Niech Polyak czekac;, czekac;

П’ятий рік триває розбір в судово – правоохоронних органах вчиненого шахрайства Жовківським підприємцем відносно громадянина Польщі.

П’ятий рік триває розбір в судово – правоохоронних органах вчиненого шахрайства Жовківським підприємцем відносно громадянина Польщі.

Ця історія про те, як Пан Даріуш Парадовскі, громадянин Польщі, з 2008 року намагається вирвати сплачені Жовківському підприємцю кошти, якими останній заволодів шляхом шахрайства.

Історія про незамкнуте коло створене правоохоронною системою: Цивільно – правові відносини; – вирок; - відсутність коштів; – цивільно – правові відносини, та про допомогу від українських правоохоронних органів, що не можуть захистити потерпілого іноземного громадянина від злочину.

Ще у 2008 році  «Древ – Дом» Парадовскі Даріуш (Влодава Польща) уклав два Контракти із підприємцем з м. Жовква Львівської області Завадкою Володимиром Володимировичем про поставку деревини – брусу смереки.

Перший Контракт на суму 141 960 Євро з розрахунку 169 Євро за 1 м. куб. Того ж дня уклали аналогічний Контракт на цю ж суму за цією ж ціною, але вже на загальну кількість 840 м. куб деревини.

Маючи намір в подальшому кинути Поляка, наш підприємець спочатку показав себе добропорядним та поставив продукцію на суму 1940,12 Євро. Проте решту коштів в сумі 1859,88 Євро після одержаних від Даріуша 3800 Євро присвоїв.

 За іншим укладеним Контрактом де громадянин Польщі надав 1832 Євро, українець взагалі не думав і по сьогодні не повертає ні коштів та не поставляє деревини.

 Цивільно – правові відносини?

 Після заяви про скоєння злочину, як писала Жовківська міліція, з якою Парадовскі до речі листується по сьогоднішній день (див. історія має властивість повторюватись), відносини між директором фірми «Древ – Дом» Даріушем Парадовскі та підприємцем Завадкою В.В. належать до цивільно – правових розгляд яких проводиться згідно цивільно судочинства.

До такого висновку Жовківські правоохоронці доходять неодноразово у своїх постановах про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 190 КК України (шахрайство).

При цьому підприємець у своїх поясненнях стверджує що, Контракт не виконаний у зв’язку з кризовим становищем та погодніми умовами в місцевості покупки продукції, кошти або продукцію надасть. Це ж вказується у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 6 червня 2009 року.

24 липня 2009 року винесена постанова про відмову в порушенні справи, у якій вже Завадка В.В. причин не виконання не пояснює. У серпні 2009 року звертається із заявою, вже про те, що його ліс, тобто деревину  чи то спалили чи то вкрали.

І лише після неодноразових скарг потерпілого 1 жовтня 2009 року виноситься постанова про порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства.

         Знаєте, що дивує - справу не закрили!  

    Є вирок – нема коштів!

 Лише 13 січня 2012 року вироком Жовківського районного суду Завадка В.В. засуджений за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України до покарання 850 грн штрафу. Вирок набрав законної сили. 

Український підприємець засуджений за те, що отримавши за Контрактом 04/2008 року від 15.08.2008 року 3800 Євро поставив продукцію покупцю на суму 1940, 12 Євро а решту коштів в сумі 1859,88 Євро шляхом шахрайства присвоїв.

Збитки завдані цим злочином в розмірі 1859,88 Євро потерпілий на разі стягує через Господарський суд.

Будучи повідомленим, не з’являючись на суд горе – підприємець наштовхує на  думку що навіть і при позитивному рішенні суду у нього в кінцевому результаті державні виконавці нічого не знайдуть.

 Цивільно – правові відносини?

Історія має властивість повторюватись.

 Разом з тим, Вироком не охоплюється того, що підприємець отримав від потерпілого гроші за Контрактом 03/2008 в сумі 1832 Євро, вказаних грошей не повернув товару не поставив.

Фактично Вироком Жовківського районного суду вже встановлена наявність шахрайства за Контрактом № 03/2008 від 15.08.2008 р. за яким потерпілим передано Завадці В.В. грошові кошти в сумі 1832,00 Євро, однак, даним Вироком Завадка В.В. засуджений за цим епізодом не був, так як це суперечило б вимогам Закону - ч.1  ст.275 КПК України, щодо розгляду справи в межах пред’явленого обвинувачення.    

Тому 01.03.2012 року потерпілий знову звернувся із заявою  про вчинення злочину але в вже в частині заволодіння шахрайським способом коштів в сумі 1832,00 Євро.

І незважаючи на наявність вироку, де засуджений за  заволодіння коштами в сумі 1832,00 Євро – правоохоронні органи знову стверджують про наявність цивільно – правових відносин.

Отож, на протязі 2012 року потерпілий змушений оскаржувати вже третю постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по епізоду із заволодінням коштами в розмірі 1832,00 Євро.

Історія має властивість повторюватись, чи не так!?

 Здавалося б, що не на таку вже й велику суму вирішив українець кинути Поляка.

Сума збитків орієнтовно 38 000 грн.

Тоді коли в Україні судяться за міліонні та міліарні кидки - ці 38 000 грн здаються «нічим».

Але як це «ніяка» сума в порівнянні з шахрайствами, рейдерськими захопленнями фабрик, т.і., впливає на імідж України!?

Здавалося б справою честі має бути крапка у вчиненні злочину стосовно іноземного громадянина. 

Проте ні.

 Не думаю, що після такого захисту правоохоронної системи іноземних громадян варто говорити про інвестиційну привабливість.

 Острик Сергій

«Правова Ліга» м. Червоноград