ВАВІЛОНСЬКА АМЕРИКАНСЬКА ВЕЖА

Америка – земля обітована для тих, хто не зміг знайти себе у власній країні. Проте США – це суверена незалежна держава. Це їх власна справа, як жити і що робити у своїй країні. Але ж Америка не обмежується лише вирішенням внутрішніх справ, набагато більше вона приділяє увагу міжнародним питанням. Сьогодні США найактивніший гравець на зовнішньополітичному та зовнішньоекономічному просторі. В принципі це нормально, якщо такі дії не створюють проблем для всіх інших. Нажаль, завдяки найвпливовішому уряду у світі, така проблема все ж таки існує.

Глобальна американська ідеологія робить все для тихого безболісного процесу деградації цілих народів. Під всеохоплюючим світовим впливом ВЕЛИКОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ДЕРЖАВИ насаджується нам та іншим країнам, керівники яких нездатні захистити своїх співвітчизників від промивання мізків, псевдоліберальні ідеї, подвійні демократичні стандарти та спотворена культура, яку насправді і культурою назвати не можна.

Все, що створювалось протягом століть, руйнується за досить короткий період, завдяки інформаційній зброї, яка вдало використовується американськими глобалістами.

Держави, які мали свою історію, культуру, свій порядок, а також чітку та ефективну владу опинились на краю прірви, і тепер повільно доживають кінця.

Якщо замислитись, то можна побачити, що практично в усі сфери людської життєдіяльності проникло глобалістське зло.

Агенти глобальної ідеї промивають мозок в основному тим, система цінностей кого ще формується.

Молоді постійно говорять про «якісні» американську та європейську системи освіти, про вузьку спеціалізацію, про більш прозорі умови прийому на навчання та справедливу систему оцінок.

Проте самі американці завжди цінували наших спеціалістів, принаймні донедавна, коли ми могли ще пишатись такими. Оцінок у західної системи немає в принципі – є незрозумілі бали, підрахунок яких дуже зручний для маніпуляцій. Так звані спеціалісти тепер не пристосовані до життя, вони знають конкретно тільки певну галузь, та й не досить досконало, оскільки вони вже не мають колишньої підготовки. А щодо прозорості умов навчання – взагалі просто смішно говорити. Рівень корупції в Україні, який виріс в десятки разів одночасно з приходом їх «демократії», аж ніяк не сприяє реальному розвитку освіти.

Насправді ж, така система найближчим часом буде породжувати самих недоумків.

Про культуру окрема розмова – пісні, композиції (язик не повертається їх так називати), гумор, художні твори не заслуговують, ані щоб їх дивились та слухали, ані взагалі на існування.

Сучасна модернова скульптура спокійно може бути представлена у вигляді купки лайна, що вправно викладена на підставці (наприклад, знаменита «інсталяція» чиказького скульптора Jerzy S. Kenar, під назвою «Shit Fountain»), чи зібране на вулиці сміття, склеєне в одну малопривабливу масу. Картина сьогодення не потребує жодних вмінь. Більше не потрібно вчитись малювати в різних школах та у різних митців.

Тепер кожен, хто бажає прославитись, може вимазати багнюкою полотно (а можна папір, картон, газету, взагалі – тепер можна все!) і виставитись в галереї, сотні відвідувачів якої будуть у захваті від нових ідей «художника». Дійшло вже до такого маразму, коли деякі індивідууми своїми дітородними органами створюють «шедевр», після чого за скажені гроші продають його таким же розумово відсталим збоченцям. Художник з Австралії Тім Петч, який саме таким способом творить, започаткував навіть новий вид живопису «пеніс-арт».

Про музику взагалі годі говорити – клубна, Rap, R&B, Pop і ще багато жанрів, які перешкоджають розвитку справжнього музичного мистецтва. Класика, інструментальна віртуозна майстерність вже не мають такої кількості шанувальників. Музику, яка надихає на творення, на позитив, яку для того щоб зіграти, треба вміти досконально володіти інструментом і залишити позаду не один десяток років навчання, слухає тепер невеличка група людей, яку доцільніше було б назвати ізгоями.

Більшість, особливо молодь, яка практично не виховувалась батьками, школою, і не здатна аналізувати (безперечно це не їх провина) звикла до беззмістовної, немелодійної, цинічної музики з повною відсутністю структури композиції, голосу чи інструментів. Сучасна пісня з примітивною мелодією, на рівні розвитку 5-ти річної дитини, складається як правило з ударних та комп’ютерних звуків, що в свою чергу налаштовують мозок на монотонний, позбавлений розумової діяльності стан, та спрямована на відповідне зомбування людей.

