Нахабство безпринципного

Про надміру закоханого у владу

12-го лютого, в київському готелі «Експрес» відбулась малоцікава і геть непомітна для суспільного життя Києва зокрема, а тим паче України в цілому подія. Колишній (ще за часів СССР) перший секретар Подільського райкому КПСС Іван Салій, вже не вперше спробував нагадати загалові про свою нікчемну персону. В поданих в мережі Інтернет анонсах, дійство нарекли «Медіа - конференцією на тему: Вибори мера Києва: очікування киян та прогнози кандидатів». Показовим є факт того, що організатор облюбував заокеанський термін «мер», й гидує звичним й передбаченим офіційною термінологією «міський голова». Ну що ж, нехай галаслива, проте в дійсності нещира любов до рідної мови залишиться на його (звичайно, в разі її наявності) совісті. Оскільки, (як доречі і передбачали працівники його штабу), подані анонси про подію не викликали в журналістів жодного зацікавлення (та і самих кандидатів також), масовість в конференц-залі створювали молоді особи віком до 30-ти років. Майже всі вони мирно куняли в часі виступів лише двох кандидатів на здобуття крісла київського голови: Андрія Іллєнка (ВО «Свобода») та Василя Горбаля (ПР). Не зацікавили їх прогнози й очільника створеного з ініціативи Національно-Демократичного Інституту США й фінансованого Держдепартаментом цієї ж країни «Комітету виборців» Олександра Черненка та інших, геть не іменитих «політологів». З’ява ж біля мікрофону Івана Салія змусила прокинутись дрімаючий люд, й впродовж останніх 25-ти хвилин «медіа - конференції» кілька разів переривати доповідача рідкими й геть не гучними оплес

Нехай непритаманна особі поважного віку поведінка Івана Салія залишиться на його совісті. Людині, котра впродовж останніх 25-ти років вела життя безрідного й безпринципного перекотиполя, варто було б зупинитися, тверезо проаналізувати свій життєвий шлях й покаятись. Безпринципність і пристосуванство завжди і в усих викликали осуд. Певно зрозумівши лицемірство й театральність організатора, депутат Андрій Іллєнко навіть не чекаючи офіційного закінчення залишив залу в якій відбувався дешевий вертеп.

Результати минулорічних виборів до Верховної Ради засвідчили факт невіри киянами “фаховим управлінцям”. Переконуючи в “глибокому знанні” якихось бюрократичних тонкощів, Салій зухвало ігнорує чесноту моралі. Вже не вперше нагадую йому, що служіння чужинцям в часи поневолення є актом зради. Прикро, що зруйнована гріхом егоїстичного себелюбства душа, так і не прагне знайти шлях до дієвого покаяння.

Запроданцю, покайся!

                                                                                                                                                          Олесь Вахній