Нещодавно я відвідував шкільні батьківські збори. Напередодні зборів доня висловила не властиву їй думку, що, мовляв, папа, взагалі-то можеш на збори й не йти, бо, скоріш, там нікого з батьків не буде.
Коли я поцікавився у доні, чи не повідомлялося - яка тема зборів? Збір грошей - відповіла Сабіна. Я пішов.
І дійсно, присутніх батьків було навіть менше третини. Спочатку вчитель, нагадуючи, вела багатослівну мову про те, навіщо діти ходять до школи. Тобто йшлося про результати навчального процесу.
І результати цього процесу вельми невтішні. Я б навіть сказав - дуже плачевні. Класний керівник озвучила жахливу статистику, згідно якої у класі зосередилася добра половина двіїшників - 53% - від усього двіїшникового колективу школи (у школі навчається майже тисяча учнів).
Я сидів і уявляв глибину ганьби та розмірковував над питанням - на кого ж розраховані такі результати ганебної статистики?
І як виявляється, що в очах шкільних педагогів нічого не змінюється. Оскільки причиною цієї казкової статистики, уже традиційно є якісь особливості характеру дітей або проблеми у домашньому вихованні, або ще й незрозуміло надруковані підручники.
Проте абсолютною дивиною виглядає те, що вчителі причину - в нездатності або в небажанні вчителя успішно передавати свої знання дитині, як правило, категорично відкидають.
Тож, коли на питання: навіщо діти ходять до школи? Відповідь є цілком зрозуміла - за знаннями. А ось на абсолютно логічне питання: навіщо ходять до школи деякі вчителі? - виявляється, складним. Адже очевидним є те, що зарплату вчитель отримує не за те, що він є.
Так починаються всі збори, які проводяться з метою - витрусити гроші із прийдешніх. Бо, коли людина переконана у причетності до чогось недоброго і відчуває за собою якусь провину, то вона природно намагається відкупитися. Це такий собі старий, як світ, психологічний прийом."Фарисеї, приносьте плоди, які свідчитимуть про ваше каяття".
Але не в прийомі діло, а в тому, що цей прийом почали використовувати там, де йому не місце.
Звісно, що кількість присутніх батьків на зборах не дозволяла навіть обговорювати питання здачі грошей, не говорячи вже про те, щоб приймати рішення з такого питання. Тож, як і передбачалося, збори закінчилися тим, що - давайте гроші.
Перед тим, як гроші почали стелитися на вчительський стіл, я поставив присутніх до відома, що у нашому сімейному бюджеті такі витрати непередбачені, тому ніякого здавання від мене очікувати не слід.
Зібраним батькам я також повідомив, що офіційно звертався до керівників міста з проханням виконати їхні посадові обов'язки й забезпечити фінансування потреб дошкільних та шкільних закладів і, що отримав від них офіційну відповідь, у якій вони мене запевнили, що згадані заклади міста без проблем, успішно працюють і безсторонньої допомоги, тобто моєї.
До речі, батьки, котрі ходять до школи на батьківські збори, добре знають про проблеми шкіл. Які постійно озвучуються на цих зборах. Отже, кому цікава ця тема, зайдіть на сайт освіти свого міста
(м. Рубіжне тут:
http://osvita.rubizhne.lg.ua) На сайті є всі школи і окремі проблеми кожної із шкіл. Але ви не знайдете там жодної проблеми, на вирішення якої у вас на кожних зборах беруть гроші.
Проте моя позиція, присутніх батьків не зупинила перед здачею грошей. Бо, очевидно, що вони керуються чимось більшим, ніж переконанням - що щомісячна сплата податків існує категорично не для того, щоб комуно-регівська свита на чолі з Януковичем менше відмовляла собі у власних забаганках.
Адже помітно, що сьогодні практично увійшло в традицію, що школи й дитсадки фінансуйте ви, батьки. А ваші гроші з податків - владному клопу на золотий унітаз. Сяйво від якого сліпить серуну глаз, тому він і воліє не помічати, як гадять бояри на місцях.