Пісні Lady Gaga, Beyoncé та інших поп-дів характерні особливими спецефектами, різкою зміною тактів та неприродними звуками, що швидше нагадують тваринницькі. Не вдаючись у висновки експертів у цій галузі, можна досить впевнено сказати, що така музика носить характер залежно утворюючої та інтелектуально руйнівної. Мільйони молодиків у плеєрах у громадському транспорті, на дискотеках у клубах, вдома за комп’ютером слухають сучасні розумово-деструктивні аудіотвори, нав’язані нам ВЕЛИКОЮ АМЕРИКАНСЬКОЮ КУЛЬТУРОЮ.

Тисячі недолугих телевізійних шоу і серіалів рясніють на блакитних екранах у кожному домі. Людей підсадили на них, як на наркотики. Мільйони українців переживають за долю чергового безголосого розумово-відсталого ТАЛАНТУ.

Кінотеатри займають окрему нішу в житті сучасного українця. Сотні підлітків ходять на безглузді вульгарні американські фільми, де сповідуються секс, вбивства, алкоголь, «тусня», одним словом цілковитий «позитив». Найкращий спосіб виховання! Інший сюжет – це примітивна історія кохання, інколи нетрадиційного, з відвертими зрадами та психологічними стражданнями.

Але вершиною цього є маразматичні мультфільми, які зараз дивляться навіть дорослі – про зеленого велетня-потвору чи ведмедя-каратиста. Найгірше, що все це супроводжується нецензурною лексикою, лицемірним ставленням героїв один до одного та тупими жартами.

І нарешті, щодо самої культури спілкування, взаємовідносин і виховання. Її знищили під корінь. Найелементарніших проявів поваги до старших, до батьків не існує. Злість та агресія практично заповнили дитячий мозок. Змалку закладається філософія – все отримати і нічого не зробити взамін. Причому отримати потрібно як правило з використанням обману. Адже заробляти зараз не модно. Людей з кримінальним минулим популяризують у кіно дедалі більше. Повія – вже і не така погана професія. Можна лаятися, пити як свиня алкогольні напої, плювати навколо себе у будь-якому людному місці. За честь вважається зробити щось заборонене і безглузде, причому більше безглузде. На жаль, мозок на щось корисніше не здатен.

Прикро, що молодь нерідко витрачає свій вільний час на абсолютно непродуктивні заняття: соціальні мережі, так звані тусовки, клуби тощо. До речі, від соціальних мереж практичного зла набагато більше, ніж від будь-чого іншого, починаючи від Інтернет залежності і непристосованості до живого спілкування, і закінчуючи втратою зв’язку з реальним світом і повною деградацією. Адже рівень взаємозв’язку у Інтернет мережі залишає бажати кращого – безграмотне спілкування, відсутність мети конкретної розмови і найстрашніше – тематика діалогів, яка як правило поєднує крайню форму нарцисизму та нововведену термінологію, що базується на темах сексу, насильства і їх взаємодії.

Ще одна цікава тема – секс. І правда, те, що природно та ще й відносно заборонено завжди викликає інтерес. А особливо для тих, хто не звик багато думати і вдаватись у моральний аспект життєвих процесів. По телевізору, по радіо, в Інтернеті – взагалі Клондайк сексу. Дивись, скільки хочу, та ще й з усією палітрою можливих збочень. І нібито нічого поганого. Проте пізніше замість традиційної сім’ї, яка б мала ростити і виховувати дітей, з’являються свінгери, які живуть як сусіди і суто для власного задоволення. Замість гетеросексуальних відносин, де чоловік здатен не тільки захистити свою сім’ю, але й полагодити щось, є дві блискучовдягнених особи чоловікоподібної статі, які «живуть без комплексів», і окрім помади та Ай-фону в руках більше нічого не тримали.

А після сумнівних сексуальних розваг з наркотиками та напідпитку, замість дітей отримуємо СНІД. Після чого створюємо безліч безглуздих акцій на підтримку ВІЛ-інфікованих та сотні державних програм на їх лікування. А це вже дійсно проблема, не кажучи про фінансову сторону питання.

