4 квітня 2013 р. у информагенції "RegioNews" відбулася прес-конференція громадських експертів на тему «Рівень толерантності в українському суспільстві. Політичні фактори».
4 квітня 2013 р. у информагенції "RegioNews" відбулася прес-конференція громадських експертів на тему «Рівень толерантності в українському суспільстві. Політичні фактори». Фахівці з питань недискримінації та прав людини презентували результати комплексного дослідження стану толерантності в Україні, яке відбувалося в межах східноєвропейського проекту Міжнародної мережі протидії ксенофобії та політичному екстремізму.
Проект виконувався Студією комунікацій "PolitLab" шляхом опитування експертів, аналізу публікацій в пресі (контент-аналіз), проведення 5 фокус-груп (Миколаївська, Харківська, Тернопільська, Запорізька області, м. Київ) протягом вересня 2012 по березень 2013 рр..
До останнього періоду, можна було стверджувати, що в Україні були відносно комфортні умови проживання для етнічних меншин та ін. "інакших" соціальних груп. Українське суспільство в
цілому є терпимим. Так, і раніше існував побутовий, латентний антисемітизм, ксенофобія
і фіксувалися випадки насильства на етнічній, расовій основі. Проте, в порівнянні з іншими країнами регіону (Польщею, Румунією, Угорщиною, Росією), рівень нетерпимості та ксенофобії в Україні був значно нижчий.
Варто зазначіті, що в дослідженні рівня толерантності існує певна проблема з методологією підрахунку та фіксації випадків ксенофобії та національної нетерпимості. Це повязано з труднощами взаємодії громадянських експертів з органами правопорядку, які мають фіксувати такі випадки та давати їм оцінку, з іншого – обмеженість моніторингу дослідженням ЗМІ. Тому нагальною є проблема вироблення експертним співтовариством єдиної методології дослідження цієї тематики.
Так наш колега координатор по Україні Міждународного центру єврейської освіти і польових досліджень Вячеслав Ліхачов зафіксував наступну динаміку: протягом 2006 року в результаті нападів на ґрунті ненависті постраждали 14 чоловік (двоє з них загинули), в 2007 році - 88 чоловік (вбито шестеро), в 2008 році - 84 чоловік (четверо загинули). В 2009 році в результаті нападів на ґрунті расової й національної ненависті, за наявним даними, постраждали 37 чоловік, в 2010 році - 18 чоловік (один був убитий), в 2011 році - 54.
Натомість з вересня 2012 по лютий 2013 рр. ми зафіксували 127 випадків прояву ксенофобії при яких посраждало 86 чол.
Як бачимо, ситуація змінилася в 2012 році, як результат парламентської виборчої кампанії. З вересня 2012 по лютий 2013 рр. ми спостерігали сплеск акцій спрямованих проти мігрантів, національних меншин, представників ЛГБТ та інших "інакших" груп. Мова йде про збільшення таких випадків на 43%, що свідчить про якісні негативні зміни.
Нажаль ми мусимо констатувати, що сприятливий клімат зростанню ксенофобії створює діяльність окремих представників партії ВО „Свобода”. Ми жодним чином не звинувачуємо цю партію в расизмі, неонацизмі та інших „ізмах”, але поведінка їх активістів говорить сама за себе.
Для ілюстрації такої ганебної поведінки треба згадати десятки і сотні випадків агресії зі сторони прихильників і членів ВО "Свобода". Так, у 2011-2012 роках в Умані вони (члени ВО "Свобода") здійснювали напади на євреїв-хасидів.
Останній же приклад, викликав незадоволення і знак протесту Європейської спільноти. 16 березня 2013 року, вперше в новітній історії сучасної України група молодиків із ВО "Свобода" двічі (!!!!)) напала на школярів з Угорщини, що відвідували Ужгород, як туристи.
Ковач Бейло, депутат Європарламенту, віце-президент і скарбничий Альянсу європейських національних рухів написав лідеру партії «Свобода» Тягнибоку офіційного листа, в якому повідомив його, що Альянс призупинив статус спостерігача для партії Свобода і в подальшому не припускає співробітництво з цією організацією в будь-якій формі.
Причиною цього стала хуліганська витівка екстремістів «Свободи» проти туристичної групи дітей з Угорщини.
У листі, зокрема, написано: "Як депутат Європейського Парламенту, я протестую проти того, що ваші прихильники, забувши про людяність, 16 березня 2013 року кілька разів нападали на угорських дітей, заподіяли тілесні та душевні насильницькі дії, принижуючи їх людську та моральну гідність тільки тому, що вони угорці!
У світлі цього є ще більше неприйнятним, що в демократичній європейській країні гарантовані українською конституцією права на збереження власної культури, рідної мови, права залишатися на рідній землі, більше того, права на життя корінної національної спільноти, яка не є заселеною, чужою спільнотою, що напросилася в країну та наживається на ній, ці права були поставлені під сумнів парламентською партією, яка в свою чергу проголошує зближення до Європейського Союзу, євроінтеграцію.
Такі прояви неприпустимі для легітимних організацій або чесних людей. Тому учасники свободівського маршу, хто принижав угорців, які проживають на своїй рідній землі, вони забули про людську гідність, осліплені брехнями та безмежною ненавистю. Їхні прояви засвідчують повну безкультурність та відмову від основоположних людських та християнських цінностей.
Таким угрупуванням нема чого шукати в парламенті демократичної країни, в Європі та в християнському світі."
Політичний фактор у зростанні ксенофобських настроїв та нетолерантності, поширення дискримінаційних практик полягає в тому, що політики самі демонструють не толерантне ставлення і свою власну побутову ксенофобію. Адже заяви з явним образливим підтекстом створюють ланцюжок висновків: "якщо це може собі
дозволити народний депутат, то чому я не можу". Друге: сама по собі ксенофобія набуває певної збоченої легітимності в політицІ.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.