Жити чи вмерти? Жека Лондон був журналюгою кокетним чи ви вірите журналюгам?
24 березня 2013, 20:41
Власник сторінки
Цар, ватажок народів
амлєт. Як остопиздило купатися мені. Чи може іскупатися? Купатись чи не купатись? Блядські ці питання зайобують. То може, не вагаясь, спустити враз штани та батерфляєм хуярити, аж поки за буями в оча
- Ти був правий, старий шкарбан, безумовно правий, - бурмотів подорожній, звертаючись до старого з Сулфур-Крику.
Потім він поринув у такий солодкий і заспокійливий сон, якого не знавав за все своє життя. Собака сиділа проти нього і чекала. Короткий день згасав у довгих, повільних сутінках. Багаття не передбачалося, і, крім того, досвід підказував собаці, що не буває так, щоб людина сиділа на снігу і не розводила вогню. Коли сутінки зачавкли, туга по вогню пересилила страх, і вона неспокійно засовалася, піднімаючи і переставляючи передні лапи, потім, тихенько повискуючи, притиснула вуха в очікуванні сердитого слова. Але людина мовчала. Трохи згодом собака заскиглила голосніше. Потім підповзла ближче до людини й зачула запах смерті. Собака позадкувала від нього, шерсть у неї стала дибки. Вона ще сповільнила крок, протяжно виючи під яскравими зірками, які перекидалися і пританцьовували в морозяному небі. Потім повернулася і швидко побігла в бік знайомого табору, де були інші подавці корму і вогню. (с) Жека Лондон "Ватра"
===
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.