Зараз рівень інтелектуальної продуктивності у населення будь-якої європейської країни, куди ми так рвемось за їхніми пряниками у вигляді спотвореної культури і знівеченого здорового глузду, рівний нулю. Реально значимих подій, які б дійсно приносили користь суспільству, в Європі нема. Не потрібно вважати суспільно корисним їхні лобістські провокації псевдодемократичної спрямованості. Відкриттів у науці, окрім чергової примітивної заяви міфічних вчених британського університету, теж немає. Проте так званих культурних подій хоч відбавляй. То конкурс серед позбавлених клепки режисерів і акторів-геїв, які борються за свою особливу кіноіндустрію, то тижні скаженої моди, протягом якого десятки охлялих пісних моделей з курятниками на голові демонструють одяг, що нагадує швидше вкрадене у безпритульних дрантя.

Це стосується не тільки «Священної Європейської Імперії». Танцюючий в акваріумі південнокорейський дід мороз з сардинами безперечно набагато цікавіше. Сьогодні суспільство, і наше не вийняток, дуже полюбляє будь-які прояви агресії, скривдження, насильства. Телевізійні передачі тепер як не як «пізнавальні». Щодня чуєш, як батько застрелив свою дочку, яку перед тим зґвалтував їх сусід, або ж як собаки загризли маленьку дівчинку, а потім бомжі з’їли тих собак, і врешті решт всі померли. Але найулюбленіша тема – це скандал, причому за участі зірок, або пересічних громадян, але вже на підставі міжособистісних стосунків. Головне – чим гірше і підступніше –тим краще.



Мимоволі згадується відома римська мудрість: "…народ хоче хліба та видовищ…"



Найбільше дивують бездумні маразматичні акції – флеш-моби (як їх зараз модно називати), коли сотні ідіотів голими бігають по вулицям намагаючись – ви вдумайтесь – допомогти, наприклад, врятувати від голоду вимираючих пінгвінів на півночі. «Гідне заняття» для сорокарічних працівників банків та державних установ. І питання навіть не в тому, що таким чином вони нікому не допоможуть, і не в тому, що це ганьба на весь світ. На жаль, тепер це вже далеко не ганьба, а навпаки вчинок, що заслуговує на повагу. Як же підмінили критерії, за якими визначалось слово «повага»? Дедалі частіше зустрічається слово «респект». Головне, що його використовують представники закордонних цивілізацій, на яких нам треба обов’язково усім рівнятись.

Цивілізаційні процеси у тому форматі, який зараз нав’язується, спрямовані на повне знищення людини як розумної істоти.

Жінки не будуть вміти не те, що гудзик пришити, а навіть їсти приготувати. Здавалось би, що може бути простіше? Чоловіки ж, яких після цього і чоловіками назвати не можна, не зможуть відремонтувати у своєму ж домі елементарну розетку. Розмова двох молодих людей, які цілком серйозно заявили, що для того, щоб під’єднати пральну машинку до сифону, потрібно отримати вищу технічну освіту, мене просто шокувала.

Заради справедливості треба відзначити, що для того, щоб такої глибокої деградації населення були створені і економічні причини.

Наприклад, будь-яка побутова техніка ускладнюється у своїй конструкції і роботі настільки, що людина так просто її вже дійсно не відремонтує. І питання не тільки у вміннях, а й в деталях.

Деякі системи навмисно продаються разом, або взагалі запаяні, щоб ви їх навіть не розбирали. А вам і не вдасться. Тільки гірше зробите. Навіщо, спитаєте ви? Знову ж таки бізнес інтерес – скільки можна заробити на послугах сервісних спеціалістів?! Деталі навмисно робляться поганої якості, щоб ви їх частіше купляли.

Причому в користуванні час від часу той чи інший апарат стає простіший. Автомобіль тепер безгучно їздить, мікрохвильова піч сама робить хліб, комп’ютер замовляє в Інтернет магазині продукти. Що ж у цьому поганого?

Все прекрасно, за вийнятком того, що людина день у день втрачає набуті сотнями років навики і практичні знання, які потрібні для виживання і подальшого пристосування.

Проте вміння виживати і пристосовуватись, окрім війни, може знадобитись куди в більш мирних умовах. Наприклад, коли просто відімкнуть електроенергію, чи зламають програму, яка керувала роботою тисячі конвеєрів і автоматизованих машин. Життя просто зупиниться, причому зупиниться конкретно для окремої групи людей, на яку потрібно здійснити той чи інший вплив. А поки всіх нас підсаджують на новітні технології, життя здається невимушеним і прекрасним.

