Два дні праці. Є результати
Головними помилками всих команд, яким випало керувати Україною, були відсутність чіткого уявлення державної ідеї та узгодженого з суспільством плану здійснення державотворчих заходів. Ці недоліки мали не ситуаційний а системний характер, що означало їх неминуче повторення кожним, хто починв діяти в цій неприродній системі координат. Окрім невиразних обрисів якоїсь туманної європейскости (в дійсності її найгірших сурогатів), загал так і не почув логічних критеріїв і перспектив розвитку. Переймаючись особистим, посадовці відкинули, а потім і безпардонно зруйнували моральний каркас суспільства. Проте з`ява полярних за світоглядом фракцій в обраному наприкінці жовтня складі Верховної Ради, дарує підстави сподіватись на відчутні суспільні пертурбації.
Ще до оприлюднення ЦВК даних щодо кількості здобутих депутатських крісел в парламенті партіями та блоками, а також кількості поданих за них голосів, політологи й експерти навипередки поспішили оприлюднити власні передбачення і прогнози щодо діяльності новообраного складу законодавців. Запевняли в неминучих конфліктах («Свобода» й КПУ обіцяли подати на розгляд Ради законопроекти про заборону пропаганди ідеологій одне-одного), лунали запевнення, що процес обрання Голови ВР та його заступників розтягнеться на кілька тижнів, оскільки цьому мусять передувати узгоджувальні наради та кулуарні перемовини.
Перші два дні праці дійсно виявились насиченими на події. Новообраний склад відразу засвідчив своє прагнення працювати, а передбачена напруженість не перешкодила обранню вже наступного дня, 13.12.12., Голови ВР Володимира Рибака (ПР), його заступників Ігоря Калетника (КПУ) й Руслана Кошулинського («Свобода»), та затвердження подану президентом кандидатуру Миколи Азарова на посаду прем`єр-міністра. Поза сумнівом, що в конфлікті між регіоналами та нібито об`єднаною опозицією, як і очікувалось, перемогу здобули привладні, оскільки Голова ВР та прем`єр є вихідцями з їхнього середовища. Стало зрозумілим, що Партія Регіонів навіть в разі довготривалого об`єднання або створення коаліції з комуністами, не набирає необхідної кількості голосів для того аби продовжити практику прийняття рішень забезпеченою більшістю. Водночас, попри кількісне зменшення фракції комуністів, останні, в справі переговорів з ПР перебувають у вигіднішому становищі. Чисельніша фракція ПР, прагнучи не втратити союзника, вимушена йти на певні поступки. Отримавши посаду заступника Голови ВР, комуністи сподіваються й на керівні посади в кількох комітетах. Симоненко в данім випадку виявився вірним ленінцем, укладаючи вигідні умови й швидко забуваючи про дані в часі виборчої агітації обіцянки та запевнення.
Як і очікувалось, нерішуча й показово-скиглійська поведінка очільників опозиції засвідчила про їхню участь в підлій грі системи, якій вони протистоять лише на словах. Жодної ініціативи, окрім тенісок з зображенням засудженої Тимошенко й участі в емоційній штовханині біля трибуни та крісла головуючого. Доречі, участь в останній спричинила публічні нарікання на зіпсований одяг, отримані стусани і копняки. Найбільшим інформаційним приводом для згадки про «Батьківщину», стало побиття й намагання недопустити до прийняття присяги осіб з притаманним для русифікованих татар прізвищем Табалови. Останні, батько Олександр та його син Андрій, впродовж багатьох років були близькими друзями й «меценатами» голови «Фронту Змін», а віднещодавна й голови фракції «Батьківщина» у ВР Арсенія Яценюка. Не тяжко здогадатись, які саме міркування змусили їх відмовитись від вступу в фракцію, проте факт недотримання обіцянки, і депутатами, а що найприємніше, і широким загалом, був справедливо потрактований зрадою. На жаль, цілком доречна в данім випадку обструкція не стала причиною відмови Табаловими від депутатських мандатів. Ігноруючи суспільну думку та зневажливі окрики обранців в сесійній залі та при зустрічах, Табалов-батько з`явився в телестудії одного телеканалу, а його син виправдовувався (щоправда все одно невдало) на зустрічі перед земляками кіровоградцями. Попри те, згідно прогнозів аналітиків, незаздрісне становище батька й сина не надовго стримає інших від зміни фракцій. Вже названі прізвища дев`яти ймовірних претендентів в середовищі «Батьківщини», готових стати під біло-блакиті прапори політичних супротивників.
Найбільшу кількість політичних дивідендів отримали депутати фракції Свобода». Спиляний (щоправда не до кінця) біля ВР паркан, який унеможливлював вільне пересування громадян та застосування фізичної сили проти згаданих вище «тушок», згідно інтернет-опитування викликали майже всезагальне схвалення. Підкреслено агресивна поведінка депутатів від «Свободи» засвідчила неспроможність формальної «опозиції» до принципового захисту декларованих гасел та ідей. Після кількох років показового голосіння й нарікання на свавілля режиму, загал побачив потугу здатну не лише до виголошення радикальних гасел, а й до силового захисту декларованих ідей та поглядів. Зрозуміло що така поведінка депутатів від «Свободи» дарувала їм чималі бонуси на перспективу. Час покаже, чи були ці дії насправді принциповою позицією, чи лише її імітацією та прагненням привернути увагу загалу.
Попри чималу кількість зафіксованих порушень в часі передвиборчої агітації та підрахунку голосів, політичні вподобання на виборчих перегонах щоразу стають головним і визначальним чинником. Загалові варто зрозуміти, що позитивний, стійкий розвиток держави, народу, суспільства і особистості може здійснюватися лише на споконвічних і природних засадах. Ігнорація власних світоглядних початків, котрі породили суспільство, народ, націю, і зрештою державу, неминуче призводить до економічного, культурного і морального занепаду. Збережи нас Боже, від невірного шляху!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.