Ми забуваємо шанувати найвирішальніші події нашої історії

Напевно кожен громадянин нашої країни знає про те, що святкується дев’ятого травня, не забуває про дату надання нашій країні незалежності, пам’ятає про день створення нашої конституції. Це, безперечно

Напевно кожен громадянин нашої країни знає про те, що святкується дев’ятого травня, не забуває про дату надання нашій країні незалежності, пам’ятає про день створення нашої конституції. Це, безперечно, дати, які на сьогодні мають великий вплив на розвиток історії держави та народу в цілому.Але мені здається, що у нашій історії є ще одна дата, яка заслуговує на увагу.

Це день початку Національно-Визвольної війни, адже це подія, яка поклала людей боротися за незалежність та свободу нашого суспільства. Очолив народне повстання чигиринський сотник Богдан (Зіновій) Хмельницьким, що на собі відчув сваволю польської шляхти й труднощі безправного становища. He знайшовши справедливості, він із невеликим загоном однодумців виїхав па Січ, де в січні 1648 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького. Ставши гетьманом, Б. Хмельницький у своїх універсалах закликав народ до повстання. Таким наслідкам послугували соціальна, релігійна та політичні причини. У всіх цих проблемах відчувався суттєвий гніт зі сторони Польщі та Московщини. Наприклад, Козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, змушували платити податки. За будь-яку непокору козаків кидали до в'язниць, де їх катували. Більш того - багатьох з них перетворювали на кріпаків.І це ще не повний список того, чому 21 січня 1648 року Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорізьких козаків, напав на польську залогу на острові Базавлук і знищив її. Саме цим днем датується початок Національно-Визвольної війни.

Хотілось би нагадати про низку суттєво важливих договорів, які були підписані за ці 10 років:

1)   – Зборівська угода (серпень 1649 р.). Його зміст фактично означав, що польський уряд вперше визнав автономію (самоврядування) української козацької держави в межах Речі Посполитої на території трьох воєводств - Київського, Брацлавського і Чернігівського.

2)   – Березневі статті (березень 1654 р.). Ці «Статті» встановлювали:

• підтвердження прав, привілеїв та вільностей Війська Запорозького, української шляхти та міщан;

• укладення реєстру у 60 тис. осіб;

• збереження місцевої адміністрації та збирання нею податків, які повинні були надходити до царської казни під контролем московських урядовців;

• обрання Військом Запорозьким гетьмана;

• право гетьмана зноситися з іноземними державами за умови повідомлення царя та заборону зносин з Річчю Посполитою та Туреччиною без царського дозволу;

• боротьбу Московської держави проти Речі Посполитої та татар;

• збереження прав київського митрополита.

Отже, ми повинні пам’ятати про такі значущі події, як Національно-Визвольна війна. Я вважаю, що було б добре щоб ми не тільки про це пам’ятали, але й віддавали відповідну честь на згадку про цей день та її великих героїв, тому що саме ця подія є не менш значущою аніж, наприклад, День Конституції.