Нормальні професії знищені взагалі. У порівнянні з не таким далеким минулим зараз практично немає навчальних закладів, що забезпечують професійно-технічну освіту. Велика рідкість знайти хорошого спеціаліста: сантехніка, слюсаря, електрика, фрезерувальника, тощо. Навчально-професійну сферу заполонив «офісний планктон». Як правило таку категорію працівників представляють люди, які окрім роботи за комп’ютером та перекладання папірців більше нічого не вміють. Шкода, що і не хочуть. Авторитет робочих спеціальностей впав так низько, що тепер абсолютно не престижно працювати біля станка чи зі зварювальним апаратом. Біла сорочка, червона краватка і найголовніше бейджик з іменем – сучасний тип «нормального» чоловіка. Молоді ж красиві дівчата, на жаль, теж тільки молоді і тільки красиві. Після першого ж діалогу, стає зрозуміло, яких «висококваліфікованих» співробітниць беруть тепер на роботу. Доходить до того, що касир у банку не може провести елементарні підрахунки у голові. А зараз і не потрібно, адже є калькулятор та комп’ютер.

Усе це найчастіше поєднується із періодичним промиванням мозку на різноманітних тренінгах. Довелося побувати на одному із таких. Це справжнісіньке пекло, з точки зору будь-якої думаючої людини. Деякі мої знайомі, що відвідали таке диво потім ще довго згадували, як десятки дорослих людей граються у дивні нездорові ігри, протягом якої молода безграмотна дівчина з приклеєною типовою американською посмішкою говорить про елементарні речі, знання яких не потребує додаткових начальних процесів і глибокого аналізу. Це те саме, коли вам будуть розповідати скільки етапів відбувається у процесі випорожнення людини, яке ваше ставлення до цього, що ви відчуваєте на конкретній стадії (зараз мова іде не про лікувальний аспект такого аналізу) і як ви можете вдосконалити результативність такої діяльності. Не хотілось би перебільшувати, але часто доходить до маразму.

Люди думають, що вони займаються дійсно корисною і дуже веселою справою, а в той же час вони непомітно перетворюються в неандертальців, які не будуть здатні аналізувати, читати і що найстрашніше, у разі чого, не будуть абсолютно пристосовані до життя.

Глобалізм руйнує національні культури, мови, традиції заради всезагальної ідеї створити єдиний простір. Питання в тому, що культура, як система морально-історичних цінностей певної нації загрожує подальшому розвитку глобалізму. Культура змушує замислитись, діяти відповідно до правил, відповідати за свої вчинки, відчувати відповідальність самому, розвиватись відповідно до сформованих у конкретній державі традицій, які вистраждані і випробувані віками. Причому слово «розвиватись» тут означає саме те, що означає, а не гратись у психологічні ігри іменовані тренінгами чи проходити недороблені тести.

Культура по справжньому відрізняє тварину від людини. Проте героям цивілізації не вигідно насаджувати такі типи культур. У цьому контексті культура роз’єднує людей, сприяє диференціації, причому як у внутрішньому розумінні між своїми ж представниками (хтось більш начитаний, а інший – талант серед фінансових аналітиків) так і між різними народами.

Натомість відсутність культури, а саме тваринницький інстинкт, бажання отримати все і одразу, діяти «БЕЗ КОМПЛЕКСІВ», як нам постійно пропонують, навпаки зближує та об’єднує. Проте об’єднує заради чого?

В кінцевому рахунку лише для того, щоб легше було керувати здеградованими масами.

Звертаючись до найвищого почуття, що залишилось у людей – до релігії, можна було б заручитись непоганою підтримкою та аргументацією щодо небезпеки глобалізму. Варто хоча б перелічити всі гріхи, які американською державою подаються у вигляді демократичних цінностей. Проте, щоб зайвий раз не спекулювати на цій темі, достатньо лише згадати Книгу Буття, главу 11, у якій йдеться про Вавилонську вежу. Люди, у яких була загальна нав’язлива маніакальна мета, у сукупності зі сприяючими у цьому спільна мова та традиції, пішли проти Бога. І закінчилось все далеко не найкраще. Безперечно це моє особисте трактування цієї історії, але підстави замислитись є.

