Тимошенко до Верховної Ради!

...

Поки Юлія Тимошенко сидить, вони «працюють».

Працюють депутатами, працюють міністрами.

Працюють саме тому, що сидять Ю.Тимошенко, сидить Ю.Луценко, сидять інші українські політв’язні, власне за яких і проголосували ми, виборці.

Але ж ми не голосували за те, над чим зараз працюють ті, хто прикриваючись ім’ям Тимошенко, Луценко та інших політв’язнів, пролізли на їхніх шиях до Верховної Ради України.

Вони працюють рука-об-руку, пліч-о-пліч, хоча ще вчора хто тільки не клявся, що вибори не відбудуться, якщо вибори не пройдуть по новому виборчому закону не лише з відкритими списками, а й навіть з відкликанням депутатів… Не відбудуться, якщо в них не візьмуть участь Ю.Тимошенко та Ю.Луценко… Потім хтось закликав до нового Майдану, до революції, до люстрації, хтось обіцяв здати мандати…

Але це було вчора, до виборів, а сьогодні всі працюють, працюють, працюють, і лише Тимошенко з Луценко сидять.

Ті хто клялися, клянуться знов.

І в чергове щось обіцяють.

І, схоже, знов все це виявиться черговою брехнею.

Бо знов у ВРУ працюють навіть «тушки», щодо яких нам клялися, та божилися що ноги їхньої не буде у надійно закритих партійних списках.

Бо знов під куполом цирку на Грушевського нам крутять ту саму програму, ті ж самі клоуни, під керівництвом тих самих імпресаріо.

І лише Тимошенко сидить...

А все ж могло бути абсолютно інакше, якби політичні сили в Україні дійсно працювали по пріоритетних напрямках, а не хапалися то за одне, то за інше, організовуючи набридлі всім передвиборчі шоу, чи навіть маски-шоу, або цілуючись в ясна з ситуаційними любими друзями, і все це замість проведення першочергових реальних політичних реформ.

Чому в Україні так нічого і не зроблено для реалізації пропорційно-рейтингової системи голосування з відкритими списками та прямим відкликанням депутатів?

Хіба в нас є хтось, хто не задекларував свою любов до відкритих списків та до відкликання депутан?

Хто і для чого так старанно попрацював, щоб про нашу українську систему «ПРЕС» не було чутно ані в наших «правдивих» «українських» ЗМІ, ані в парламенті?

Хоча ця виборча система розроблена саме в Україні громадським об’єднанням «Наша земля», а її опис оприлюднено у відкритому доступі ще у 2006 році.  

Хіба ми не попереджали про важливість впровадження системи «ПРЕС», і хіба останні вибори до ВРУ не підтвердили все те, про що ми казали, та писали на протязі цілої п’ятирічки, коли інші вішали виборцям локшину про те, яка ж чудова ця мажоритарна система, і особливо перемішана з закритими, непроникними для ворогів партійними списками, і яку нам спільно впарили, дружньо попрацювавши об’єднаними 355 голосами, і що цікаво, зробивши все це вже втретє за 20 років існування України… 

Щось не віриться, що можна без задньої думки тричі наступати на одні й ті ж самі граблі в 1998, 2002 і в 2012 роках.

Але до чого тут Тимошенко, про яку йдеться у назві статті?

А до того, що опинившись у ізоляції, Юлія Володимирівна в перших же листах з-за грат наголосила на тому, що Вона прихильниця саме відкритих списків.

Можливо ми, у ГО «Наша земля», і недостатньо енергійно проштовхували свою точку зору щодо важливості впровадження системи «ПРЕС», оскільки для того щоб з нею погодитися, Юлії Володимирівні прийшлося замінити Грушевського, на Качанівку, але, на жаль, маємо те, що маємо. 

То значить знову Україну відкинуто як мінімум на 5 років, коли перед новими виборами до ВРУ всі кому не лінь почнуть клястися у любові до єдиного джерела влади та обіцяти нам відкриті списки і навіть відкликання тушкованих депутан?

Можливо, все так і складеться, і Україна знов не отримає те, що вже давно впроваджено в багатьох інших країнах, де люди зрозуміли важливість голосування саме за відкритими списками, бо ми ж чудово розуміємо, що відкриті списки потрібні лише народу, а не партноменклатурі.

А можливо в Україні почнуть вішати чергову локшину про те, яка жахлива ця мажоритарка, і тому треба знов повернутися до закритих партійних списків.

І знов нас, довірливих, будуть зомбувати та промивати нам мізки всі ці проплачені політпатологічні оглядачі та аналітики, брехливі главнореди з їх кишеньковими журналоїдами, а наші партайгеноссе всіх кольорів та відтінків знов будуть божитися, що якщо вони отримають владу, то тоді нарешті подарують нам відкриті списки…

Спільна брехня - це головне гальмо, яке тримає Україну на одному й тому ж еволюційному щаблі вже 20 років.

І якщо не припинити брехати, то Україна так і залишиться світовою Окружною, де правлять бал лише повії та їхні сутенери.

Ми пропонуємо прискорити процес еволюційного розвитку громадянського суспільства в Україні, якщо, звичайно, Тимошенко прийме нашу пропозицію.

Це теж брехня, що один у полі не воїн. Справжній воїн навіть і один може зробити дуже багато.

Саме тому ми і пропонуємо використати найближчі вибори до ВРУ, які відбудуться на тих 5 округах, де призначено нові перевибори.

Пропонується, щоб в цих, найближчих виборах до ВРУ, взяла участь донька Юлії Володимирівни Тимошенко, Євгенія Тимошенко.

Євгенія Тимошенко не стане «тушкою», і особливо якщо вона отримає мандат народного депутата, незалежного від будь-якого політичного угрупування.

Євгенія Тимошенко, на відміну від родичів Януковича чи Топалова, не пішла по партійним чи псевдо-мажоритарним спискам, тому треба бути повним ідіотом, щоб закинути їй те, що вона використовує ім’я своєї матері.

І ставши депутатом, Євгенія Тимошенко отримає корисні можливості, які зможе ефективно використати для багатьох добрих справ, зокрема звільнення українських політв'язнів.

Хоча якщо Тимошенко саме в цій Верховній Раді, зробить все, що від неї залежить, щоб Україна нарешті отримала хоча б той закон про вибори, якого країна чекає вже 20 років, то лише цього одного буде досить, для того щоб всі, хто розуміє важливість прямої демократії, підтримали ці, хоч і складні, але надзвичайно важливі зусилля.

Що скажете, Євгеніє?

Що скажете, Юліє Володимирівно?