Соціальна мережа Фейсбук все частіше нагадує мені… супермаркет. А сторінки користувачів – вітрини магазинів. У когось бутік, хтось продає валізи чи коштовності, решта бавиться котиками та няшечками..
Хтось виставляє продукти харчування, інший заповнює вітрину
туристичними краєвидами. Подекуди трапляються книгарні, але їх дуже мало. Магазинів
більше. Соціальне інтернет споживацтво заповнило віртуальний простір...
Усі себе продають, рекламують щосили. Точніше – свій розум, ерудицію,
культуру. Мережуючи це гумором чи злою сатирою, репліками чи коментарями у
стилі «сам ти дурень». З цього, звісно, є очевидна користь: люди вилізають зі
своїх черепашок, пробують презентувати себе світу.
А ще новація: ледь не усі стали журналістами. Завести блог та дописувати
туди різну маячню – справа честі кожного, хто принаймні навчився хоч трішки
гуглити. Близькість зірок затьмарює розум: наявність «френдів» серед політиків
та різних "селебретіз" просто змушує писак друкувати мурню на їх сторінках,
коментувати будь-що і будь-як. Вищий пілотаж: затролити когось з відомих,
зробити скріншот - та потім просувати своє "геройство" серед інших користувачів.
Ще рік тому я вишукував без особливих труднощів цікаву інформацію на
сторінках Фейсбука у своїй френдострічці. Сьогодні – серед сотень дописів око
та мозок зачеплює хіба що один-два. Фейсбук вмер...
Найбільш дратує те, що політика у всій красі заполонила згадану соціальну
мережу ледь не по самі вінця. Прокоментувати якусь політичну подію, чи курйозний
випадок з якимось політиком – мусово, адже це роблять усі. Політичні
опитування, аккаунти та офіційні сторінки політичного бомонду, постійні крики
та заклики – в печінках сидять всі ці віртуальні битви. І нема на то ради…
Але наркотик на те й наркотик, щоб його хотілось ще і ще. І тому знову
тиснеш іконку, знову відповідаєш на коментарі, знову щось постиш, і знову щось
шукаєш. Навіть у цьому смітнику варто порпатись, щоб знайти щось цінне.
А найцінніше
там – Люди, нові контакти. Яких небагато, але серед сотень і тисяч віртуальних «френдів»
знаходяться справжні. Вони, як справжні перлини, змушують тебе поринути у
самісіньку глибину, ризикнути, заплатити дорого - своїм часом. Але та ціна – справедлива.
Фейсбук
вмер. Нехай живе Фейсбук!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.