І це все не було б так сумно, якби не економічна складова. Глобалістька економіка передбачає створення єдиного центру прийняття рішень і єдину систему впливу і тиску на держави світу. Вже зараз МВФ дозволяє собі явно незаконні дії стосовно європейських країн, заганяючи у зовнішні борги і залякуючи економічними санкціями. Не за горами – тотальний контроль за економіками усіх інших держав. 

Глобальний ринок передбачає вільний перерозподіл усіх світових ресурсів, у тому числі закріплених за державами територій. Тобто такий собі повільний рейдерський план по захопленню світового багатства. В США, в принципі, так як і в будь-якої іншої впливової країни: Великобританії, Китаю, Росії – в основному геополітичний інтерес. Алгоритм дій американського уряду у процесі вторгнення у будь-яку близькосхідну країну завжди один: з’являється невідомо звідки так звана «опозиція», яка складається на 85-90% з іноземних найманих бойовиків (фінансована як правило теж Америкою), і у ході боїв розправляється з керманичем країни, який, найчастіше, або безслідно зникає, або жорстоко вбивається. Фініта ля комедія! Досить гідно для «демократичної» опозиції!

А після цього, тимчасовий уряд новоствореної держави починає успішно співпрацювати з США, причому що в жодній з цих країн і досі не наведений порядок. Постійні сутички, повстання, іде тихоплинна громадянська війна – тримайте результат!



Машину насадження глобалізації і в Україні теж запущено. Від неї страждають фінансова і банківська сфери. В Україні долар – популярніший за національну валюту. Просто американської валюти забагато в Україні, чи в самий раз для того, щоб разом з іншими країнами потурбуватись про стабільність американської фінансової системи. А можливо, взагалі настав час відмовитись від гривні?

Найвище досягнення американських глобалістів – це банк. Проте не той, що існував років сто назад, коли науково-технічний прогрес не дозволяв розігнатись у обороті великих коштів, а саме сучасний. Сучасний банк – це віртуальна реальність, яка не залежить від території, видів виробництва, від зайнятості населення. Головне, щоб у людей були гроші, а маніпуляції, завдяки яким кошти потраплять у руки банківських махінаторів, завжди знайдуться.

Більш того, ситуація ускладнюється тим, що готівки у банку немає взагалі. Все більше операцій здійснюється безготівковим шляхом. Всі гроші на картці, яку за бажанням можна не тільки коли завгодно заблокувати, але й дізнатись про рух ваших коштів і відповідно ваших дій. До речі, протягом перебування коштів на рахунку на ваших грошах ще і й заробляють. З вами чомусь не діляться, але знімають з вас комісію за обслуговування рахунку. Розібратись – це чистої води афера, а як все гарно виглядає.

Та і це не біда, на черзі – біометричні паспорти. За умови масового процесу видачі таких – це стане справжнісінькою еволюцією стеження і контролю за людьми (в перспективі робо-істотами, напівтваринами, але однозначно не людьми).

Насадження банківської системи населенню відбувається з неймовірною швидкістю. День в день мусується тема про відкриття депозитів, отримання процентів, грошових переказів. І якщо об’єктивно кажучи, такі транзакції бувають інколи дійсно необхідними, то про нав’язування кредиту говорити дійсно потрібно.

Спочатку людям вбивається в голову, що можна ВСЕ і ОДРАЗУ, а потім пропонується вигідна угода. Але підписуючи договір, людина не хоче думати, що насправді заганяє себе в кабалу, з якої не завжди вдається вибратись.

Рабство полягає не тільки в тому, що гроші доведеться повертати з відсотками (це ще півбіди), не тому що товар у кредит коштує насправді набагато дорожче, якщо підсумувати усі разом виплати (це особиста справа кожної людини), а й тому що людина почуваючи себе КОРОЛЕМ, який може дозволити собі усе на світі, забуває про реальний стан речей. Такий клієнт більше не вміє рахувати гроші, не вміє заробляти і аж ніяк не захищений від будь-яких маніпуляцій, пов’язаних зі зміною процентних ставок, інфляційних процесів і втрати предмету жадання в будь-який момент, оскільки юридично право власності відсутнє.

