного, соціального життя країни. Відповідно дана діяльність має досить важливе значення для країн. Порушення митного режиму викликає ряд несприятливих наслідків, таких як – зменшення надходжень до бюджету, дестабілізація стану економіки, розвиток тіньового сектору, поступове невидиме знищення здоровя нації, зниження чисельності працездатного населення (нелегальний вивіз людей, торгівля людьми тощо), дестабілізація соціо-культурного та морально-етичного стану суспільства тощо.

Оскільки митна діяльність є досить важливим важелем добробуту країни, відповідно створена нормативно-правова база, щодо її регулювання в середині країни, та вцілому по світу.

Незважаючи на потужний законодавчий арсенал, все ж таки країни стикаються з рядом проблем, створених прогалинами у тому ж таки законодавстві та регулюванні митної діяльності.  Основною проблемою у цій сфері є контрабанда, тобто нелегальне перевезення товарі через державні кордони, з метою уникнення сплати податків, митних зборів тощо.

Отже для того щоб уникнути дестабілізуючого впливу, необхідно вжити ряд заходів, щодо запобігання незаконної діяльності, як кожною окремою країною, так і у світовому вимірі.

Список використаних джерел:

1.     http://europa.eu.int/comm/dgs/olaf/index.htm

2.     Illegal profits to elicit profit_en/ pdf

3.     http://www.epochtimes.ru/content/view/62956/83/

4.     http://5.ua/newsline/230/0/93349/

5.     http://gazeta.ua/articles/np/_vlasnikom-budinku-z-yakogo-viv-tunel-za-kordon-e-vidomij-na-zakarpatti-biznesmen/447042