українські реалії
Сьогодні мама затащила мене до супермаркету. Як же я ненавиджу ці безцільні блукання в пошуках невідомо чого. Ладно, раз так сталося піду подивлюся книжки -сказала я мамі. Це єдиний відділ де я можу блукати годинами, перегортаючи сторінки відомих і невідомих авторів, ніби потрапляючи в той незнаний світ.
Чесно кажучи сьогодні я була в шоці, в здивуванні, не знаю як сказати!!! На полицях була суцільне дешеве чтиво для домогосподарок, як я його називаю. Купа розкручених авторів, і то в більшості випадків, завдяки тому, що за їхнім романом екранізували фільм. Останнім часом взагалі диіуюсь цьому6 тільки на екран вийде якийсь фільм люди починають читати цю книгу, а не навпаки. Ой!щось мене занесло не в той бік. так про що це я. Згадала!!!! Ці ж книжки абудуться наступного дня після їх пррочитаня. навіщо взагалі читати цей непотріб?
Йду далі і помічаю, що на полицях немає жодної книги українського автора. Як таке можливо? І ось нарешті на очі потрапляє Люко Дашвар - і то певно тому, що сьогодні вона дуже модна і розкручена. принаймні щось - подумала я. Йду далі, підіймаю очі до гори і бачу на самісінькій останній полиці Кобзар Шевченка. не скажу, що я в захваті від траса григоровича, але серце защемило, коли я побачила де знаходиться ця книга. В самому непристойному мсці. Говорити про те, що ні Франка, ні Лесі Українки, ні Ліни Костенко не було на жодних з полиць, казати зайве.
Якось сумно стало з цього приводу.
А, що думаєте Ви з цього приводу? Може я помиляюся?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.