Все іде до того, що гроші зникнуть як такі. Вже зараз продається і купляється повітря. Люди відірвані від виробництва. Люди не отримують товар у результаті особистого виробництва. Тепер його неможливо безпосередньо виготовити або отримати, причому як інтелектуально – за відсутності певних навичок та вмінь, які були у наших пращурів, так і фізично нас позбавляють можливості придбати товар на ринку, у магазині, у бабусі в селі. В селі взагалі майже нічого нема. І самого села, яке б давало роботу, врожай – теж не існує.

Сільське господарство майже знищене, але є окремі 2 – 3 великі компанії (монополісти, що поділили між собою сфери впливу). Інші ж продукти завозяться з закордону. Як же збідніла наша Україна, що вже потрібно імпортувати гречку і цукор?

Кількість Інтернет магазинів збільшується з кожним днем. Нібито нічого поганого. Це звільняє потенційних покупців від необхідності вештатись по місту і спрощує підприємцям життя, принаймні на стадії економії приміщень для продажу чи складів.

Але що ми бачимо у перспективі? По-перше, вже зараз людей позбавлено можливості придбати товар у магазині. Той самий товар, який часом так потрібен людям похилого віку, які не користуються Інтернетом, або вибагливим громадянам, які не довіряють абстрактній картинці на веб-сайті і надають перевагу особистому огляду всіх предметів купівлі-продажу перед безпосереднім придбанням. По-друге, ймовірність недобросовісності продавця в рази більша за умов придбання в Інтернет магазині.

Продовольча група товарів зазнала найстрашнішого впливу, оскільки їх сфера розповсюдження направлена на кожного з нас, а отже, найкращий спосіб для зростання економічної влади. Причому, доки населення кормлять генно-модифікованими продуктами, самі ж багатії мають окремі сільські екологічно-чисті господарства, продукція яких постачається виключно їм.

Окрім цього, для зменшення рівня обізнаності населення про їжу, яку їм щодня пропонують, використовуються найрізноманітніші заходи: від чергової реклами чіпсів, сухариків та пива до фізичної ліквідації перешкоди. Ті, хто намагаються казати правду населенню мають звичку безслідно зникати. Це стосується як журналістів так і науковців (не виключено, що і ця стаття довго не протягне!). Останнім прикладом може виступити хоча б той самий Арпад Пуштаі – відомий британський вчений, який неодноразово публікував результати досліджень щодо високої небезпеки від вживання ГМО. Отримавши досить непогану підтримку інших впливових вчених, він став представляти перешкоду для американських глобалістів, в результаті чого був звільнений. Йому було заборонено розповідати про свої дослідження та спілкуватись із своїми колегами. Та ж сама доля спіткала і вчену Мэй Ван Хо, яка підтримала свого колегу та заявила, що генетична модификація може привести до абсолютно неконтрольованих наслідків. ВТО та ООН, організації які відверто виступали лобі ГМО, зробили все для того, щоб ця інформація не зазнавала більш широкого розповсюдження серед мас. Питання в тому, яку мету переслідували вони: сприяти зароблянню коштів світовим виробникам таких продуктів або ж скалічити і знищити якомога більше людей для уникнення перенаселення планети. Другий варіант носить принаймні менш корисливий мотив.

У світовому масштабі за досить невеликий період часу (треба віддати належне хлопцям-глобалістам) створено абсолютно нову систему накопичення і перерозподілу коштів між олігархічними кланами.

Там, де потрібен монополіст, наприклад, у галузі державного регулювання, можновладцями створюється конкурентне середовище у вигляді суцільної плутанини і відвертого безладу, який вигідний окремим представникам великого капіталу. Використовуючи «прозору» процедуру тендеру можливо протягнути будь-яке підприємство для надання послуг тій чи іншій державній установі, після чого спокійно складати собі у кишеню бюджетні кошти.

Проте там, де потрібна конкуренція, а саме незалежна індустріально-промислова система кожної окремо взятої держави, активно лобіюється імпорт з конкретної країни виробника-монополіста. Це ж більш прибутково, ніж підвищити ввізне мито на цей вид товару і тим самим підтримати вітчизняного виробника.

Але після будь-якої здорової критики дій влади, обов’язково знайдеться компетентний спеціаліст, який пояснить, що не все так просто, і вищевказане трактування вирішення цієї проблематики потребує більш глибокого аналізу на державному рівні.

Що ж це за спеціалісти такі безграмотні і чиновники такі пасивні, що ніяк не знайдуть спосіб покращити ситуацію на внутрішньому ринку?! Можливо їм просто не вигідно?