21 грудня більшість людей очікувало кінець світу, навіть і не помітивши,
що для кожного з нас своя дата кінця світла.
Але кінць світу не настане, доки є люди, що творять добро.
21 грудня більшість людей очікувало кінець світу, навіть і не помітивши,
що для кожного з нас своя дата кінця світла.
І кінць світу не настане, доки є люди, що творять добро.
і я.випускниця Київського національного університету культури і мистецтв
(КНУКіМ), член комісії багатодітних родин громадської ради з питань
сімейної політики Ткаченко Лілія, доки народ готувався до кінця світу, займалась організацією Дня Святого Миколая в лікарні "Охмадит" в токсикологічному відділенні. Це відділення, де перебувають
дітки від 2- 18 років, у яких не працюють нирки і вони все життя на
діалізі, тобто через день апарат чистить їм кров, виконуючи фунцію
нирок... Як не сумно і не боляче такі люди більше 5 років не живуть...
Поспілкувавшись з ними бачиш, що вони про це знають, і живуть як родина
вже не один рік і на їхніх очах йшли десятки дітей і не поверталися...
Цей захід не просто благодійний, як порція радості добра дітям, це серйозний крок до переосмислення цінності життя, безцінності здоров"я та прикрості долі.
Знаходячись з цими дітками я усвідомлювала їхню мужність, волю і це стало приводом замислитись над своєю життєвою місією, і жити як каже серденько, як підказує життя.
Але сьогодні свято, усі усміхненні, всі чекають.
Приїхав театр, показав виставу, пограв з дітками, Святий Миколай подарував
подаруночки - шапочки, книжечки, блокноти, настільні ігри, створивши
справжню атмосферу сімейного свята. А згодом,казкові герої разом з дітками
робили іграшки своїми руками - янголів, ляльок-мотанок і разом прикрашали
ялинку.
Свято і дійсно подарувало дітям бадьорий запал та радість.
...їхавши на 14, простоявши в заторах ми розпочали свято, особливо по-сімейному було грати в ігри - показувати, малювати, розповідати та вгадувати - це було зближуючим та цікавим.
І вже шоста година, а ми ще тут, деякі актори відїхали, а за казковим чортенятком діти бігали по коридору з мечами, а тим часом в кімнаті відбувалося казкове дійство - діти самі робили іграшки на ялинку - це були і янголи і серденька, і сова - дуже гарні іграшки згодом красувалися на новорічній ялинці.
Вже минув майже рік, як я займаюсь благодійною діяльністю, але а Охмадиті
була вперше і дуже вражена, адже після свята дізналася більше про
відділення, про дітей, їх переживання.
"Я ніколи і гадки не мала, що є люди, які в такому стражданні такі
мужні, такі сильні та незламні. Я розмовляла з ними, більше дізналась про
їх долю, про побачене та пережите. Страшно. Але це сильні діти. Діти, яким
сьогодні було приємно і весело від радості й щирості подарованих емоцій.
Приїздивши на 14 годину я вийшла з лікарні о 21:30. Діти грали в показуху,
малювали, показували, розповідали - вгадували, бігали з мечами по коридору
за казковими героями - вони щасливі.
Я вдячна усім, хто долучився до доброї справи, це:
- Дмитро Грамоданов, інтернет-магазин gra.ua, що надав настільні ігри
- Австрійські авіалінії, що надали теплі капелюшки
- Студенти 3 курсу кафедри театральної режисури КНУКіМ, художній керівник
Ніна Миколаївна Гусакова.
- Віталій Зварич,начальник управління адміністрування митних платежів Державної митної служби
- Валерій Калініченко, експерт з нерухомості
- Ткаченко Тамара та Курчинський Максим, волонтери-помічники
Долучайтесь до добрих справ!
Будьте чарівниками!"
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.